Виробничі будні Герцевських господинь з Маломиколаївки

"Їжте смачненько та бийте ворогів гарненько!"

З таким наразі слоганом пакуються вироби  відомих Герцевських Крафтоликів для ЗСУ. Це невелике крафтове виробництво у Маломиколаївці Дніпропетровщини  здобуло собі славу перед війною і заслужило велику пошану серед споживачів у сьогоднішні воєнні дні. Коли завантажується партія продукції в пакетах, коробках, банках, пластикових ємкостях в автомобілі,  ніколи думати про зворотній бік виробничого процесу. Є результат - і він надихає. Втім, натхнення  - така тонка річ, що дуже залежить від простого: "Ну як Ви тут, дівчата? Варите, сушите, втомилися?"

Виробництво Герцевських крафтоликів нині презентують  і як популярний бренд, і як смачну страву, і як добрий приклад для втілення підприємницьких мрій. За усім цим, безперечно, зачаїлася  нелегка праця сільських жінок, яка триває  і вдень, і вночі. Причому, нічні зміни з'явилися під час перебоїв з електропостачанням.

Світлана Гарнадко, ініціаторка проєкту Герцевських Крафтоликів, не приховує тривожне виробниче закулісся. Бо над створенням продукції працюють лишень 4 жінки. У кожної родина, діти, внуки. У них робота забирає маму чи бабусю на довгий час.  

"Води наносити, прибрати, почистити, помити, відварити, поставити в сушарку. А як вимкнеться вона через відключення електрики, біжи потім оцінюй, на скільки процентів готовий буряк, і на який час його ставити, коли знову дадуть світло", - розповідає Світлана Гарнадко.

За її словами, дівчата вдень працюють, а вона з чоловіком вже вночі на вахті.

"Якщо о першій годині ночі треба йти до сушарок, то мій чоловік вже питає: на скільки і яку? Добре, коли всі сушарки з продуктами на один час виставляти, а коли й ні. Кажу: включай  5 сушок на 4 години на 45 градусів, 3 з буряком на 3 години на 60 градусів, а інші на 4 год. на 50 градусів", - отак і  контролюється виробництво родиною Гарнадко.

Вдень Світлана Василівна -  староста Петрівського старостинського округу Миколаївської громади, а вночі  - затята і сумлінна господиня Герцевських Крафтоликів.
Вона згадує, як співробітниця Посольства Нідерландів Катерина говорила їй: "Якби всі посадовці світу побачили, як ви гуртом тримаєтеся, не знаєте ні дня, ні ночі, випускаєте смачні страви, якими ми у Нідерландах захоплюємося, то Україна вже б давно перемогла!"  
Без сумніву, Україна переможе! У нас золоті люди, працьовиті, наполегливі та  стійкі! Їх не лякає, що трапляються перебої з електрикою, що за якийсь кошт треба придбати цукор, бо цукати його багато "з'їдають", чи оплатити немалі рахунки за електроенергію ще й доброчинством треба зайнятися - привітати своїми подарунковими наборами місцевих мешканців чи заїжджих знатних гостей.  

 Пані Світлана каже, що значну допомогу в розвитку Крафтоликів надають і близькі, і далекі прихильники.

"Так, завдяки місцевому фермеру підключилися до трифазної подачі електрики, бо  розетки горіли від напруги. Дяка йому! Це і лічильник, і договори, зате надійно! Голова сусідньої громади і шахтарі дров привезли, щоб працювали ми у теплі. Адже будинок, в якому розташувалося виробництво, старий, його топити треба. Посольство Нідерландів постійно нами опікується, замовляє у нас і цукати, і борщі.
Коли пан Посол з Нідерландів приїхав, то ходив і на річку,  і на городі "подорожував" по бурянах і дивився, де росте гарбуз,  і в хату напіврозвалену прийшов і порадив, що і як краще зробити... І собаку погладив, і шовковицю скуштував, і по вулиці ходив, отак переймався нашим бізнесом. Значить, не байдуже йому, де і як ми працюємо. На відміну від наших посадовців, у яких корона росте крізь заздрість і неувагу.
Та то таке, минає. Пам'ятаєте, у одного правителя перстень був з написом: "Все минає". Тому він старався побільше для людей зробити. Ми не правителі. Але знаємо, що на чиєсь "ні" завжди знайдеться інше "так". Добро краще сіяти, ніж всередині тримати!
 Ще "АгроПортал" допомагає, як може. Але минулого року як такого продажу продукції  не було. Ну, як були надходження 7 тисяч гривень, то це ж  не кошти, самі розумієте", - поділилася думками Світлана Василівна.

Про неї дівчата - колеги кажуть: "Василівна в нас -  голова, а ми  - вже руки. Вона щось придумує, а втілюємо ми разом".
Ох, і розколихує Січеславщину невгамовність Герцевських господинь!

"Починали з гарбузових цукатів, сушених спецій, овочів, а тепер вже цілі страви готуємо і радіємо, що смакують. Бійці замовили суп з вермішеллю, зробили. 4 танкова бригада тепер з супом! Борщ сушимо на свій смак, під свій регіон! Ще плануємо суп з кукурудзяної крупи спробувать. Все треба пробувать, не зупинятися. Бо час не зупиняється, він біжить, а ми Герцевські Крафтолики за ним направляємо!" - підкреслила Світлана Гарнадко і побігла до сушарок дивитися, чи добре просохла айва і картопля.