«Слуги» у ВР узаконюють махінації із держземлею, авторства Татарова

За матеріалами інтернет-видань 19.11.2024 49

На зображенні може бути: одна або кілька осіб та текст

Вже 1000 днів великої війни, Україна у важкому становищі і що роблять депутати? Так, голосують за корупційні шкурняки. І навіть не так свої, як Татарова і Офісу президента.

Зокрема, протягують законопроєкт №12089, який допомагає забудовникам легалізувати найбільш уродські махінації з державною землею.

Центр Протидії Корупції, офіційна сторінка ФБ.

Нагадаємо, підозру від НАБУ Олег Татаров отримав якраз за допомогу великому забудовнику Микитасю/Укрбуду.

Цей же Татаров кілька днів тому на засіданні правового комітету парламенту особисто просував цей законопроєкт, наголошуючи, що це позиція Офісу президента.

Цей же законопроєкт може розвалити кримінальну справу щодо міністра агрополітики Сольського, якого НАБУ/САП підозрюють у заволодінні державною землею на 291 млн грн та спробі заволодіння землею ще на 190 млн грн.

Окрім цієї справи, законопроєкт Татарова розвалює ще кілька ТОП-кейсів. Більше про них напишемо згодом. А поки ширше пояснення корупційної схеми в татарівському законопроєкті - в коментарях.

Тепер коротко про №11425-д. Він прибирає поріг у тестуванні кандидатів в судді на когнітивні здібності – сильно ускладнений тест на IQ (перевірка, як людина мислить, розв’язує задачі, аналізує інформацію, вчиться нового).

Татарівцям з ОП треба знизити цей бал, щоб протягнути своїх людей (корупціонери почасти не вирізняються високим інтелектом) на конкурсах в апеляційні суди та Вищий антикор суд.

А тепер ширше пояснення корупційної схеми в татарівському законопроєкті №12089.

Отже. Офіційна мета законопроєкту — допомогти так званому добросовісному набувачу.

Добросовісний набувач — це людина або компанія, що придбала певне майно, хоча насправді продавець не мав права його відчужувати (продавати).

Така заборона на продаж могла зʼявитися, наприклад, тому, що майно було заарештовано. При цьому покупець про такий арешт або інші обставини — був не в курсі, а головне – і не міг знати.

Чинний цивільний кодекс з 2004 року має виключний перелік підстав, коли дійсний власник майна (найчастіше — це держава) може його витребувати у такого добросовісного набувача.

Ці підстави зводяться до того, що реальний власник може претендувати на таке майно, якщо воно було втрачено поза його волею (наприклад, викрадене).

Законопроєкт №12089 же хоче дозволити наступне. Держава НЕ МОЖЕ стягнути майно з так званого “добросовісного набувача”, якщо з часу, коли таке майно вибуло з власності держави (або територіальної громади) минуло більше 10 років.

Результат: державне майно, яке вкрали більше 10 років тому, просто неможливо повернути.

Кому це найбільше допоможе? Вже згаданим забудовникам. Адже така схема найкраще працюватиме із державними землями, роздерибаненими у 90-ті та за часів януковича.

Далі - більше: щоб забрати через суд те майно, яке ще можливо буде забрати після ухвалення законопроєкту №12089, той державний орган, або орган місцевого самоврядування, який фактично втратив це майно – ще й буде зобовʼязаний відшкодувати добросовісному набувачу ринкову вартість такого майна.

Тобто - не особа винна у незаконному відчуженні державного/комунального майна - а законний власник, щоб повернути майно матиме за нього ще й заплатити.

Але Татаров вже явно пообіцяв цей законопроєкт друзям по будівельному бізнесу та різного гатунку сольським. Тож, припускаємо, — пішаки Татарова у Раді точно цей проєкт ухвалять. Ганьба!