«Для селянських фермерських господарств (фізичних осіб), які залишаться в режимі четвертої групи ССО, базу оподаткування буде розширено з року, у якому буде запроваджено оподаткування землі на основі її масової оцінки», – процитував він пункт Стратегії.
Також в Стратегії передбачено: «Для виробників сільськогосподарської продукції (юридичних осіб) ставки єдиного податку протягом трьох років будуть переглянуті в бік збільшення до розміру еквівалентного загальному значенню ставки податку ПнП. Метою такого заходу є заохочення юридичних осіб до поступового протягом трьох років самостійного переходу на загальну систему оподаткування з урахуванням фінансового стану кожного окремого підприємства та його господарських потреб. Після закінчення перехідного періоду для юридичних осіб буде встановлено заборону для перебування на спрощеній системі оподаткування».
За словами Олега Нів’євського, податкові пільги для аграріїв уряд запровадив у 1999 році. Вони формувались єдиним податком 4ї групи спрощеної системи оподаткування (або фіксованого сільськогосподарського податку до 2015 року – ФСП) та спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість в сільському господарстві. ФСП – це фіксований податок, який наразі замінює податки на прибуток та землю, але до 2012 року він замінював близько 12 інших податків і зборів. Його ставка варіюється від 0,09% до близько 1,00% від нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь. У 2010 році навантаження від ФСП складало в середньому лише приблизно 0,75 дол. США / га ріллі, тобто прибутки в агро фактично не оподатковувались. У 2015 році, завдяки значному збільшенню нормативної грошової оцінки землі, зобов’язання щодо ФСП зросли приблизно до 10 доларів США / га, що все ще залишалось дуже низьким порівняно з тим, що сільгоспвиробники заплатили б на загальній системі оподаткування. Зараз це ще менше в доларах, через курс. Але також є і проблема в тому, що безвідносно до фінансового стану, аграріям потрібно цей податок сплачувати, і в гарні часи і в такі скрутні як зараз.
«ФСП користувались майже всі агровиробники, зокрема великі агрохолдинги і дрібні фермери. Така податкова пільга особливо вигідна більш продуктивним і великим сільгоспвиробникам, які за нашими дослідженнями є більші за розміром підприємства, і це тим самим неявно надавало перевагу великому агробізнесу в Україні і витісняло дрібний. Тобто такий режим – погано для збалансованого розвитку агросектору в Україні і для сільської економіки в цілому.
ФСП є також проблемою у доступі до кредитних ресурсів, оскільки не вимагає ведення детальної звітності. Це проблема для банків і збільшує бар’єр аграріїв в доступі до банківського кредитування
Також наші дослідження свідчать, що така форма підтримки заважає росту продуктивності в секторі», – зазначив фахівець.
"НовиниЛайв".