Українські різдвяні традиції

7 січня   -  Різдво Христове, одне з головних християнських свят, день народження Ісуса Христа, Сина Божого і Месії.

Напередодні, на Святвечір, всі члени родини мають бути вдома, допомагати один одному під час святкових приготувань. Господині прибирали в будинку, застеляли чисто випрані скатертини, рушники, готували новий одяг для всіх членів родини. У давнину господарі із воску власної пасіки виготовляли святкові свічки, примовляючи їх молитвами.

А вранці починали готувати 12 пісних страв, бо завершується сорокаденний піст,  і страви Святої вечері мають бути пісними.. Вони символізують дванадцять апостолів.

 Головна на різдвяному столі -  кутя. Це відварена пшениця з узваром, родзинками, маком, медом і горіхами.

 На почесному місці в домі має бути Дідух. Родинний оберіг. Це житній, пшеничний або вівсяний сніп, який символізує урожай та добробут. Традиція ставити дідух на Святу вечерю існує ще з часів язичництва, і в  сучасній Україні вона з часом відроджується.

 Родина сідає за святковий стіл з появою першої зірки, бо саме вона символізує народження Ісуса. Святий Вечір традиційно розпочинається молитвою за здоров’я живих і упокій мертвих. Господар першим сідає за стіл, запалює різдвяну свічку й благословляє вечерю, після чого куштує кутю і роздає її родині.

    Після куті переходять до інших страв: риби, грибів, борщу, вареників, тушкованої капусти, картоплі, узвару тощо. У ході трапези за столом ні в якому разі не можна лаятися та сперечатися.

  За давньою язичницькою традицією, після Святої вечері українці залишають по ложці кожної страви для духів померлих родичів або ставлять для них кутю на підвіконня.

7 січня українці вітаються словами «Христос народився!», а їм відповідають: «Славімо його!». У цей день прийнято ходити до церкви на святкову молитву, а також в гості до родичів.

 На відміну від Святвечора, під час різдвяних гостин вже не обмежуються пісною їжею. На стіл у цей день кладуть шинку, ковбасу, яйця, холодець тощо.

Обов’язковою різдвяною традицією є колядування. Колядники звертаються до господарів,  бажають родині щастя, здоров’я, а після  співу господарі віддячують їх  солодощами і грошима.  

Вважається, що чим більше колядників відвідає оселю, тим щедрішим буде для родини рік.

Ще збереглася традиція носити святу вечерю своїм хрещеним батькам. Для них у кошик збирають  трохи куті, домашню ковбаску, цукерки, пиріжки. Хрещені у відповідь дають гроші, яблука, пироги.

Хай Різдвяні свята запалять у серці добро, милосердя і любов!