Тринадцятого листопада українські судді відправляються на найважливіший екзамен їхньої кар’єри, кваліфікаційне оцінювання. Деякі судді вже нервують та подають у відставки. А деякі готові зривати кваліфоцінювання, оскаржуючи результати в суді.

   Найбільш рішуче налаштовані ті, які “майже склали” іспит у попередньої ВККС. Такі судді отримали позитивне рішення колегії органу (тобто його частини, кількох членів) попри негативний висновок Громадської ради доброчесності. Тож тепер їхнє питання відповідно до закону має відправлятися на розгляд повним складом ГРД.

   Але ці судді вважають, що свій екзамен вони склали, рішення колегії ВККС є легітимним і подальшого оцінювання вони не потребують. У цьому їх підтримують деякі депутати. Вони навіть створюють “видимість” підтримки серед наукових кіл. Адже низка українських викладачів упродовж останніх місяців надіслали депутату Роману Бабію висновки щодо процедури, непрохані з боку ВККС. Всі вони як один стверджують, що оцінювання суддів повним складом органу є неправомірним. Розповідаємо детальніше про тих, хто легітимізує зрив кваліфоцінювання.

    Оксана Хотинська-Нор і її співпраця з Андрієм Смирновим та Олегом Татаровим

   Хотинська-Нор — завідувачка кафедри нотаріального, виконавчого процесу та адвокатури, прокуратури, судоустрою Навчально-наукового інституту права, докторка юридичних наук, професорка КНУ ім. Т. Шевченка.

   У її біографії є факт співпраці із заступником Офісу президента Олегом Татаровим і колишнім завідувачем кафедри правосуддя КНУ ім. Т.Г. Шевченка і кандидата на посаду судді КСУ Миколою Погорецьким: разом вони написали науково-практичний коментар до Закону “Про судоустрій і статус суддів”. Цікаво, що Погорецький, ймовірно, досить близький із Татаровим: в часі його кандидування до КСУ він працював в Адвокатському об'єднанні “Креденс”, де Татаров був керуючим партнером. А раніше у 2014 також був професором кафедри правосуддя КНУ ім. Т. Шевченка. Останній активно “проштовхував” кандидатуру Погорецького до Суду у 2021 році. Варто згадати, що разом вони написали навчальний посібник “Розслідування масових заворушень”, у якому простежується невдоволення люстрацією, захист суддів і прокурорів, які кидали майданівців за ґрати, критика створення антикорупційної інфраструктури. У громадськості також виникли питання до досвіду роботи Погорецького в органах КДБ, що є підставою для люстрації.

   До чого тут Оксана Хотинська-Нор? Крім спільної роботи над коментарем до Закону з Татаровим і Погорецьким, останній був її науковим консультантом і з його допомогою вона у 2017 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук, тема “Теоретико-правові та праксеологічні засади судової реформи в Україні”. З 2011 по 2018 вона також професор кафедри правосуддя у КНУ ім. Т.Г. Шевченка.

   З 2019 року же Хотинська-Нор входить до робочої групи з питань розвитку законодавства про організацію судової влади та здійснення правосуддя, яку очолює Андрій Смірнов, він курує судову реформу у Офісі Президента, а також відомий своїми зв’язками із Андрієм Портновим.

   Нана Бакаянова і її наукова співпраця з Ківаловим

   Нана Бакаянова працює завідувачкою кафедри та професоркою “Одеської юридичної академії”, має звання заслуженого юриста України. З її публікацій у відкритому доступі варто відзначити статтю про судову реформу, написану у співавторстві в т.ч. з Сергієм Ківаловим, головою Вищої ради юстиції і архітектором корумпованої суддівської системи часів Януковича, який має орден від Путіна за "захист російської мови"

   Схоже що до теми реформ Бакаянова не байдужа. Бо, по-перше, у 2018 році відвідувала тематичний форум про адвокатуру в Мінську. На заході були присутні її колеги з Росії. А по-друге, вона входила до робочої групи ВРП з питань реформування процесуального законодавства та судоустрою. Прикметно, що її очолював Олег Прудивус, «суддя Майдану» з тісними зв’язками в РФ та судовою мафією. Можливо, така небайдужість до судової системи походить від усієї родини. Бакаянова є рідною сестрою судді Одеського апеляційного суду Олександра Таваркіладзе.

   Володимир Бобрик, його звʼязки з рф та долученість до корупційних скандалів

   Володимир Бобрик є завідувачем одного з відділів інституту приватного права і підприємництва ім. Бурчака та входить до науково-консультативної ради ВС. Цікаво, що коли Бобрик подавався до ВККС, рекомендацію йому дала Оксана Хотинська-Нор, яка мала спільну працю з Татаровим та Погорецьким (якого ще Татаров «проштовхував» до КСУ у 2021 році) та разом працювали на одній кафедрі. Та певно, пану Бобрик непринципово з ким співпрацювати, адже у 2014 році він очолював ТОВ "САВАР КОЛ", співзасновником якої є медіацентр з росії.

   Окрім того, Володимир Бобрик був підписантом підприємства, яке неодноразово фігурувало в ряді корупційних скандалів. Також можливо, що Бобрик повʼязаний з виводом «Київміськбуду» до Кіпру: він є адвокатом та має історичний звʼязок з фірмою, яка й організовувала приватизацію обʼєктів власності.

   Олена Беляневич і впливові друзі її чоловіка

   Олена Беляневич — докторка юридичних наук, професорка кафедри цивільного права і процесу Донецького національного університету імені Василя Стуса. Беляневич також входить до складу науково-консультативної ради Верховного Суду, разом із нею там також працює її чоловік — Вадим Беляневич, колишній заступник голови попередньої Вищої ради правосуддя Ігоря Бенедисюка.

   Цікаво, що чоловік Беляневич також тісно пов’язаний із одіозним членом попередньої ВККС Сергієм Козяковим: разом вони заснували юридичну фірму “Проксен”, а згодом — юрфірму “Сергій Козьяков та партнери”. У “Проксені” свого часу починав свою кар’єру Олексій Філатов, заступник Адміністрації Президента Порошенка, який курував судову реформу тих часів, яка здебільшого провалилася.

   Що відомо про Тетяну Коломоєць?

   Тетяна Коломоєць — деканка юридичного факультету Запорізького національного університету, докторка юридичних наук, професорка, членкиня-кореспондентка Національної академії правових наук України.

   Ім’я Коломоєць згадується разом із такими недоброчесними особами, як другом Павла Вовка і фанатом росії суддею Олегом Прудивусом і покривачем суддів Майдану Михайлом Смоковичем: разом вони брали участь в одній конференції. А потім Коломоєць з Смоковичем і Оксаною Блажівською відвідали ще одну конференцію. Нагадаємо, Блажівська — колишня членкиня ВРП, яка активно захищала недоброчесних суддів.

   Також Коломоєць спільно із Смоковичем та головою ВАС України у 2015 Нечитайлом видала монографію “Адміністративне судочинство України“. Наостанок варто зазначити, що Коломоєць входила до науково-консультативної ради ВАС України.

   Про приязні стосунки із судовою владою тих часів також можуть свідчити привітання з днем народження, зокрема від згаданого вище Прудивуса.

   Що відомо про Назара Бобечка?

   Назар Бобечко є завідувачем кафедри кримінального процесу ЛНУ ім. Франка і доктором юридичних наук, входив до науково-консультативної ради при ДБР. Професор Бобечко входить до складу науково-консультативної ради Верховного Суду.

Наукові праці Бобечка щонайменше двічі супроводжується іменем Василя Нора, який разом із Сергієм Ківаловим входив до одного складу ВРЮ та однієї організації, яка “підробляла” з’їзд науковців у 2009 році для обрання членів ВРЮ. Нор був співавтором статті Бобечка та науковим консультантом його автореферату.


   Крім зазначених вище науковців, висновок надсилали Світлана Клименко, в. о. завідувачки, доцентка кафедри цивільного господарського права Академії адвокатури України та Максим Сосонович, аспірант першого року навчання. І хоча у відкритих джерелах не так багато інформації про них, потрібно зафіксувати імена юристів, які замість того, щоб сприяти очищенню суддівського корпусу, відбілюють позиції судової мафії.