Що заважає Україні експортувати більше меду

За цей місяць головними покупцями українського меду стали США, Італія та Німеччина, частка яких склала близько 45% загальної вартості продукту.

Він нагадав, що за 2024 рік Україна експортувала рекордні за час незалежності 85,8 тис. тонн меду, на 55 % перевищивши показник 2023 року. Торік експортери отримали і рекордну виручку — $167 млн, на 38 % більше у порівнянні з 2023 роком.

Минулого року основним ринком збуту українського меду залишився Євросоюз, експорт до якого склав 71 тис. тонн (83 % від загального). Найбільшими його покупцями стали:

• Німеччина — 18,9 тис. тонн;
• США — 12,1 тис. тонн;
• Польща — 9,7 тис. тонн;
• Франція — 9,6 тис. тонн;
• Бельгія — 7,1 тис. тонн;
• Іспанія — 5,4 тис. тонн.

Регіональну структуру українського експорту частково вдалось диверсифікувати завдяки поставкам до Сполучених Штатів, де торік закупили вшестеро більше меду, ніж у 2023 році. Серед інших країн, що не входять до складу ЄС, у 2024 році варто відзначити продажі до Ізраїлю (800 тонн), Японії (451 тонні) і Туреччини (364 тонни).

У 2024 році Україна могла безмитно експортувати в ЄС 44,4 тис. тонн меду, а за п'ять місяців 2025 року зможе поставити 18,5 тис. тонн. Після вичерпання квоти наступні партії продукту обкладаються митом в 17,3%. Проте експорт українського меду зазвичай перевищує квоту: наприклад, у 2021 році вона складала 5 тис. тонн, а фактичні продажі — вдесятеро більше, 50,7 тис. тонн. Тому у найближчі роки не варто очікувати серйозних змін у роками сформованій регіональній структурі збуту, пояснює Дмитро Крошка.

Що заважає експортувати більше меду

Голова УААЕ в коментарі назвав основні причини, які заважають українським виробникам нарощувати відвантаження меду за кордон:

• Вплив повномасштабної війни та спричинених нею наслідків, що викликало загальне зниження виробничого потенціалу; 
• Збереження структурних проблем, які й раніше гальмували розвиток виробництва та експорту українського меду, наприклад, низька точність статистики. В умовах, коли майже весь обсяг виробництва формується господарствами населення, оцінити реальний рівень пропозиції на ринку дуже складно; 
• Дисбаланс і коливання внутрішніх та експортних цін. Через це виникає значна невідповідність між цінами виробників та вартістю продукції при продажу кінцевим споживачам, а також чергування підйомів та спадів ціни меду на зовнішніх ринках;
• Сировинна орієнтація товарної структури експорту, спричинена неможливістю створення однорідних партій продукції через залучення багатьох дрібних виробників. Тому мед продається наливом в бочках, без доданої вартості; 
• Відсутність поглиблених кодів УКТЗЕД в Україні. Це створює труднощі при наявності квот для виробників, які орієнтуються на експорт саме фасованої й запакованої продукції.

Проте найбільш критичною є проблема непрогнозованості ринку, додає експерт. Кожний наступний сезон може відрізнятись від попереднього за багатьма базовими параметрами (виробництво, збут, запаси, цінова ситуація) внаслідок слабкої взаємодії між його суб’єктами і прагненням діяти самостійно без врахування об’єктивно обумовленої кон’юнктури, інформація про яку відсутня або обмежена в доступі.

Нагадаємо, попри війну та логістичні проблеми, Україна залишається в ТОП-5 ключових експортерів меду. Більше неї торік експортували лише Китай, Індія та Аргентина. Основними імпортерами та споживачами меду є країни ЄС та США. Ці регіони завозять  більш ніж 70% від загального імпорту.