Погляд на новини з Верховної Ради: ШВИДКО НЕ БУДЕ

Марина ТІШКОВА

Після кількатижневих «канікул» депутати повернулися до роботи у пленарному режимі й зробили це, слід відзначити, вельми ефектно. За два дні ухвалено низку важливих і резонансних рішень.

НАСАМПЕРЕД торкнемося церковного питання, на якому «забуксували» в липні. Отже, 265 «за» ухвалено закон щодо заборони діяльності в Україні релігійних організацій, пов’язаних із росією, який стосується УПЦ МП. Його прийняття вітають українці, які хочуть, аби наша держава нарешті позбулася ворожого духовного впливу. Щоправда, без ложки дьогтю не обійдеться. Частина релігійних оглядачів, коментуючи подію, віддала данину справедливості: це така складна й багатогранна тема, що будь-який законопроєкт наразився б на проблеми при його реалізації. Але тут є низка особливостей.

Згідно з новим законом, усі парафії (а юридично кожна є окремим суб’єктом) мають задекларувати, що не пов’язані з державою-агресором. Їхні заяви повинна оцінити спеціальна комісія від Держслужби з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) і в разі негативного висновку подавати до суду стосовно закриття релігійної організації. Оскільки наявних парафій УПЦ МП близько восьми тисяч, можна уявити весь розмах тяганини, яка дійде і до Європейського суду з прав людини… Також є інформація, що окремі парафії на Буковині готуються перейти до Румунської православної церкви: законодавство це не забороняє. Для опису всіх внутрішніх процесів не вистачить газетної площі, тож, на жаль, швидкого й «безболісного» впровадження нового закону не буде.

Історичною можна назвати й ратифікацію Римського статуту. Як зазначається, відтепер Україна повноцінно долучилася до взаємодії з Міжнародним кримінальним судом (МКС). Це питання триває ще з 2000-го. Наша держава тоді підписала Римський статут, але понад два десятки років не ратифіковувала його (серед причин називали побоювання, що МКС може притягати до відповідальності наших громадян). Урешті епопея добігла кінця. Тепер, запевняють представники влади, Україна дістане більше інструментів для притягнення до відповідальності російських воєнних злочинців.

Серед інших рішень помітне місце посідають закони, що стосуються військової тематики. Насамперед 310 «за» підтримано в цілому зміни, якими відстрочка від мобілізації поширюється на людей, чиї неповнорідні (спільний хтось один із батьків) брати чи сестри загинули або зникли безвісти, беручи участь у повномасштабній війні. Ухвалено зміни, що стосуються покарань за самовільне залишення частини і дезертирство, скоєне вперше. Якщо підозрюваний бажає продовжити службу, його можуть звільнити від карної відповідальності за письмової згоди командира. На осіб, які скоїли тяжкі злочини, це не поширюється.

Іноземні добровольці, що воюють на нашому боці, зможуть отримати дозвіл на імміграцію або набуття громадянства на підставі простроченого паспорта. Закон стосується головним чином росіян та білорусів, які зі зрозумілих причин не можуть повернутися додому, аби оновити документи. А членам їхніх сімей надається право одержати посвідку на тимчасове проживання.

Є важливі новини і у сфері землекористування. Ухвалено закон щодо захисту інтересів власників паїв. Найголовніше в ньому — строк оформлення невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок продовжено до 2028 року.

                                                   (Газета українських селян "СІЛЬСЬКІ ВІСТІ")