У післявиборному наративі польських політиків - повна відсутність теми України

У Польщі на виборах перше місце посіла партія влади "Право та справедливість" (ПіС). Але її результату (навіть якщо додати до нього результат ультраправої "Конфедерації", яка вважалася ймовірним коаліційним партнером ПіС) виявилося замало для того, щоб створити парламентську більшість і, відповідно, призначити свій уряд.
Поки що представники ПіС переконують своїх прихильників, що "робитимуть усе необхідне", щоб залишитися у владі, але реалізувати такий сценарій складно чисто з математичної точки зору.
Офіційний підрахунок показав, що партія "Право і Справедливість" отримала 35,3% голосів, опозиційна ліберальна "Громадянська коаліція" - 30,7%, коаліція лібералів та аграріїв "Третій шлях" - 14,4%, "Лівиця" - 8,6%, "Конфедерація" - 7,1%.
Сумарною більшістю у наступному Сеймі володітимуть три політичні сили, які посіли на виборах друге, третє та четверте місця – "Громадянська коаліція", "Третій шлях" та "Лівиця". На словах – усі троє не проти об'єднатися та сформувати нову польську владу.
У сумі вони отримають близько 249 мандатів із 460. Для обрання прем'єра та формування уряду потрібна більшість у щонайменше 231 голос.

Польща, швидше за все, матиме нового прем'єра: щоправда, станеться це не раніше ніж у листопаді, а то й у грудні цього року.
Лідер "Громадянської коаліції" Дональд Туск має всі шанси очолити наступний уряд в Польщі
Від нової влади в Польщі виборці очікують цілої серії реформ у різних сферах життя країни. Аудит численних соціальних зобов'язань, які взяла на себе влада, що відходить, перегляд відносин держави з католицькою церквою, налагодження вкрай зіпсованих відносин з Брюсселем, лібералізація найжорсткішого в Європі законодавства про заборону абортів – всього і не перелічиш.
Інша річ, що коли в ніч після виборів лідери опозиційних партій обіцяли своїм виборцям, що негайно після формування ними нового уряду Польща відразу почне "жити по-новому", вони трохи прикрашали реальність.
Насамперед, хоч прем'єр, уряд та парламентська більшість – це доступ до дуже сильних важелів влади в країні, але в політичній системі Польщі залишиться чимало "слідів присутності" попередньої влади. І, як випливає з промови лідера ПіС Ярослава Качинського після виборів, його прихильники не дадуть нікому ні зрадити Польщу, ні іншим чином перекреслити досягнення восьми років правління їхньої команди.
Тобто, розшифровують польські ЗМІ, всіляко заважатимуть новій владі повністю реалізувати її програму.

Конфлікти в лавах потенційно нової влади не без зловтіхи пророкують політики ПіС.

"Ви думаєте (ці три політичні сили) щодня сидять, каву попивають і обговорюють, як вони чудово правитимуть? Там війна зараз тільки розпочнеться", - заявив в ефірі "Польського радіо 24" нинішній міністр освіти, один із лідерів ПіС Пшемислав Чарнек.

З іншого боку, кажуть оптимісти з-поміж прихильників нинішньої опозиції, навіть у таких умовах нова влада може зробити чимало доброго. Наприклад, налагодити відносини із Брюсселем, розблокувавши таким чином доступ Варшави до десятків мільярдів євро структурних фондів Євросоюзу. Або "перезавантажити" суспільне телебачення, яке за останні кілька років перетворилося на пропагандистський рупор влади.

За ПіС відносини України та Польщі переживали різні часи - від підкресленого братання до різких взаємних звинувачень
Характерно, що ніхто з представників сил-переможців у своїх післявиборних промовах навіть не згадав про війну Росії з Україною, яка продовжується за східним кордоном Польщі.
Це не дивно: тема цієї війни була відверто другорядною в рамках виборчої кампанії та актуалізувалася лише на кілька тижнів під час апогею "зернової кризи" у відносинах між Києвом і Варшавою та обміну різкими заявами між політиками з обох країн.
Тоді представники польського провладного табору підняли на прапори гасла, які цілком можна було назвати антиукраїнськими: прем'єр Матеуш Моравецький заявив, що Польща більше не постачає Україні озброєння, а представник уряду Пьотр Мюллер припустив, що у найближчому майбутньому Варшава скасує соціальні виплати для біженців України.
Політики опозиції їдко коментували ці заяви. Наприклад, Дональд Туск заявив, що ПіС своїми заявами лише показує свою непослідовність та відсутність стратегічного мислення: мовляв, спочатку віддали Україні чи не всі свої танки, а потім їй оголошуємо війну.
У будь-якому разі, вже останніми тижнями перед виборами українська тема зникла з лексикону польських політиків.
Польські спостерігачі не мають єдиної думки щодо того, як використання цієї теми позначилося на кампанії ПіС. Одні вважають, що згубно: різкою зміною ставлення до України та українців партія влади нібито лише заплутала свого виборця та демотивувала його від голосування за себе.
Інші впевнені, що таким чином ПіС зуміла перехопити певну частину виборців ультраправої "Конфедерації" – єдиної партії, яка протягом усієї кампанії виступала з антиукраїнськими гаслами.
Так чи інакше, повна відсутність теми України у післявиборному наративі польських політиків – найкращий доказ того, що гіпотетична зміна влади навряд чи призведе до зміни політики офіційної Варшави щодо Києва.
Інша річ, що очікуване потепління у відносинах між Польщею та Євросоюзом гіпотетично здатне позначитися і на відносинах між Варшавою та Києвом.

BBC News Ukrainian