СОЦІАЛЬНА ПАНОРАМА

_{Українців знову закликають відмовитись від соцвиплат}

   Олена БЕГМА.

    НАШИХ біженців, які зараз мешкають за кордоном і отримують грошову допомогу в тих країнах, де осіли, просять добровільно відмовитися від соціальних виплат, які їм нараховують в Україні. Йдеться не про їхнє скасування, а призупинення на час, поки співвітчизники перебувають за кордоном, на утриманні приймаючих держав. Таке звернення від імені уряду оприлюднило Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Наголошується, що зробити це можна дистанційно, надіславши заяву в довільній формі електронною поштою чи Укрпоштою на адресу органу соцзахисту населення, де громадянин перебуває на обліку. Всі контакти цих установ можна знайти на сайтах райдержадміністрацій та виконкомів.

    _{Зворотний бік збільшення пенсій}

   ЗВІТИ Держстату свідчать про те, що пенсії в Україні тільки зростають. Із початку року середній розмір таких виплат збільшився на 615,66 грн (або на 13,3%) і нині становить 5238,25 гривні. А тим часом видатковий кошик ПФУ, навпаки, дедалі мілішає…

   В Україні скорочується обсяг фінансування пенсій. Зокрема, сума, виплачена у травні з ПФУ, виявилася на цілих 100 мільйонів гривень меншою за ту, яку пенсіонери сукупно отримали в квітні. Минулого місяця на фінансування цієї статті видатків було витрачено 57 млрд гривень, у той час як у квітні знадобилося 57,1 млрд гривень. Не інакше як у країні зменшується число пенсіонерів, яких, згідно з останніми оприлюдненими даними ПФУ, ще у квітні цього року нараховувалося 10,697 млн осіб.

                              _{Демографічна вирва на ринку праці}

   ЗА ЧАС, що минув від початку повномасштабного вторгнення рф, вітчизняний ринок праці втратив 5,5 млн працездатних людей. Це понад 30% усієї робочої сили станом на початок 2022 року, коли в країні нараховувалося 17,4 млн громадян працездатного віку. Як зазначають експерти, такі втрати робочої сили є більшими, ніж у Німеччині після Другої світової війни. З 1939-го по 1946 роки чисельність німецького працездатного населення скоротилася на 4,7 млн, що становило 16% — майже вдвічі менше, ніж в Україні.

   Експерти називають таку ситуацію «демографічною вирвою на вітчизняному ринку праці» і застерігають, що вона може стати однією з причин сповільнення темпів відновлення України після війни. Адже якщо і надійдуть гроші від Заходу, то може виявитися так, що їх просто не буде кому освоювати. Чи не тому в уряді заговорили про використання «внутрішнього резерву» — працездатних людей з інвалідністю. Згідно зі статистикою, в нас налічується понад 2,8 млн людей з інвалідністю, серед яких 76% — працездатного віку, а роботу мають не більше 22% з них. За оцінками Конфедерації роботодавців України, активною складовою ринку праці можуть стати 0,8-1 млн осіб з інвалідністю.

                               _{Фруктові цінові сюрпризи}

    МИНУЛОГО теплого сезону через окупацію росією деяких територій, зокрема і південних, ціни на фрукти просто зашкалювали. Та й нині вони мало відрізняються від торішніх. Окрім того, має місце дефіцит вітамінної продукції. Усе через дощову погоду, яка панувала в Україні навесні. Так, на третину скоротився врожай полуниці. За прогнозом фахівців, на ринках зменшиться і кількість яблук цьогорічного врожаю, адже наші фермери дедалі більше переорієнтовуються на експорт.

Натомість слив українцям точно вистачить, оскільки види на врожай цих фруктів хороші. Ще один позитивний прогноз стосується кавунів. Річ у тому, що більшість фермерів цього року вирощують цю баштанну культуру в Одеській області, позаяк частина Херсонської досі окупована. Тобто кавунів поточного сезону очікується доста, а отже, і ціна на них буде нижчою.

       _{Прощавайте, паперові марки й бандеролі}

НАБУВ чинності новий закон «Про поштовий зв’язок». Що у зв’язку з цим слід взяти до уваги нам, потенційним рядовим клієнтам Укрпошти?

   Серед знакових нововведень — скасування бандеролей: з 1 липня поштове відомство їх більше не прийматиме і не доставлятиме. Тож відправлення, які сьогодні здійснюються у вигляді бандеролей, стануть звичайними посилками з відповідними тарифними розцінками, якою б не була їхня вага — 250, 500, 1000 чи 2000 грамів. Водночас скасують і обов’язкове наклеювання паперових марок на посилки. Натомість застосовуватимуться електронні марки. Згідно з новим законом про поштовий зв’язок, надалі марки використовуватимуться лише для надсилання листів і листівок. Філателісти ж, безсумнівно, продовжать збирати паперові марки України — вже для історії.

   Між іншим, нові поштові правила зобов’язують із липня відмовитись і від таких застарілих речей, як печатки та сургучі. В них уже нема необхідності, але знайдеться місце в музеї Української пошти.

                         _{Гроші на поховання}

    ЯКА СУМА допомоги на поховання у 2023 році? Тепер цю соціальну виплату здійснює Пенсійний фонд України. Його постановою «Про встановлення розміру допомоги на поховання» від 26.12.2022 р. № 29-1 передбачається, що з 1 січня нинішнього року допомога на поховання, як і торік, становить мізерні 4100 гривень.

                   _{Компенсація за догляд}

   ЯКЩО ВИ мешкаєте в одному домі разом із немічним родичем похилого віку чи родичем з інвалідністю і опікуєтеся ним, то маєте право на щомісячну компенсацію від держави. Така виплата передбачена урядовою постановою №859. Для того щоб її оформити, треба звернутися до місцевого органу соціального захисту з документами, які підтверджують не лише спільне проживання, а й факт, що родич справді не здатен себе обходити, вільно пересуватися (йдеться про відповідний висновок лікарської комісії медзакладу).

   На які гроші можна розраховувати? Сума компенсації визначається індивідуально для кожного одержувача. Її розраховують як різницю між місячним прожитковим мінімумом на одну особу, встановленим на 1 січня поточного року (нині це 2589 грн) та середньомісячним сукупним доходом за останні шість місяців людини, яка надає соціальні послуги.

                                 _{Вагони «тільки для жінок»}

   НЕАБИЯКИЙ резонанс викликала петиція, опублікована на сайті Кабінету Міністрів, щодо запровадження окремих вагонів для жінок у потягах Укрзалізниці, які курсують за маршрутом довше ніж шість годин. Поки у соціальних мережах тривали гарячі дискусії стосовно цього між прихильницями (з їхніми історіями поїздок, де не обійшлося без домагань «сильної статі» та «постійного психологічного дискомфорту») і критиками (останні вбачають у новації ніщо інше, як дискримінацію чоловіків жінками!), буквально за неповних два тижні звернення набрало 30 тисяч голосів із 25 тисяч необхідних.

Навіть більше: 23 травня Укрзалізниця вже відреагувала на ідею, назвавши її життєздатною і актуальною. Перевізник повідомив, що «розглядає подібну можливість», але не щодо окремих, «вільних від чоловіків», вагонів, а поки що тільки купе. Голова правління Укрзалізниці Євген Лященко зазначив, що компанія вивчила досвід країн Азії та Європи і планує запустити пілотний проєкт із жіночими купе. «Чи треба буде доплачувати за жіноче купе? Ні», — наголосив він. І принагідно нагадав, що15% пасажирських вагонів УЗ уже оснащені камерами відеоспостереження та кнопками виклику провідника.

                      _{З вітерцем і без шансону}

   КАБІНЕТ МІНІСТРІВ вніс зміни до правил надання послуг у пасажирському громадському автомобільному транспорті: водіям дозволено не пускати до салону пасажирів, що «роблять шум із допомогою технічних пристроїв», як от на гучному звуку слухають музику. При цьому самим водіям теж заборонили вмикати музику та фільми. Винятком є автомобілі, в яких є навушники, або на нерегулярних рейсах за згодою пасажирів. Нововведення стосується і таксі. Їхні водії можуть вмикати музику тільки тоді, коли пасажир не заперечує.

Хочеться сподіватися, що на маршрутах громадського транспорту тепер не докучатиме шансон. Та й не лише, до речі, у транспорті. Пригадаймо гучний скандал у Львові через молодиків, які на всю вулицю слухали путініста лєпса. Після розголосу в соціальних мережах любителям російського шансону вручили повістки.

                        _{Зовсім (не)конфіденційні дані}

    КІБЕРФАХІВЦІ Служби безпеки України затримали двох столичних «приватних детективів», які продавали інформацію закритих баз даних державних установ. Їх заскочили на гарячому саме в момент одержання ними другої частини грошей за «теку» з установчими даними на жителя столиці.

   Незаконну діяльність організував колишній слідчий одного з київських райвідділів міліції. 2015 року він звільнився, потім із знайомим створив приватне «детективне агентство». Під виглядом легального бізнесу вони бралися роздобути будь-яку персональну інформацію про громадян, що міститься у різних закритих держреєстрах. Для цього використовували власні «старі» зв’язки серед нечистих на руку чиновників та представників правоохоронних органів.

   Вартість «досьє» на одну людину коливалася в розмірі від 800 до 2,6 тис. доларів. Це залежало від терміновості виконання «замовлення» та обсягу персональних даних. Наприклад, сума зростала, якщо окрім паспортних даних громадян, була потрібна інформація про номери їхніх телефонів, відомості щодо перетину кордону, вчинення адмінправопорушень.

   "Сільські вісті".