Святій великомучениці Варварі дана від Бога особлива благодать
За матеріалами інтернет-видань
04.12.2024
74
4 грудня Православна Церква вшановує пам’ять святої великомучениці діви Варвари. Її святі мощі більше 800 років почивають в Україні. Часточку мощей святої Варвари було закладено у святий Престіл центрального єпархіального храму Дніпровської єпархії на честь ікони Богородиці «Несподівана Радість», під час його урочистого освячення 5 листопада 2017 року. Повідомила Дніпровська єпархія Православної Церкви України.
Про історію перенесення святих мощей до Києва розповідає літопис, написаний в 1670 р. ігуменом Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря, ієромонахом Феодосієм Сафоновичем, чоловіком гідним довіри.
Грецька царівна Варвара, дочка візантійського імператора Олексія, після заручин із великим Київським князем Святополком Ізяславовичем, якого нарекли у святому хрещенні Михайлом, випросила свого батька дарувати їй мощі святої великомучениці Варвари. Чоловік її, великий князь Михайло, збудувавши у 1108 р. в Києві кам'яну церкву в ім'я святого Архістратига Михаїла, покровителя свого, з честю поклав у ній святі мощі великомучениці. Під час навали на Руську землю татарського хана Батия, мощі святої великомучениці були заховані церковнослужителями в таємному місці під сводами кам'яних сходів, що вели на верх храму. Через багато років після Батиєвого погрому, чесні мощі, по Промислу Божому, були знайдені, вийняті з-під сходів, і з честю покладені в тому ж храмі.
З того часу багато чудес і зцілень від святих мощей великомучениці відбулося і відбувається досі. Про деякі з цих чудес запропонуємо тут короткі розповіді.
Архієпископ Чернігівський Лазар Баранович який зайняв єпископську кафедру, з 1640 р. Проповідуючи у свято святої великомучениці Варвари при чесних її мощах, він з глибокою вдячністю і розчуленням прославив диво свого зцілення від тяжкої хвороби, отримане від тих святих мощей. І, невпинно прославляючи це чудо, повідав про нього у своїй книзі: "Одержимий тяжкою хворобою, я не звертався ні до якого іншого лікаря, але вдався з благанням до мощей святої великомучениці Варвари, з вірою пив воду, в якій була вмочена рука великомучениці, і чаша цієї води була мені на спасіння ".
Настоятель Свято - Михайлівського Золотоверхого Київського монастиря, ієромонах Феодосій, оповідає, що коли він, з благословення Київського митрополита Сильвестра Косова, в 1655 р. прийняв начальство над обителлю, то в той рік прийшов до нього якийсь громадянин Слуцький і приніс йому зроблену зі срібла руку, яку і просив повісити при мощах святої великомучениці Варвари. Коли ж прийшов запитали, для чого він це зробив, він розповів наступне:
- Рука моя була вражена тяжкою хворобою, і так була скорчена, що я не міг навіть розігнути її. Страждаючи такою хворобою, я згадав про чудеса, що виникають від чесних мощей святої великомучениці Варвари. Я помолився до святої великомучениці про зцілення моєї руки і дав обітницю йти на поклоніння її святим мощам. І ось, допомогою святої Варвари, скорчена рука моя зцілилася, я ж, виконуючи свою обітницю, прийшов сюди з подякою і цю срібну руку, на знак зцілення моєї руки, приніс до святих мощей великомучениці.
Той же Феодосій оповідає, що в 1660 р. під час тодішньої міжусобної війни, він був глибоко засмучений за убозтва свого монастиря і переймався про небезпеки для здоров'я і життя. Одного разу під час сну він побачив, що стоїть при мощах святої великомучениці Варвари і бачить, що рака її повна оливи. Свята великомучениця йому сказала:
- Не турбуйся, я з вами.
Прокинувшись, він став міркувати про це ведіння і, згадавши, що у Святому Письмі єлей означає милість, сказав собі:
- Рака, наповнена оливою, в якій я бачив великомученицю, є знаменням того, що за її святими молитвами в монастирі не буде більше злиднів і бід.
Так і сталося насправді.
У 1666 р., у дні різдвяного посту, в який і святкується пам'ять святої великомучениці, два воїни, на ім'я Андрій і Феодор, задумали викрасти дорогоцінну прикрасу, що знаходилося на мощах великомучениці. Прийшовши вночі в монастир, вони зламали південні двері Михайлівської церкви і кинулися до мощей святої Варвари. Коли вони наблизилися до її чесної раки, раптово вдарив страшний грім, і від раки святої на них посипалися вогненні іскри. У страху злодії попадали на землю як мертві, і один з них відразу ж оглух, а інший зійшов з розуму. Прийшовши трохи в себе, оглухлі, пізнавши на собі кару Божу і святої великомучениці, вони потікали із Церкви так нічого не взявши, повернулися додому. Це чудо через сім днів з жалем серця розповів сам оглухлий перед своїм духовним батьком, ієромонахом Симеоном, прийшовши в Михайлівську церкву разом зі своїм товаришем. Духівник наставив їх, наскільки міг, принести справжнє покаяння і відпустив їх з надією на допомогу і зцілення від святої великомучениці. Після того Симеон, приступаючи до здійснення божественної літургії перед святим вівтарем повідав про те, що трапилося настоятелю своєму ігумену Феодосію.
За народним віруванням, св. великомучениці Варварі дана від Бога особлива благодать - спасати від несподіваної і наглої смерті, від мору, і інших раптових лих. Таке вірування грунтується почасти на оповіді житія святої, за яким вона благала Бога спасти від раптової хвороби і трагічної смерті кожну людину, хто буде молитовно згадувати її, та її страждання. Також до святої Варвари моляться про щасливий шлюб та захисту під час бур та стихійних лих.
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ