УКРАЇНСЬКИЙ ГЕРБ-ТРИЗУБ НА ДОБРО ВІД ІНОПЛАНЕТЯН?

           Хіба не сенсація, що на знаменитому півострові Паракас в Перу у
твердих тамтешніх піщаниках виявили кимось давно «вигравіруваний»…
український герб-тризуб (на фото). Причому на вигляд він на цьому артефакті – себто
ніби природою створеному, але насправді руками як мінімум людини –
майже точнісінько такий же, яким зображаємо і ми сьогодні свій. Такі
візерунки-геометричні і всілякі інші фігури належать до не рідкісних знахідок
на планеті, їх, як відомо, називають геогліфами.

         Вважається, що вони творіння наших древніх предків. В даному ж випадку герб-тризуб ледве не
ювелірно «видовбано» глибоко у напівкам”яній товщі пустельної частини
півострова, але з високими стінками по боках над поверхнею. То можна
казати, що створено на віки. І в тому то й річ, що це відповідає дійсності: вчені
прийшли до висновку, що перуанському тризубу не менше, ніж 2 300 – 2 500
років. Уявляєте, наскільки він стародавній!
          Тоді виникає питання, а хто ж у такому разі так давно витворив цей для
нас диво-артефакт, явно замисливши довговічним у існуванні? В істориків на
даний момент тільки одна ще гіпотеза. Яка лежала майже поруч: неподалік
од перуанського півострова Паракас знаходиться гірське плато Наска. А на
ньому більше десятка доволі чималих наземних зображень, деякі розгледіти
можна лише з височини пташиного польоту. Переважають «малюнки»
астронавтів чи космонавтів неначе, на яких людиноподібні істоти в
«шоломах», схожих на скафандри. Між ними й подібні на космічні кораблі
високі і довгі «сигари». То вважається, що творіння на плато Наска належать
рукам інопланетян. Тобто прибульцям з інших планет і галактик, котрі колись
гостювали на нашій Землі. А якщо землянам, то тим як мінімум, яких навчили
позаземні «вчителі». Отож чом і тризуб не викарбували посланці позаземної
цивілізації!?
Одна тільки «розбіжність»: космічні «гравюри» на плато Наска років на
500 – 700 старіші від практично сучасного «українського» тризуба на
півострові Паракас. Так що загадка і дивність навіч. Добре було б, аби і наші
українські історики та знавці стародавніх «мистецтв» прилучилися до пошуків
розгадки дійсно доволі несподіваної і навіть вражаючої знахідки.