«ТАЄМНІ ДОДАТКИ» В ГАРНІЙ ОБГОРЦІ

Марина ТІШКОВА.

Перша половина осені запам’ятається кількома резонансними подіями. «План перемоги» та підвищення податків — одні з найголовніших. Загалом депутати працювали над різними напрямами.

ПРЕДСТАВИВ вищезазначений план Президент В. Зеленський у парламенті 16 жовтня. Вступ до нього сповнений сильних і правильних слів. Зокрема, Глава держави наголосив, що «наша мета — відвоювати для України право на життя, вибити… саме справедливість», бо в «битвах, у яких зараз б’ються українці.., вирішується, чи порине світ у ще більше воєн», яких хочуть росія та її спільники. І Заходу слід допомагати нам, аби гарантувати, що у світі збережеться порядок, заснований на правилах.

Сам же план складається із п’яти пунктів та трьох «таємних додатків» для партнерів. Перший — геополітичний, який передбачає запрошення нас у НАТО «зараз». Другий — оборонний: нам потрібно дати належну кількість зброї. Третій — стримування: Україна пропонує розмістити на своїй території комп-лексний неядерний стратегічний пакет, який буде достатнім для захисту від загроз із боку росії. Четвертий — економічний: ми маємо природні ресурси, зокрема критично важливі метали, і варто укласти угоду щодо спільного їх захисту та використання. Згідно з п’ятим пунктом, після закінчення війни наш досвідчений військовий контингент «має бути використаний для зміцнення оборони всього Альянсу».

Багато експертів охарактеризували викладене як перелік претензій до партнерів, а не дії України, і декларацію про наміри замість справжнього плану. Помітили, що у промові не порушувалося питання суверенітету і територіальної цілісності України, а також ціни членства в НАТО: скільки суспільство за це заплатить? Частина оглядачів припустила, що єдиним пунктом, який гарантовано можна виконати, є лиш четвертий. Мовляв, недвозначно вказано: Заходу вигідніше, якщо українські ресурси не потраплять до рук росії та її союзників. Але так звані таємні додатки, які передано «певним партнерам», викликали багато запитань і тривоги: що в них? А відповідей наразі катма…

Таки ухвалено закон про «історичне» підвищення податків: 247 «за» («слуги» та депутатські групи). Не завадили й зауваження Головного юридичного управління ВР, що окремі положення законопроєкту не відповідають Конституції, не узгоджуються із законами України та не враховують правової позиції Конституційного Суду. Нагадаємо, військовий збір зріс із 1,5% до 5% (за винятком військових, на яких спершу теж мала поширюватися ця норма); для ФОПів ІІІ групи — 1%, І, ІІ та IV груп — 10% від мінімальної заробітної плати.

Негативні прогнози від таких змін оприлюднили чимало економістів. Фахівці привертають увагу до такого: підвищення ставки військового збору та посилення податкового тиску на ФОПів може спричинити скорочення інвестицій, падіння оборотів, посилення переходу зарплат «у конверти» до показника 44%, внаслідок чого додаткове скорочення ВВП сягне 0,9%, а надходження до бюджетів знизяться. Як менш шкідливу для економіки альтернативу називали тимчасове підняття ставки ПДВ до 22%, але на таку пропозицію влада не пристала.

Є важливі новини для аграріїв. Парламент ухвалив, а Президент В. Зеленський уже й підписав закон про Державний аграрний реєстр (ДАР). Ця платформа працювала з 12 серпня 2022 року, і в ній зареєструвалися понад 176 тисяч сільгоспвиробників, які користувалися більш як пів сотнею програм підтримки. Після ухвалення закону допомогу зможуть одержувати організації водокористувачів та суб’єкти АПК. Також стане можливо формувати витяги з ДАР.

Конституційною більшістю ухвалено закон щодо припинення мобілізації чоловіків віком до 25 років, визнаних обмежено придатними у воєнний час. Водночас демобілізація тих, кого вже залучили до війська, не передбачена.

За останні два десятиліття в нашій частині Карпат вирубали 161 тис. га лісу — це майже 10% усього покриву (див. номер за 15 жовтня, «Рубка з метою наживи»). Парламент ухвалив законопроєкт, згідно з яким підвищено штрафи за порушення у цій галузі. Відповідальність посилено також за знищення чагарників, самовільні сінокосіння і випас худоби в лісах та на землях державного лісового фонду, заготівлю очерету і збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо на ділянках, де це заборонено або допускається тільки за лісовими квитками (штраф — від 425 до 850 гривень).

                                                (Газета українських селян "СІЛЬСЬКІ ВІСТІ")