РЕКОРДНИЙ ХАБАР ДЛЯ МЕРА ДНІПРА

       Спробуйте пригадати, хто такий Максим Микитась? Сумніваємося, що
згадаєте його як народного депутата восьмого скликання Верховної Ради.
Теж навряд чи хтось пам’ятає Максима Вікторовича і на високій державній
посаді президента корпорації «Укрбуд». Більшість точно навіть не знає, що
Микитась цей наразі обіймає посаду віце-президента Академії будівництва
України. Таку здійснивши кар'єру у своєму ще доволі молодому віці, ніде,
схоже, він до пуття не запам'ятався. Зате встиг попутно «замазатися» у
корупційних скандалах, і це знає багато хто.

    Скажімо, фігурував у кримінальній справі про викрадення «шляхом махінацій з будівництвом
житла» 81 млн. гривень, виділених для Національної гвардії України. Тоді пан
Микитась спромігся викрутитися, ніби «уклавши угоду зі слідством і давши
свідчення проти заступника голови Офісу президента Олега Татарова». Та ще
й вернув державі 50 млн. гривень, а 30 млн. застави з нього стягнули в
судовому порядку. Так що «витратився» чоловік! Аж шкода його.

        І буквально на цьому тижні НАБУ зі Спеціалізованою антикорупційною
прокуратурою колишнього нардепа та урядового високопосадовця
затримали знову. На цей раз «при спробі спокусити й підкупити міського
голову Дніпра Бориса Філатова, пообіцявши йому «на лапу» не мало і не
багато – цілих 22 млн. євро». Ця сума, стверджують, відразу потягнула якщо
не на європейський чи світовий рекорд, то на вітчизняний точно. Звідки ця
сума була «вирахувана» чи «нарахована»? Микитась просив Філатова «поза
конкурсом укласти з його компаніями контракт на продовження будівництва
у Дніпрі метрополітену». До 2027 року тут належало виконати робіт ще на
220 млн. євро. От Микитась і пропонував Філатову 10 вілсотків «поступово-
поетапного відкату». Але Борис Альбертович, виходить, не пішов на угоду.
Йти на рекорд як герой-хабарник він наче навідріз відмовився. Принаймні
прокоментував цю подію наступним чином:
- Коли мені запропонували, то я спочатку витріщив свої очі від настільки
зухвалого нахабства. А далі негайно подався в НАБУ, як цього і вимагав від
мене Закон «Про запобігання корупції».
Є, втім, думка, наче з даним рекордним хабарем не все до кінця
одначе ясно. Кажуть, треба дочекатися коментаря і пана Микитася. Інші ж
підозрюють, ніби як пан Філатов цією «нагодою» винахідливо скористався,
щоби застерегти себе «від наклепів та пасквілів». Або і застрахуватися від
чогось ще гіршого. Бо з приводу свого вчинку заявив, як відрізав, що

«відтепер будь-яка політична чи медійна падаль не зможе викаблучуватися
на моєму чесному імені».

       Щодо Максима Вікторовича, то попередня
кваліфікація його правопорушення – ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу
України. А це пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй неправомірну
вигоду. Тим паче якщо службова особа займає особливо відповідальне
становище. З доволі сумними наслідками, які може винести з цього суд.