РІК 2024-Й - РІК НЕМИНУЧИХ СУТТЄВИХ ЗМІН

Олена КОЩЕНКО.

Початок року приніс чимало ново-введень для українського суспільства. Отже, що треба знати про нові найважливіші закони?

_{Посилення мобілізаційних потужностей}

УЖЕ НАЙБЛИЖЧИМ часом для посилення мобілізаційних потужностей на законодавчому рівні буде впроваджено такі зміни. Велику кількість громадян залучать до військового резерву. Буде створено автоматизовану систему контролю та обліку підготовки до військової служби і національного спротиву. Істотно розшириться список категорій громадян України, які придатні до призову на навчання або участь у бойових діях. У діяльність органів військового управління впровадять Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг». Введуть практику бойового стажування (йдеться про направлення щойно мобілізованих і навчених військовослужбовців у досвідчені фронтові підрозділи для підготовки)...

До речі, чи багато чоловіків-українців призовного віку нині перебувають за кордоном? Чимало, судячи з даних, оприлюднених німецькою щоденною газетою Bild. Так, починаючи від 24 лютого 2022 року, лише до ФРН прибуло понад 220 тисяч наших чоловіків віком від 18 до 60 років, тобто призовного віку. З них 189,5 тисячі осіб нині там перебувають. А за даними імміграційної влади Румунії, після лютого минулого року понад 6 тисяч українських чоловіків призовного віку нелегально перетнули кордон і дістали тимчасовий притулок у цій країні. Ще 20 тисяч потрапили туди легально, здобувши різні пільги, іноді за гроші. І це приклади тільки двох країн. А скільки чоловіків насправді залишили Україну, можна хіба що здогадуватися.

_{Запуск другого етапу земельної реформи}

ЯК ВІДОМО, з 1 січня запущено функціонування ринку землі для українських юридичних осіб. Досі лише громадяни України, як фізичні особи, мали право купити наділ. Причому була встановлена законодавча норма — не більш як 100 гектарів в одні руки. А тепер фактично на ринок допустили основних великих гравців, тобто юридичних осіб. Тож і агрохолдинги, й інші потужні та грошовиті бізнес-структури, діяльність яких жодним чином не причетна до агробізнесу, можуть стати власниками української землі. Причому законодавством їм дозволено придбати в одні руки відразу до 10 тисяч гектарів.

Відстрочення другого етапу земельної реформи хоча б на період воєнного стану домагалися фермери, які нині обробляють на правах оренди більшість паїв в Україні. Саме вони годують країну і на своїх плечах виносять увесь тягар продовольчої кризи. Впровадження другого етапу земельної реформи є для них дискримінаційним. Бо за час повномасштабного вторгнення росії в Україну їхні прибутки настільки зміліли, що в багатьох нема коштів не те що на купівлю землі тисячами гектарів, а навіть на те, аби повністю розрахуватися зі своїми орендодавцями. Фермери неодноразово зверталися до влади, щоб та бодай не збільшувала відразу аж у сто разів норму продажу землі в одні руки для юридичних осіб.

Влада їх не почула. Профільне міністерство, яке, здавалося б, мало захищати інтереси фермерів, не стало на їхній бік у цьому питанні. Зокрема, міністр аграрної політики і продовольства Микола Сольський заявив, що війна змушує Україну не сповільнювати реформ, а навпаки, прискорювати їх. За його словами, це буде позитивним чинником для відновлення економіки вже після завершення бойових дій.

_{Прожитковий мінімум і мінімальна зарплата}

ВІДПОВІДНО до державного бюджету-2024, із 1 січня почали діяти такі показники прожиткового мінімуму: для дітей до шести років — 2563 грн на місяць; для дітей від 6 до 18 років — 3196 грн; для працездатних осіб — 3028 грн; для осіб, які втратили праце-здатність, — 2361 грн.

Разом із підвищенням цих соціальних норм автоматично буде перераховано і традиційно прив’язані до них розміри мінімальної та максимальної пенсій, податкової соціальної пільги, допомоги на особу з інвалідністю з дитинства та на дитину з інвалідністю, а також розміри допомоги дітям, щодо яких встановлено опіку та піклування, мінімальних аліментів та допомоги матерям-одиначкам. Також зросте і збір на обов’язкове державне пенсійне страхування при першій реєстрації автівки, ставки судового збору…

Разом із тим із 1 січня зросла і мінімальна заробітна плата в Україні. Тепер вона становить 7100 грн, що на 400 грн більше, ніж торік. Відповідно збільшились і всі передбачені законодавством виплати податків і зборів, соціальних стандартів, гарантій і штрафів, розмір яких залежить від мінімальної зарплати. Зокрема, до 7100 грн збільшився максимальний розмір допомоги у зв’язку з безробіттям, рівень оплати праці на суспільно-корисних роботах теж зріс до 7100-10 650 за відпрацьований повний місяць.

Крім цього, другий етап підвищення мінімальної зарплати відбудеться з 1 квітня. Тоді її розмір становитиме вже 8000 гривень.

_{А як щодо пенсій?}

В УРЯДІ на цей рік анонсували зростання розмірів пенсійних виплат. Зокрема, з 1 березня відбудеться їх індексація. На який саме відсоток, поки що не відомо, в Кабміні ще не ухвалили відповідного рішення. Проте вже пообіцяли проіндексувати пенсії по-новому — за бальною системою, яка має підтягнути виплати людям, що вийшли на пенсію давно, до сучасного рівня. Це пов’язано з тим, що у формулу розрахунку суми пенсії входять показники середньої зарплати, яка, наприклад, у 2010 році не досягала трьох тисяч.

Окрім цього, частина пенсій мала б зрости вже зараз, із 1 січня. Мова про виплати, що традиційно залежать від розміру мінімального прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Та, вочевидь, можновладці тут дещо «схитрували», прагнучи зекономити на пенсіонерах. Річ у тому, що цю статтю видатків у держбюджеті на 2024 рік хоч і ухвалили, як того вимагає закон, але з приміткою, що «перерахунок пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії, який здійснюється з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 року, проводиться з 1 березня 2024 року разом зі здійсненням щорічної індексації пенсій».

Натомість уже з 1 січня гарантовано підвищилися пенсії, які залежать від мінімальної зарплати. Це стосується українців, які досягли 65 років і мають 30 років стажу (для жінок) та 35 років стажу (для чоловіків).

Хай там як, а українські пенсії попри індексації та інші широко анонсовані урядом «покращання» як були, так і залишаються мізерними через високу вартість життя, а також галопуючу інфляцію. Щоправда, дехто з іронією радить пенсіонерам «не прибіднятися, скаржачись на безгрошів’я». А у приклад їм ставить 70-річну тещу президента державного підприємства «НАЕК Енергоатом» Петра Котіна, яка зі своєї пенсії під час повномасштабної війни спромоглася купити у престижному котеджному містечку біля Києва двоповерховий маєток площею майже 300 квадратних метрів та ще кілька земельних ділянок із виходом до води. Ринкова вартість всього цього майна — сотні тисяч доларів.

Котін мусив пояснювати журналістам, як його тещі вдалося придбати нерухомість. Сказав, що це заощадження тещиної родини «за понад 50 років трудової діяльності», а також позичені кошти. Отакі ощадливі бувають тещі! Чи то такі зяті у тещ зі скромними пенсіями?

_{Підвищення мінімального страхового стажу}

А ТИМ ЧАСОМ у 2024 році для виходу на пенсію за віком уже необхідно мати щонайменше 31 рік страхового стажу. В разі його відсутності право на призначення пенсії людина дістане лише після досягнення нею 63-річного віку, і то якщо на той момент вона матиме не менш ніж 21 рік страхового стажу. А якщо і у 63 його забракне, то призначення виплат доведеться чекати після досягнення 65-річного віку. Але й тоді треба буде мати від 15 до 21 року страхового стажу.

Чимало українців через велику війну змушені були покинути своє місце роботи. Серед них були й ті, кому до пенсії залишалося зовсім трішки. Оскільки без необхідного стажу неможливо отримати пенсію, а допрацювати на попередньому місці роботи у багатьох просто нема змоги, то його можна докупити й все ж одержати заслужені виплати. За місяць страхового стажу треба платити, залежно від умов виходу на пенсію, приблизно 2948 грн, за рік вийде 35 376 грн.

_{Компенсація за пошкоджене житло}

ІЩЕ ТАКА новина: з 1 січня змінилися норми закону про компенсацію за знищене та пошкоджене житло. Ними, зокрема, передбачено, що гроші за пошкодження можна отримати лише в тому разі, якщо житло вже відремонтоване за власний кошт. Компенсацію виплачують за придбану будівельну продукцію та виконані ремонтні роботи. А підставою для неї може бути фотофіксація пошкоджень до початку ремонту, заявку можна подати через застосунок «Дія». Також на об’єкт треба допускати представників комісії, які оцінюють пошкодження будівлі та вартість їх усунення.

_{Безготівковий спосіб оплати}

НИНІШНЬОГО РОКУ по всій Україні має побільшати торгових точок із платіжними терміналами. Все тому, що з 1 січня торговці та надавачі послуг, які працюють у населених пунктах, де проживає від п’яти тисяч до 25 тисяч людей, вже повинні встановити системи для оплати банківською карткою. Про це повідомила Державна податкова служба. Щоправда, такі зміни стосуються не всіх підприємців. Зокрема, встановлювати розрахункові термінали не потрібно ФОПам першої групи та особам, які займаються виїзною або виносною торгівлею, або продають власноруч вирощену продукцію, в тому числі домашню живність.

_{Тарифи на воду, газ та світло}

ВІДОМО, що до кінця опалювального сезону в Україні не змінюватимуть комунальних тарифів. Це підтвердив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, який запевнив, що в осінньо-зимовий період ціни на газ, опалення та гарячу воду для громадян залишаться без змін.

Які тарифи діють в Україні зараз? Ціна газу для побутових споживачів, які користуються послугами «Нафтогазу», залишатиметься на рівні 7,96 гривні за кубометр. За електроенергію платимо 2,64 гривні за кіловат-годину. Між іншим, тільки тариф на електрику підвищили 2023 року через суттєві руйнування та пошкодження енергетичної інфраструктури росіянами. Тарифи на воду теж залишаються на тому рівні, що й були.

Однак розслаблятися не варто, адже експерти заявляють, що з високою імовірністю підвищення комунальних послуг буде після осінньо-зимового періоду. Зокрема, голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський вже заявив, що такі тарифи, як на світло, «мають бути виваженими у 2024 році». Йдеться про підвищення щонайбільше на 15%, тобто до 3 гривень за кіловат-годину.