Про колядки
За матеріалами інтернет-видань
24.12.2024
134
І хлопці, і дівчата, і дорослі, і малі – абсолютно всі можуть славити величну подію народження нашого Спасителя, вітати одне одного та бажати миру і добробуту сім‘ям та родинам. Хіба для цього можуть бути якісь заборони? Усілякі обмеження щодо цього (на кшталт «комусь можна колядувати чи щедрувати, а комусь ні», «можна лише в конкретну дату», «хлопчики мають увійти в дім першими» і тому подібне) – лише забобони, результат незнання чи помилкової віри. Про це пише Ігумен Саватій Собко.
Він зауважує, що Господь наш Ісус Христос навчає любити всіх людей, незалежно від їхньої статі чи віку, соціального статусу чи стану фізичного здоров’я. А зокрема жіноцтву в Новому Завіті відведена особлива роль. Діва Марія стала Матір’ю Сина Божого і прославляється як «чесніша від херувимів і незрівнянно славніша від серафимів».
Святитель Іоан Золотоустий про Неї говорить: «Нікого не можна знайти між людьми такого, як Богородиця Марія… Блаженні через неї жінки, бо жіночий рід уже більше не є під прокляттям. Вона народила таку Дитину, задля Якої перевищила славою ангелів...».
Згадаймо також, що саме жінки були з Ісусом Христом до останньої хвилини Його земного життя, навіть коли під час тортур і розп’яття Спасителя Його налякані учні (окрім святого апостола Іоана Богослова) розбіглися. Саме жінки-мироносиці були першими, які прийшли намастити тіло Ісуса Христа і не побоялися ні переслідування старійшин, ні варти, яка охороняла гріб Спасителя. Саме жінки стали першими, кому ангел сповістив про Воскресіння Господнє, а трохи згодом Сам Спаситель явився мироносицям та промовив: «Радуйтеся!», і саме вони були послані сповістити ученикам Христовим про воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. Таким чином, жінки-мироносиці стали апостолами для апостолів і першими серед людей поширили звістку про Воскресіння Христове, про перемогу життя над смертю. Тож чому раптом жінкам «не можна» прославляти народження Спасителя?..
Звідки пішли колядки?
Коляда у своєму дохристиянському значенні – це прадавнє слов’янське свято на честь «повороту Сонця на весну». Сьогодні цей «поворот» ми тлумачимо як астрономічний акт зимового сонцестояння, після якого зимовий короткий день поступово стає довшим, а ніч навпаки – коротшою. Не лише наші предки-слов’яни, а весь греко-римський світ шанував день переходу Сонця через точку зимового сонцестояння.
Християнське тлумачення святкування Різдва Христового в ці дні блаженний Августин пояснює так: «Ми святкуємо день 25 грудня не задля народження сонця, а задля народження Того, Xто те сонце сотворив».
Із XVII століття колядки та щедрування активно виконувалися після богослужіння та впроваджувалися в народний побут. Ці твори, як писав український фольклорист Володимир Гнатюк, відрізняються від давніх народних колядок «як небо від землі» – це книжна творчість. Їх складали та поширювали переважно рукописним шляхом священники, ченці, церковні співці та дяки. Маємо відомості про рукописні збірки духовних пісень із різних теренів України, починаючи з кінця XVII століття. А першим і найвагомішим українським друкованим збірником духовних пісень із нотами став «Богогласник» (1790), виданий у Почаєві. Із понад 200 пісень «Богогласника», 24 – це різдвяні колядки, серед них добре відомі нам: «Нова радість стала», «Небо і земля нині торжествують», «Дивная новина» та ін.
Коли ж колядують?
В колядках та щедрівках ми прославляємо прихід у світ нашого Спасителя, в них зичимо добра і миру господарям, які відчинили двері своїх осель, і головне – свої серця для світла Господньої любові.
Лунають колядки і щедрівки зі свята Різдва і протягом усіх різдвяно-новорічних свят: і на Святвечір, і на Різдво, і на Маланку, і на Василя, і на Йордан – і аж до Стрітення, що відзначається на 40-й день від свята Різдва Христового.
Тож нехай від хати до хати, від серця до серця коляда лунає, а Бог з Небес всіх нас благословляє!
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ