Руслан Стрілець позбавляє Київ захисту водами річки Ірпінь

   Міндовкілля Руслана Стрільця під лозунгами європейського ставлення до природи іде вперед із головою, поверненою назад. Саме такий висновок можна зробити після оприлюднених ним намірів знову перегородити річку Ірпінь чималою дамбою. Та увесь Європейський Союз, Канада і США вже давно розгороджують усі ріки для вільного плину води, справедливо визнавши, що навіть невисока загата сприяє накопиченню шкідливих донних відкладень, заболочуванню і "цвітінню води" в річках тощо!

   Яскравий приклад - каскад ГЕС на Дніпрі, який вграв мільйони гектарів заплавних лук і перетворив чисті води Дніпра на болотяні, непридатні навіть для купання людей. Проте і тут Міндовкілля, разом із підлеглим йому Держводагенством, пнеться відбудувати Каховську ГЕС, хоча науковці переконують: відновлена після руйнування рашистами 6 червня 2023 р. Каховської ГЕС природа на дні "Каховського горя" - це набагато вигідніше і краще для сучасного і наступних поколінь українців.

  Та де там, в Міндовкіллі і за вухом не ведуть, і чути такого не хочуть. Бо для них на першому місці, вочевидь, бажання "освоїти" значні кошти. А природа на дні Каховського водосховища відновлюється сама, без ніяких вкладень, тому і нецікава чиновникам Міндовкілля. Як і в долині річки Ірпінь. Щойно Українська природоохоронна група почала бити в набат і з цього приводу, далі текст її звернення на офіційній сторінці УПГ в ФБ.

    "Руйнування дамби, що відділяла долину річки Ірпінь від Київського водосховища, і затоплення заплави Ірпеня стали вирішальними в захисті Києва в перші дні російського вторгнення в 2022 році. Вода виявилась нездоланною перешкодою для загарбників.

   Утім, ці важливі для безпеки України події забуваються. Попри чимало заяв керівництва України про вірогідність повторного наступу на столицю, Державне агентство водних ресурсів погодилося виділити 5 млн грн на роботи з відбудови греблі цього року.

   Цікаво, що в 2023 році така ж сума вже була освоєна: 3,5 млн грн на відновлення дамби й 1,5 млн на проєкт. Договір на будівельні роботи був укладений 11 грудня, а вже за 12 днів були перераховані кошти! Чи дійсно були виконані роботи, розбиратимуться правоохоронці.

   Ми ж переконані, що такі роботи в умовах війни є недалекоглядними. Навіщо будувати греблю, яку, можливо, доведеться підривати?

   Затоплена територія вже відновила значний масив водно-болотних угідь, що мають велику естетичну й природоохоронну цінність. Фахівці з України та інших держав неодноразово пропонували зберегти територію, надавши охоронний статус і присвятивши її захисникам Києва. Меморіальні парки поширені в багатьох країнах світу, вони − показник глибокої шани до видатних битв минулого та пам’яті про їхніх героїв.

   Долина річки Ірпінь є частиною Смарагдової мережі Європи. Її цінність після затоплення значно зросла: тут сформувався комплекс біотопів, що охороняються на міжнародному рівні; тут же зросла кількість тварин (зокрема птахів) для збереження яких Смарагдова мережа створюється.

То що ж робити?

   У наших реаліях краще було б виділити кошти на відновлення природних екосистем та створення сучасного екскурсійного маршруту, який чи не щодня відвідують міжнародні партнери України, що традиційно відвідують міста Бучанської агломерації.

Чи для Державного агентства водних ресурсів інтереси аграріїв, які незаконно розорювали заплаву річки Ірпінь, важливіші?"

   Тож державні захисники природи і водники забули не лише основні професійні завдання, а і головний виклик днф сьогоднішнього - тяжку війну з терористичною рф. Річка Ірпінь, зі збільшеним після підриву греблі водотоком, надійно охороняє столицю від швидкого штурму орди. Відтак на забаганки Руслана Стрільця, "розумного хлопця", як визнали "зелені" під час призначення його міністром Міндовкілля, та підшефного Держводагенства пора вже поглянути зрілим оком і під цим кутом зору.