“Старий Новий Рік” — сама назва свята дуже дивує іноземців. Хоча сам Старий Новий рік міцно увійшов у калейдоскоп українських новорічних святкувань. Про традиції, прикмети й історію свята розкажемо сьогодні.

       Старий Новий рік: історія свята

      Свято Старий Новий рік виникло лише у XX ст. А саме після переходу на григоріанський календар у 1918 році. Тоді новий рік за новим стилем починався 1 січня. А попередня дата “нового року” 14 січня стала зватися Старим Новим роком. І на цю плутанину у 13 днів наклались народні свята Меланки (13 січня) і Василя (14 січня).

       Хоча якщо вслухатись у щедрівки й посівальні побажання, то починають дивувати рядки про “прилетіла ластівочка”, “овечки покотились“, про Богоматір, яка за плугом ходила. Цьому не слід дивуватись, адже подібні пісні складалися тоді, коли початок нового року в Русі-Україні святкувався весною.

       Старий Новий рік: традиції

     Обов’язково у Щедрий вечір (13 січня)  вдома збиралась уся родина за столом. Традиційно до святкування одягали вишиванки.

        На Меланки (13 січня) українці вдруге готують кутю, яку називають щедрою. Пшеницю або рис заправляють узваром, підсолодженим медом. Обов’язково досипають горішків, родзинок, сухофруктів (в'ялених вишень, копчених груш і слив). Стіл також вражає достатком. Окрім 12 пісних страв гостей частують запеченими ковбасами, вудженою підчеревиною, завиванцями із м’ясом.

   У вечір Меланки дівчата маланкують — співають щедрівкки, радують гостей приповідками. Тоді ж і до Водохреща (19 січня) ходять вертепи. Колядники водять козу, показують вистави. Обов’язково учасники вертепу одягають вишиванки.

    Ранок 14 січня Старий Новий рік починають із засівання. Лише хлопці ходять по будинках, обсівають приміщення збіжжям, бажаючи господарю і його родині достатку, здоров’я упродовж нового року. Зичать рясного врожаю, численної худоби.

    Окрім щедрування і засівання, старий Новий рік мав і власні цікаві, самобутні звичаї. Саме 14 січня, на Василя, хлопці, які отримали гарбуза восени після сватання, могли повторно засилати сватів. Хорошою прикметою вважається свататися і на Щедрий вечір. Тоді й життя молодої родини буде щедрим і радісним.

                              Старий Новий рік: прикмети

   Свята Меланки й Василя завжди супроводжувались рядом прикмет, які прогнозували погоду на увесь рік, врожай чи достаток. Найпопулярнішими прикметами на Старий Новий рік є:

• сніг на Василя — буде урожай зерна;
• відлига на Старий Новий рік — дощитиме ціле літо;
• туман на Василя — до врожаю в коморі;
• коли на Старий Новий рік багато інею на деревах, то рік буде “медовим”;
• хуртовина на Меланку — до ягідного року;
• на Старий Новий рік не можна позичати гроші, аби потім не потребувати їх впродовж року;
• хорошою прикметою на Старий Новий рік було одягатися у все нове, аби цілий рік ходити у новому;
• обов’язково першим у дім на Старий Новий рік (на Василя) мав зайти чоловік, якщо заходила жінка, то це вважається поганою прикметою. Тому жінки сиділи вдома хоч і увесь день;
• ніколи на Старий Новий рік (на Василя) не можна було рахувати монети, бо це було до бідності “ніби милостиню жебрак рахує”. Також не вимовлялось слово “тринадцять”, аби не наврочити біди. Саме тому у ніч з 13 на 14 січня старались нічого не позичати. А особливо забобонні на Старий Новий рік навіть сміття не виносили з дому;
• аби приманити достаток у дім, люди рекомендували у вечір 13 січня на Меланки у тарілку з чистою водою насипали монети різного калібру. Таріль із грошима ставили на підвіконня так, щоб відбивалось у воді небо і природа. Такою водою умивались дівчата. Це робилось, щоб примножити красу, силу, молодість.