ШКОЛЯРІ З ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ МАЮТЬ НАЙВИЩИЙ РІВЕНЬ ФІНАНСОВОЇ ГРАМОТНОСТІ У ПОРІВНЯННІ З РОВЕСНИКАМИ З ІНШИХ ОБЛАСТЕЙ

22.04.2025

Школярі з Дніпропетровщини мають найвищий рівень фінансової грамотності у порівнянні з ровесниками з інших областей

 Знання українських підлітків із фінансової грамотності відповідають початковому рівню. Якщо точніше це три бали з 12 можливих. Школярі з Дніпропетровщини очолюють список тих, хто на питанні фінансів знається найкраще. Окрім того, рівень знань з цього питання напряму залежить від рівня фінансового становища родини – чим вище останній, тим більше знань на цю тему. При цьому більшість школярів підтримують впровадження у школах предмета “Підприємництво та фінансова грамотність”.

 Про це свідчать результати дослідження, яке провели Національний банк України та громадська організація Junior Achievement Ukraine.

Які завдання були складнішими

Тестування показало, що середній рівень правильних відповідей на завдання серед учнів десятих класів становить 46,6%. Цей показник відповідає початковому рівню – 3 балам за 12-бальною шкалою оцінювання.

Найкращі результати підлітки продемонстрували в групі запитань “Ризики та винагороди”, де середній показник правильних відповідей був 51,8%.

Дещо гірше школярам вдалося вирішити завдання категорій “Гроші та транзакції”, де вони набрали 42,4% правильних відповідей, а також “Планування й управління фінансами” – 40,8%.

Більшість учасників дослідження (77,4%) дали правильну відповідь на питання, в якому школярів просили обрати пораду для людини, яка отримала повідомлення з проханням перейти за посиланням.

Натомість лише 10,4% десятикласників вдалося правильно відповісти на питання щодо військових облігацій.

Найгірше учасники дослідження впоралися із питаннями групи “Фінансовий ландшафт”, за які набрали 11,1% правильних відповідей.

Жоден учасник дослідження не відповів правильно на всі запитання опитування.

Які фактори могли вплинути на результати

Автори роботи зауважують, що дещо краще із завданнями впоралися дівчата, показники яких на 1,8% вищі за результати хлопців (45,6%).

Відмінності в показниках також були серед школярів із міста (48% правильних відповідей) та села (40%).

Результати за областями засвідчили, що найкраще із питаннями впоралися школярі Дніпропетровської області, які набрали 57,4% правильних відповідей, а найгірше – Кіровоградщини, які правильно вирішили в середньому 37,4% завдань.

Автори роботи виявили зв’язок між добробутом родини та результатами тестування. Частіше правильні відповіді давали підлітки, які визначили матеріальне становище своєї родини як “вистачає на харчування, одяг, взуття та інші покупки” (50%) та “вистачає на харчування, одяг, взуття та дорогі покупки” (49,7%).

Натомість найменший відсоток правильних відповідей (33,2%) отримали школярі, які описали становище своєї сім’ї як “не вистачає грошей навіть на їжу”.

Дослідники дійшли висновку, що на рівень фінансової грамотності українських дітей позитивно впливає досвід користування:

• банківським застосунком;
• банківською карткою (батьків або власною);
• оплати покупок онлайн;
• комунальних платежів в інтернеті.

Також на рівень обізнаності впливають практики фінансової грамотності, як-от планування витрат, ведення бюджету, заощадження та фінансові цілі.

Крім того, тестування засвідчило, що показники правильних відповідей вищі в тих підлітків, які спілкуються на тему фінансів з батьками чи однолітками (від 1 до 2 разів на тиждень).

 Більшість опитаних (77,6%) вважають, що в школах необхідно вивчати фінансову грамотність як окремий предмет.

“Фінансова грамотність українських підлітків перебуває на критично низькому рівні. Шкільний курс “Підприємництво і фінансова грамотність” має потенціал суттєво змінити ситуацію. Однак не менш важливу роль відіграють батьки – це підтвердило не тільки наше дослідження, а й PISA з фінансової грамотності, яке провели я в країнах-учасницях”, – прокоментувала результати дослідження директорка Департаменту комунікацій Національного банку Юлія Євтушенко.

Дослідження проводили фахівці Українського інституту соціальних досліджень імені О. Яременка у квітні 2024 року. Вибірку учасників аналізу формували працівники Державного наукової установи “Інститут освітньої аналітики”.

У ході роботи спеціалісти протестували понад 3 тисячі учнів віком від 14 до 17 років із 19 областей України та міста Києва.

Дослідження проводили методом самостійного заповнення опитувальника за місцем навчання. Школярам пропонували виконати 21 кейсове завдання за типом Програми міжнародного оцінювання (PISA). Також учасники аналізу відповіли на 20 запитань анкети, аби надати краще розуміння факторам їхніх знань.