«Це голосування - ще один вирок сировинній моделі економіки», - Дмитро Кисилевський
За матеріалами інтернет-видань
18.07.2025
81
З ФБ - сторінки політика Dmytro Kysylevskyy:
Сутички біля трибуни, скарги з боку «авторитетних» міжнародних компаній та асоціацій, дешеві політичні провокації - ніхто й не розраховував, що мито на експорт сої і ріпака пройдуть через голосування в Раді легко. Великим трейдерам дуже не хочеться втрачати мегаприбутки на вивезенні з України сировини. А хтось категорично проти будівництва в Україні нових переробних заводів. Ці люди - іноземці, а подекуди і наші громадяни, які ставляться до України, як до колонії, якій достатньо залишити 5% доходу, а все інше мати за кордоном. Це їхній інтерес, він зрозумілий. І малі фермери, про чиї інтереси вони голосно кричать, їх турбують в останню чергу.
Менш зрозуміло, коли українські політики та економісти запекло відстоюють збереження за Україною сировинного статусу. Хтось це робить за гроші іноземців, але більшість - відверто вірить, що держава не повинна підтримувати переробку та високотехнологічні галузі. Мовляв, будь-яке державне втручання в економіку - зло. Їх не переконують ні додаткові 7,3 млрд. грн. доходів у державний бюджет на фінансування ЗСУ від запровадження експортного мита на сою та ріпак, ні $238 млн додаткових валютних надходжень від експорту продукції з більшою доданою вартістю, ні тисячі робочих місць на нових переробних заводах. Не знаю, які їм ще потрібні аргументи.
Вони воліють не помічати, що на рубежі 90-х і 2000-х рр. Україна перетворилась з найбільшого в світі експортера насіння соняшника на найбільшого в світі експортера олії, отримавши десятки нових заводів, саме завдяки подібним митам на сировину. І забувають сказати, що фермери від цього тільки виграли.
Та як би там не було, мито на вивезення сої та ріпаку сьогодні схвалене Радою. Причому той, хто вирощує і продає своє, мито не платитиме. Платитимуть тільки трейдери. Набуває чинності з 1 вересня.
Це голосування - ще один вирок сировинній моделі економіки. Ми ніколи не зможемо фінансувати власне військо на достатньому рівні, будучи сировинною країною.
Чи може комусь здається, що висипане на польському кордоні зерно - це прикре непорозуміння? Нажаль, ні. Це лише початок протидії з боку наших сусідів на шляху до вступу в ЄС.
Тому моя порада всім, хто має справу з сировиною. Хочете мати перспективу - інвестуйте у власну переробку сировини або вступайте в колаборацію з тими, хто вже має переробні потужності.
Сировинний експорт - у минулому. Боротьба за нього зрештою нашкодить всім. Як з точки зору політики держави, так і фермерам з огляду на дії сусідніх країн. Пріоритет для переробки буде державною політикою не на один політичний сезон, а надовго. Україна більше не має права залишатися бідною країною з неспроможною економікою. Додана вартість і податки для ЗСУ мають бути тут і якомога швидше. Дотувати турецьку, китайську чи європейську економіку ми собі більше не можемо дозволити. А якщо сподіваєтесь, що якось заробите на експорті без переробки - потім можна буде скаржитись тільки на себе, коли знову зерно буде висипане чи сировинна логістика заблокована.
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ