Володимир Огризко

Український дипломат, міністр закордонних справ України (2007−2009)

     Я впевнений, що за стіл переговорів вона не сяде, поки її туди не посадять. Але я не думаю, що в такому випадку це можна буде назвати переговорами. З терористами нема про що говорити. Їм треба висувати ультиматуми, які вони повинні приймати і підписувати, або бути знищеними. Оце власне і є формат оцих «переговорів», про які чомусь говорять на Заході.

     Ну, дехто говорить чомусь про те, що це — визначені на Заході люди, які повинні підтримувати якийсь контакт із цими збожеволілими кремлівськими керівниками. Безумовно, можливий і такий варіант. Справді, наводять слова Макрона, мовляв, коли я спілкуюся з путіним, то це найгірші години мого життя. Думаю, в цьому йому можна повірити.

     Хоча чомусь мені здається, що тут більше отієї традиційної західної псевдоліберальної толерантності, яка, насправді, призводить до всього того, що ми маємо сьогодні.

Адже якби реакція Заходу ще в 2008 році, а перед цим ще в Чечні 1995 року, а потім і в 2000 роках на російську агресію була іншою, вже не кажучи про 2014 рік, то, думаю, до сьогоднішніх жахів ми б не побачили.

Почалися процеси щодо створення трибуналу над путінським режимом

     Почалися процеси щодо створення трибуналу над путінським режимом. Те, що росіяни вчинили в Україні, є абсолютно зрозумілими злочинами проти людяності. І тут безвідносно — чи говорять щось Макрон і Шольц — це вже доконані факти, які зібрані. І прокуратура будь-якої країни, навіть якщо це не буде спеціальний міжнародний трибунал, може порушити кримінальну справу за фактом. Тому ці два паралельні напрямки один одному не заважають.

      Те, що трибунал буде створений — я в цьому майже не сумніваюся. Питання лише в тому — коли.

Зараз ідуть серйозні переговори між юристами з однією простою метою — зробити так, щоб створення такого трибуналу не стало прецедентом і щоб саму ідею створення міжнародних трибуналів не було девальвовано. Це правильно. Бо завтра росія разом з Китаєм чи Північною Кореєю створить свій трибунал і це перетвориться просто на блюзнірство. Потрібно відпрацьовувати такі принципи створення цього трибуналу, такі його характеристики, чому він створюється, щоб його не могли повторити ті ж самі авторитарні режими.

Це один напрям. А другий — оці постійні спроби чи справді бажання тримати зв’язок з путіним, це спосіб хоча б так дізнаватися, що робиться у його голові. Бо у нас же немає іншого термометра, який може поміряти цю температуру, може там уже за 39. І той самий Макрон після чергового контакту скаже своїм друзям, що там треба вже давати не антибіотики, а вже відрізати голову, бо вже далі такого терпіти не можна. Все може бути. Ми тут можемо лише робити припущення.