Піврічна відсутність українського зерна на польському ринку нічого не дала

Градус зернової дискусії у польських ділових виданнях, серед аналітиків аграрного ринку та експертів є значно нижчим, ніж на рівні політиків.

 

• 
  У Нью-Йорку Президент Польщі Анджей Дуда у спілкуванні з журналістами відстоював рішення продовжити ембарго на імпорт українського зерна після 15 вересня і порівняв Україну з людиною, яка тоне і може затягнути свого рятівника, тобто Польщу, на дно.

• "Кожен, хто хоч раз брав участь у порятунку людини, яка тоне, знає, що така людина небезпечна... може затягнути вас на глибину", - заявив він.

• Кількома годинами пізніше Володимир Зеленський розкритикував заборону на імпорт українського зерна з трибуни Генасамблеї.

• Тривожно бачити, як у цей час дехто в Європі підриває солідарність і влаштовує політичний театр, роблячи із зерна трилер. Може здаватися, що вони грають власну роль, але натомість вони допомагають підготувати сцену для московського актора", - відзначив Зеленський.

Переважно говорять і пишуть, що великої активності на ринку зерна – і це у розпал нового врожаю – немає. Фермери чекають на зростання цін, але його, очевидно, найближчим часом не буде. І не через українське зерно, яке не надходить у Польщу від травня.
"Винна" загальна ситуація на світових ринках. Через війну Росії проти України ціни на зерно і загалом харчі спочатку злетіли до рекордів, а потім знизилися. Завдяки, зокрема, й зерновому коридору в Чорному морі, через який пішов потік збіжжя.
Відчутним падіння цін (менше психологічно важливого рівня у 1 000 злотих/215 євро за тонну) стало у перші місяці 2023 року, коли, власне, і почалися протести польських фермерів. До квітня знайшли головного винуватця у падінні – український зерновий експорт. Саме під цим соусом у травні під тиском Польщі Єврокомісія запровадила заборону на імпорт українського збіжжя у сусідні країни ЄС.
Але і у вересні, за даними Зернової палати Польщі, ціни на зерно залишаються нижчими за 1 000 злотих за тонну. Отже, майже піврічна відсутність українського зерна на польському ринку нічого не дала. Крім додаткових дотацій від ЄС. І те, що врешті Єврокомісія вирішила не подовжувати заборону, свідчить, що суттєвих економічних доказів про шкоду українського зерна для ринку країн-сусідів вона не отримала.

Для розуміння ситуації варто згадати й ще кілька цифр.

Понад половина бюджету ЄС іде на дотації аграріям. І Польща, як великий агарний виробник, претендує на значну частку дотаційного "пирога".

У сільському господарстві в Польщі зайняті 12% населення, традиційно вони - активні виборці. Кампанія цього року є запеклою, і результати голосування можуть змінити політичний ландшафт в країні. Тож кожен голос – на вагу золота.

BBC News Ukrainian