Урок, який я добре засвоїв через війну, - Олександр Орєхін
Історія Олександра Орєхіна годилася б для написання роману — його діда розкуркулила радянська влада. Майже через 100 р. окупанти окупували і його господарство у Дніпрорудному, де фермер займався виробництвом органічної продукції під брендом «Козак Органік». Вирощував овочі у відкритому ґрунті та теплицях. В асортименті були огірки, зелень, гарбузи, кавуни, дині, кабачки, баклажани, картопля, томати червоні та жовті, зернові. Він крок за кроком збирав свій земельний банк, який складав 130 га.
«Збитки я навіть не підраховую — боляче. В Новомосковську, куди я переїхав з окупації, вирішив продовжувати справу прадіда, який мав зерновий млин на жорнах. Чекісти його розкуркулили у 1925 р. Я вирішив, що треба відновити його справу. Історія — циклічна», — розповідає Олександр.

Щоб купити борошномельне обладнання, фермер брав участь у німецьких проєктах для органічних фермерів України. Він, каже, що його дуже підтримали друзі-фермери та клієнти, які допомогли з приміщенням, сировиною та й загалом із запуском.
«Уявіть, я втратив буквально все. Звертався і до держави й до ОВА — ніхто нічим не допоміг. Впускати нову людину у свою ОТГ — страшно. Дуже допомогли друзі. Колеги надали нам приміщення під млин, допомогли з персоналом та навіть оплачувало світло. В цьому й сила наших українців, що в критичні моменти ми підтримуємо один одного», — розповідає фермер.
Наразі Олександр служить в ЗСУ. На питання, чи працює млин після його мобілізації, відповідає ствердно.
«Я розумів, що рано чи пізно візьму зброю до рук та захищатиму Україну. Тому налагодив всі процеси так, щоб млин працював і без мене. Зараз ми є постачальниками борошна для київських хлібопекарень, продаємо її в роздріб через Insagram та готуємося запускати інтернет-магазин», — каже він.
В асортиментів товарів від «Млин Донченко» — понад 15 видів борошна з пшениці, жита, спельти, гречки, рису та сочевиці. Крім цього виготовляють тут і крупи. Сировину мірошник поки закуповує, але вже цього року планує вирощувати власне зерно на полі. А ще підприємець роздумує над тим, щоб самому пекти хліб. Але на цьому Олександр Орєхін не планує зупинятись.
«Урок, який я добре засвоїв через війну — в жодному разі не можна мати всі активи в одному місці. Тому зараз моя ціль — це диверсифікація», — ділиться фермер.
Знову ж, завдяки друзям, Олександр знайшов землю на Київщині, де планує займатись тим, чим займався останні 10 років.
«Я хочу відновити вирощування органічних овочів. Це значно довша історія, ніж з простими овочами. Адже, щоб отримати сертифікацію і налагодити роботу, треба щонайменше 2 сезони. Але в цьому є і соціальна місія», — додає він.
Фермер розповідає, що є ще один напрям, який він планує запустити, але поки що деталі не розголошує. Він вірить, що з підтримкою друзів, колег та населення, все вийде. Але все ж каже, що держава має також сприяти фермерам, які втратили все. Елементарно в пошуку землі чи доступним кредитуванням.
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я