Цього дня 150 років тому народився Павло Скоропадський

Сьогодні виповнюється 150 років від дня народження очільника Української Держави гетьмана Павла Скоропадського (1873–1945). Про його політичний шлях розповідає Хортиця Національний заповідник.

Павло Петрович Скоропадський – український державний та військовий діяч, гетьман України (1918 р.) - народився  15 травня 1873 р. в німецькому місті Вісбаден. Походив з українського козацького старшинського роду Скоропадських та був споріднений із багатьма іншими старшинськими родами. Дитячі роки провів у родинному маєтку в Тростянці (нині Сумщина), де була зібрана велика колекція предметів української старовини: портрети гетьманів і козацької старшини, старовинна зброя, книги, рукописи тощо. Великий вплив на формування поглядів справив дід Іван Михайлович Скоропадський, котрий займався вихованням малого Павла.
Початкову освіту П. Скоропадський здобув у Стародубській гімназії. В 1886 р. вступив до Пажеського корпусу (найпрестижніший військово-навчальний заклад російської імперії) в Санкт-Петербурзі, в 1893 був зведений у корнети (військове звання в кавалерії) елітного Кавалергардського полку. Військова кар’єра П. Скоропадського складалась вдало. Після участі в російсько-японській війні 1904-1905 рр. призначений імператорським флігель-ад’ютантом в чині полковника, а в 1912 р. у віці 38 років отримав звання генерал-майора. Із початком Першої світової війни вирушив на фронт на чолі гвардійського Кінного полку, де відзначився вже в перших боях. На початку 1916 р. отримав звання генерал-лейтенанта, а в січні 1917 р. призначений командувачем 34-м армійським корпусом, який розміщувався на території України.
Влітку-восени 1917 р. Скоропадським внаслідок українізації 34-го корпусу сформовано 1-й український корпус чисельністю 60 тис. вояків. На з’їзді Вільного козацтва в Чигирині у жовтні 1917 р. Скоропадського обрали отаманом Вільного козацтва.
Після більшовицького перевороту в Петрограді Скоропадський став на бік Центральної Ради. В листопаді-грудні 1917 р. успішно боровся з більшовиками і фактично очолював війська УНР на Правобережжі. Але перешкоджання діяльності, недовіра з боку соціалістичних діячів Центральної Ради до аристократа-землевласника генерала Скоропадського спонукали його наприкінці грудня 1917 р. піти у відставку.
Після повернення української влади до Києва в березні 1918 р. Скоропадський розпочав політичну діяльність. Була створена «Українська Народна Громада» – консервативна політична партія, котра об’єднувала переважно землевласників та колишніх офіцерів. За підтримки німецького командування розпочалась підготовка до повстання. 29 квітня 1918 р. у Києві Всеукраїнський конгрес хліборобів проголосив гетьманом України П. Скоропадського, відбувся гетьманський переворот. Українська Держава – Гетьманат Павла Скоропадського проіснувала сім з половиною місяців. Гетьманська держава досягла значних успіхів у зовнішній політиці – дипломатичні відносини підтримувались із 30 державами. Була створена Українська академія наук, засновані українські університети у Києві та Кам'янці-Подільському, 150 українських гімназій, Національний історичний музей, Національний архів, Національна бібліотека тощо. Була нормалізована ситуація в економіці, встановлена стабільна валюта, податкова система. Робились спроби розбудови армії. Але вирішити земельне та соціальне питання, побудувати потужну армію не вдалось. Реставрація старих порядків сприяла формуванню антигетьманської опозиції. Поразка Центральних держав у Першій світовій війні призвела до вибуху повстання, приводом до якого стала Федеративна грамота від 14 листопада 1918 р. – проголошення Скоропадським курсу на федерацію з небільшовицькою росією. 14 грудня 1918 р. гетьман зрікся влади і за допомогою німців виїхав до Німеччини.
В еміграції Скоропадський вів активне політичне життя, очолив «Український союз хліборобів-державників», з 1937 р. «Союз гетьманців-державників». Зусиллями П. Скоропадського у 1926 р. створено Український науковий інститут при Берлінському університеті.
Постать Павла Скоропадського є однією з чи не найбільш суперечливих в історії Перших визвольних змагань. Але гетьман Скоропадський, згідно з чинним українським законодавством, може і має бути зарахованим до борців за незалежність України у XX ст.