Про припинення права користування земельною ділянкою

Чинне земельне законодавство передбачає три форми права користування землею, зокрема: право постійного землекористування, право орендного землекористування й право концесійного землекористування, які розрізняються за метою, строком, суб’єктним та об’єктним складом.
Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є:
▪️добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
▪️вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
▪️припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
▪️використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
▪️використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
▪️систематична несплата земельного податку або орендної плати;
▪️набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;
▪️використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини;
▪️передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об’єктом державно-приватного партнерства або об’єктом концесії;
▪️припинення права користування надрами у разі закінчення встановленого спеціальним дозволом на користування надрами строку користування надрами (у разі передачі земельної ділянки державної, комунальної власності користувачу надр для здійснення діяльності з користування надрами).

Добровільна відмова передбачає припинення права постійного користування земельною ділянкою за заявою землекористувача до власника земельної ділянки.
Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Вилучення земельної ділянки, наданої у постійне користування із земель державної та комунальної власності, здійснюється за письмовою згодою землекористувачів для суспільних та інших потреб, а в разі незгоди землекористувачів - у судовому порядку. Справжність підпису на документі, що підтверджує згоду землекористувача на вилучення земельної ділянки, засвідчується нотаріально.
Припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства, врегульовано згідно з статтею 144 Земельного кодексу України.
У разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища складає протокол про адміністративне правопорушення, накладає на особу, яка допустила правопорушення, адміністративне стягнення та видає цій особі припис про його усунення у 30-денний строк.
У разі якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку зазначений припис, державний інспектор накладає на таку особу адміністративне стягнення відповідно до закону та повторно видає припис про припинення правопорушення та усунення його наслідків у 30-денний строк.
 У разі неусунення наслідків порушення земельного законодавства у 30-денний строк орган державного контролю за використанням та охороною земель або орган державного контролю за охороною навколишнього природного середовища звертається до суду з позовом про:
   -розірвання договору оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки або договору про встановлення земельного сервітуту;
   -припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 Земельного кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Земельне право України