Сергія Гнезділова судять не за вчинок, а за його публічність, - Ярина Чорногуз
За матеріалами інтернет-видань
07.01.2025
195
Відвідала учора ввечері судове засідання по справі сзч Сергій Гнезділов. Прийшла підтримати Сергія, бо вважаю, що навіть коли побратими роблять поспішні та протизаконні речі через втому, від яких, утім, ніхто не постраждав, окрім них самих - їх не кидають.
Ярина Чорногуз, письменниця, військовослужбовиця ЗСУ, сторінка ФБ.
І що я побачила на засіданні:
1) Заброньованого від служби в армії прокурора Миколу Володимировича Шелеста, який не воював за Україну ні дня у війську і чий син 20+ років також не воює (і завдяки тату не бідує, судячи з декларації), а проте Микола Володимирович робить все, щоб посадити 24-річного Сергія (ровесника свого сина) за те, що той 5 років відчайдушно обороняв його та його сімʼю у піхоті, за перше СЗЧ на... 12 років! І прокурору Миколі Володимировичу Шелесту, а також заброньованому від служби в армії слідчому Олександру Дащенку, який, судячи із висновків сторони захисту, ще більше рве те саме місце, щоб солдат Гнезділов сів у тюрму на строк до 12 років - абсолютно не муляє той факт, що вони намагаються позбавити волі молоду людину, яка провоювала дуже довго на свій молодий вік за цю саму їхню волю і свободу України. На відміну від них, які провели всю війну в тилу, у затишних кабінетах, в шкіряних кріслах, і обросли грошовитими деклараціями про доходи.
2) Слідчу суддю Печерського районного суду м. Києва Гуртову Т.І., яка, таке враження, навмисне затягувала початок засідання, аби люди розійшлися, а впродовж засідання багатозначно перезиралася із прокурором Шелестом, який перед тим заходив до неї у «якихось важливих справах у кабінет». Суддя Гуртова Т. І. відмовила адвокатці Сергія у клопотанні заслухати пʼятьох поручителів Гнезділова, серед яких була і підготовлена з промовою на його захист і я, чим суддя засвідчила ще раз, що у них наказ - будь що засудити хлопця. Навіть якщо треба порушити базове право на слово поручителів обвинуваченого. Бо навіщо ж слухати військових, громадських діячів та митців, які прийшли на суд, якщо дано наказ залишити під вартою за будь-яку ціну?
Для чого давати можливість журналістам, які прийшли на засідання, та і самому Сергію Гнезділову (на фото вгорі) почути слова підтримки і довіри, які для нього приготували люди, що готові взяти його на поруки? Ми ж не ті, хто в шкіряних кріслах у кабінетах конверти отримує і дає розпорядження зверху, як вести правосуддя. Воно на те скидається, ваша честь, що ви не відчуваєте навіть найменшої вдячності військовим, що обороняють вас і вашу сімʼю на фронті. Ви навіть гадки не маєте, як нас тригерить, коли бачиш такого ж чесного солдата, як сам, який ще й хоче повернутися на службу в рідний підрозділ, у наручниках у скляній кабінці!
Як це огидно, коли тобі як військовій не дають слова сказати на захист побратима, хоча процедура це передбачає (адвокатка сказана, що це вперше в Україні не заслухали поручителів). Добре працюєте на своєму місці на деморалізацію армії. Вам не забудуть цього.
3) Тиск збоку сторони обвинувачення (у лиці вище названого прокурора Шелеста) на військову частину, яка готова прийняти Сергія на службу назад, що звільнило б його від кримінальної відповідальності. Військова частина зробила письмову згоду, яку несподівано... анулювала в день суду, бо пан прокурор почав писати командиру і послав на його в/ч перевірку. Що ще раз доводить, що це політичний процес, а з Сергія мужички, заброньовані від служби у війську, і не зобовʼязані до військової служби панянки, хочуть зробити показовим цапом-відбувайлом і позбавити його на 12 років волі! За те, що відважно обороняв їх і наважився заявити про своє право на відпочинок.
І чим ви, шановні, кращі за наших ворогів після цього? Ніхто не дасть вам робити солдатів тєрпілами за вашу корумповану гнилу систему правосуддя, в якій солдат, котрий що кожного дня ризикує життям за державу, так легко робиться крайнім і винним у всіх бідах.
4) Адвокатку Настю, яка бореться за право, щоб Сергія відпустили під домашній арешт, після чого він повернеться служити до війська. Ретельно готується до засідань, робить все можливе, але подавлена через систему, яка кладе болт на правосуддя і людяність
5) Сергія, який старається триматися на позитиві. Хоче вернутися служити і воювати. Далі вважає, що мусять бути строки служби. Розкаявся за свій вчинок із сзч, у якого воно перше. А відповідно до нещодавнього законопроекту - перше сзч не є підставою для кримінальної відповідальності, з нього можна повернутися на службу. Командири і побратими Сергія готові бачити його у війську, але прокурорку, слідчому та судді, які отримують звідкись вказівки чи роблять це з власного ентузіазму - він потрібен за ґратами, а не з пультом від дрона в руках. Здається, оборона не в їхніх інтересах, судячи з цього виду правосуддя.
Сергія безпідставно лишили ще на місяць під вартою і перевозять у Дніпро. Там має бути фінальний суд по кримінальному провадженні.
Огида. Безмежна огида. І біль. Від того, що на руки піхотинця з великою вислугою, учасника бойових дій, якого, за чинним законом, мали б забрати назад у військо - одягли наручники. Ніби на полоненого орка. Закайданили ті, хто ані дня не воював за цю державу...
ЗМІ та правозахисники, час вам більше цікавитися цією справою, яку перетворили через тишу на політичний процес із показовою розправою. Усім охочим дам контакти адвокатки Анастасії. Інакше станемо свідками реальності, в якій солдата засудили до 12 років за фразу у фб про те, що він вже у сзч. Я точно не бажаю жити в реальності такого абсурду, ще й коли щотижня окуповують нашу територію і кожен солдат, котрий готовий воювати - на вагу золота.
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ