РІЗДВО МИ ВІДСВЯТКУВАЛИ ЗА НЕБЕСНИМ КАЛЕНДАРЕМ

Леонід ЛОГВИНЕНКО

На Слобожанщині вперше за багато років зустріли Різдво Христове за Новоюліанським календарем, на який Православна церква України перейшла торік 1 вересня. Власне,
у більшості країн світу народження Спасителя 25 грудня святкують не тільки католики та протестанти, а й православні.

«ВІДЧУТТЯ, що так було завжди, — каже парафіянка харківського храму Івана Богослова ПЦУ Ніна Немеровська. — До того ж у свята якась особлива, натхненно-радісна атмосфера. Це, мабуть, прокинулася наша генетична пам’ять».

Чому Різдво святкуємо 25 грудня, а не 7 січня, пояснив воїнам священник, капелан отець Геннадій Рохманійко, коли разом із пластунами завітав до одного з харківських шпиталів. Поранених зараз ой як багато. Когось уразила куля чи уламок, хтось зазнав поранення внаслідок артилерійського або мінометного обстрілу, чимало й таких, кого спіткала якась хвороба: два роки в окопах аж ніяк не на користь здоров’ю, особливо тим, кому під 50.

Отець Геннадій повідав, що напевно не відомо, коли прийшов у цей світ Ісус Христос. Датою його народження вибрали 25 грудня — день, коли сонце повертає на весну, ночі починають ставати коротшими. Тобто прив’язали свято до астрономічного календаря. Однак у XVI столітті вчені мужі вирахували, що за багато віків не зовсім точний Юліанський календар, за яким жили люди і церква, відстав. Хвилина за хвилиною набігло аж два тижні, тобто і день зимового сонцестояння змістився. Цю неточність більшість світових церков (окрім московитської та кількох інших) вирішили виправити. У 1582 році Папою Римським Григорієм ХІІІ був упроваджений новий Григоріанський (Новоюліанський) календар, ухвалений згодом як міжнародний стандарт. Отож ті, хто святкує Різдво 25 грудня, роблять це за небесною канцелярією.

У шпиталі о. Геннадій відслужив літургію, причастив воїнів, а дехто прийняв від нього хрещення. Все це відбувалося при світлі Віфлеємського вогню, який привезли наприкінці листопада в Україну скаути, котрих у нас називають пластунами. За кілька днів до Різдва вогник миру розійшовся містами і селами Харківщини, по батальйонах і бригадах, які тримають оборону нашої країни. Зігріває він і душі поранених воїнів у шпиталях.

Вогонь Миру постійно горить у Віфлеємі, де народився Ісус Христос. Із 1966 року скаути доставляють його в Європу, а з 1992-го — і до України. Цей вогонь є спомином про прихід на землю Ісуса Христа, символом любові та миру, очищення від гріхів. Вважається, що його світло позбавляє людей розпачу, дає силу, підтримує надію. Це те, що конче потрібно нам сьогодні, під час жорстокої війни, яку благословив предстоятель церкви, що відзначає народження Христа 7 січня. До речі, 25 грудня всі московитські церкви в Харкові, які називають себе упц мп, були зачинені.

Цього року Різдвяні служби зібрали в Іоано-Богословському храмі величезну кількість людей. За словами одного з прихожан Володимира Чистіліна, ця духовна фортеця Слобожанщини стала місцем зустрічі пластунів і можновладців, християн та вірян інших конфесій, людей, які вперше завітали до української церкви, і давніх її парафіян.

Мені, який відвідує цей храм понад 30 років, впало в око, що на службі було багато нових людей. Певно, важкі часи, коли війна на твоєму порозі, навертають людей до віри та Бога. Чимало харків’ян прийшли до храму, аби помолитися за рідних, які ризикують життям чи вже віддали його заради нас і країни.

Після закінчення святкової літургії у храмі колядували: спершу з церковним хором, потім з автентичним гуртом «Муравський шлях». Його учасники не лише виконують колядки, щедрівки, обрядові та народні пісні, а й збирають, зберігають, записують музичні твори слобожанської землі. Нещодавно вони повернулись із фольклорної експедиції по деокупованих територіях. Тож Різдвяного дня в церкві лунали колядки, яким сотні років, і звучали вони так, як співали їх наші пращури. До речі, відома пісня «Нова радість стала» віднайдена та записана саме на Слобожанщині.

Надвечір і «Муравський шлях», і пластуни колядували на вулицях Харкова, вселяючи надію в нашу перемогу. До них приєднувалися жителі міста. Зустрів я колядників зі «звіздою ясною» і на зруйнованому російськими ракетами та бомбами мікрорайоні Північна Салтівка. Кажуть, колядуватимуть до Водохреща, яке тепер припадає на 7 січня.