Посуха, війна та маржинальність сільгоспвиробництва

За матеріалами інтернет-видань 18.09.2024 321
Посуха, війна та маржинальність сільгоспвиробництва

   Аграрний сектор забезпечує 63% загального експорту товарів з України та 8% ВВП. Але зараз ця провідна для економіки галузь стикається з цілою низкою викликів: війна, замінування полів, ускладнення логістики, зміна клімату, дефіцит працівників. Важливо, що в таких умовах українські виробники продовжують сіяти та виробляти продукцію, постійно адаптуючись до нових складнощів.

Очікується суттєве скорочення урожайності пізніх культур

   Старша аналітикиня інвестиційної компанії Dragon Capital Наталія Шпигоцька розповіла під час вебінару «Посуха та війна: яким буде врожай цьогоріч, і як це вплине на економіку», що нинішній рік видався дещо складнішим, ніж попередні, адже з 2021 року було три сприятливих роки з погляду погоди та врожаю основних сільгоспкультур в Україні.

propData.content.image
Наталія Шпигоцька, старша аналітикиня інвестиційної компанії Dragon Capital. "АгроПортал".

   В останній довоєнний рік вітчизняні сільгоспвиробники змогли отримати рекордний врожай зернових і олійних культур — це було 109 млн т загалом. Після початку повномасштабного вторгнення загальний вал урожаю очікувано зменшився через окупацію територій, але завдяки сприятливим умовам, незважаючи на всі виклики, результати були досить непоганими. Так, 2023 року ми отримали рекордну врожайність пшениці та другу найкращу врожайність кукурудзи в історії країни.

   Поточний рік набагато складніший, адже була несприятлива погодна ситуація: температурні рекорди і менша кількість опадів. Найбільше постраждали південні та східні, частково центральні області. Тож з погляду погодних умов ситуація виглядає не досить оптимістично.   

   Вплив посухи на ранні зернові культури, а це переважно озимі, був незначним, тож і втрати були несуттєвими. Так, урожайність пшениці скоротилася лише на 1%, ячменю — на 7%. 

Втрати пізніх культур, зокрема кукурудзи, що експортується як фуражна культура, соняшнику та сої, що переробляються і експортуються як продукція з доданою вартістю, поки що оцінити складно.

   «Фермери лише почали збір цих культур: сою зібрано з близько 25% посіяних площ, соняшник — з 15%, кукурудзу — з менше 5%. Тобто маємо лише перші індикативні показники урожайності, адже жнива починаються з південних областей, а саме вони значно постраждали від спеки», — пояснила Наталія Шпигоцька.

   За попередніми даними, урожайність соняшнику є нижчою на 18%, урожайність сої скоротилася на 25%, вона постраждала чи не найбільше серед пізніх культур.

   По кукурудзі зібрані площі не є достатньо репрезентативними. Проте перші результати збирання в південних регіонах також будуть демонструвати суттєве скорочення врожайності.

   Ще одним індикатором, що враховується під час оцінки врожайності пізніх культур, є динаміка показника NDVI, який розраховується Міністерством сільського господарства США — USDA. Станом на початок вересня 2024-го індекс NDVI є найгіршим за 12 років. Варто зважати, що цей показник демонструє стан розвитку саме тих культур, що є в полях, і не враховує майбутній вплив погодних умов. Проте слід очікувати суттєвого скорочення урожайності пізніх культур.

  Урожай та експорт: попередні оцінки аналітиків

   Маючи досить непогані результати по ранніх зернових та олійних культурах і закладаючи очікуване падіння по пізніх культурах, аналітики Dragon Capital очікують, що загальний вал урожаю цього року скоротиться на 10% порівняно з попереднім роком і складе близько 74 млн т. «У будь-якому разі цього буде більше ніж достатньо для забезпечення продовольчої безпеки України і продовження експорту основних культур», — наголошують експерти. 

Очікуваний обсяг експорту зернових та олійних культур залежатиме не лише від динаміки скорочення врожайності, а й наявних перехідних залишків зернових та олійних культур. 

   «Наразі перехідні залишки основних культур приблизно повернулися до нормальних, довоєнних рівнів — це приблизно 5-8 млн т. Відповідно, Україна матиме меншу кількість додаткових перехідних залишків з попереднього сезону.

   Ці два фактори (скорочення врожаю та перехідних залишків) будуть негативно впливати на обсяги загального експорту, який скоротиться на 12-15% і складатиме орієнтовно до 48-50 млн т», — зазначила Наталія Шпигоцька.

   Також на динаміку експорту впливатиме стабільність роботи глибоководних портів України, а також динаміка цін на зернові та олійні.

   У попередніх двох сезонах фермери стикалися з великою кількістю перехідних залишків, коли через брак потужностей для зберігання зерно закладали в портативні рукави, відповідно, аграрії мали менше можливостей реагувати на динаміку цін, оскільки повинні були реалізувати врожай якнайшвидше. Зараз українські фермери мають кращі можливості для реагування на ціни і можуть притримувати зерно, якщо вважають, що ціна може стати більш привабливою.

   Запровадження мінімальних експортних цін, на думку Наталії Шпигоцької, допоможе боротися з тіньовим ринком зерна.

Поділитися текстом в мережах: Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку
>>> Читайте нас в Instagram
>>> Підбірка новин сайту в GoogleNews
>>> Статті з газети Фермер Придніпров'я

Новини ОТГ