Як держава планує збирати більше доходів у наступні шість років?

В умовах катастрофічного дефіциту бюджету влада йтиме на непопулярні кроки. Уряд затвердив Стратегію нацдоходів. Що це за документ і що він змінює?

СЕРЕДА, 27 ГРУДНЯ 2023 ЯРОСЛАВ ВІНОКУРОВ

27 грудня, напередодні Нового року, уряд погодив Національну стратегію доходів (НСД) до 2030 року. Цей документ визначатиме, як держава планує жити наступні шість років та фінансувати усі свої потреби, зменшуючи залежність від партнерів.

Значення цього документу складно переоцінити, адже він визначатиме напрямок податкових та митних реформ в Україні під час війни та одразу після її завершення. Попри це, уряд до останнього приховував деталі документа від громадськості.

Напередодні затвердження стратегії доходів ЕП вдалося дізнатися деякі подробиці цього документа. Які податки можуть вирости? І як урядовці планують реформувати митницю та податкову?

Для чого стратегія доходів

В умовах війни половину бюджетних потреб України забезпечують партнери. Коли держава настільки залежить від зовнішнього фінансування, то у разі його відсутності влада вимушена вдаватися до дуже неприємних кроків. Такі заходи вже запроваджували у 2023 році, коли темпи надходження коштів від партнерів почали падати.

Зокрема, в листопаді Верховна Рада з подачі уряду, ухвалила закон про підвищення податків для банків. Ставку податку на прибуток за 2023 рік збільшили з 18% до 50%. Це зробили фактично "заднім числом", адже за більшу частину року банки вже сплатили податок за старою ставкою.

Такі непередбачувані "маневри" не можуть подобатися бізнесу та громадянам, адже наступною жертвою підвищення податків може стати будь-хто.

Розвіяти таку невизначеність мала б довгострокова Національна стратегія доходів. Це план, до якого уряд закладає усі подальші реформи податкової та митної систем, і завдяки якому Україна має стати більш фінансово незалежною. Принаймні, так цей документ позиціонує його розробник – Міністерство фінансів.

Там вважають, що у разі наявності плану на наступні 6 років, дії влади у напрямку податкової та митної реформ стануть передбачуваними, що поверне довіру у відносини між державою та платниками податків.

Сумніви у досягненні "високої" мети стратегії з'явилися ще на етапі її народження у стінах Мінфіну, адже уряд схвалив документ фактично в останній можливий момент, а його деталі до останнього тримав у таємниці.

Чому стратегію схвалили "під ялинку"

Як вказувалось вище, стратегію доходів розробляло Міністерство фінансів. Її ухвалення урядом було одним з останніх "структурних маяків" програми Міжнародного валютного фонду, який Україна мала виконати до кінця цього грудня. І, попри те, що робота над документом тривала щонайменше протягом кількох місяців, остаточно погодити його текст вирішили лише напередодні Нового року.

Не зважаючи на всю стратегічність документа, Мінфін не проводив відкритих обговорень своїх пропозицій з бізнесом та громадським сектором. Інформація про податкові та митні зміни, які уряд планує провести до кінця цього десятиліття, майже не просочувалася у ЗМІ.

Утім, у такого режиму таємничості була своя логіка. Оскільки документ передбачає не лише напрямок реформ Державної митної служби (ДМС) та Державної податкової служби (ДПС), але й план довгострокового наповнення бюджету, то у ньому міститься чимало неприємних кроків. Зокрема, щодо підвищення ставок податків.

Що буде з податковою

Як йдеться у документі, з яким вдалося ознайомитися ЕП, непопулярні рішення, зокрема щодо підвищення податків, держава ухвалюватиме лише після того, як забезпечить відповідні умови. Зокрема, першочергово уряд має зробити два кроки.

Перший – забезпечити конфіденційність та деперсоніфікацію даних про платників податків та перенесення адміністрування цих даних на рівень Міністерства фінансів. Для цього у Мінфіні створять ІТ установу, яка відповідатиме за бази даних та їхнє адміністрування.

За місяць до ухвалення документа в Мінфіні пояснювали, що у межах реалізації стратегії планують забрати у ДПС можливість "бачити", яка саме компанія стоїть за тим чи іншим податковим номером. Це ніби-то має суттєво знизити корупційні ризики при виявленні порушень податкового законодавства.

У готовій версії стратегії йдеться, що деперсоніфікація даних про платників податків має стати першим кроком на шляху до надання доступу податкової до банківської інформації, зокрема щодо руху коштів на рахунках платників податків. За допомогою цієї інформації податкова планує протидіяти схемам з ухилення від оподаткування.

Другий крок – запровадити ризикоорієнтовані підходи у роботі ДПС, які мають лягти в основу діяльності цього органу. Цей захід передбачатиме зміни в організаційній структурі самої податкової, а також запровадження ІТ-рішень для автоматизації управління податковими ризиками.

У межах реалізації стратегії доходів планується провести функціональне обстеження податкової та її територіальних органів. За його підсумками зменшиться штатна чисельність працівників. Наприклад, планується оптимізувати структуру податкових інспекцій відповідно до територіально-адміністративного устрою, а також консолідувати міжрегіональні управління по роботі з великими платниками податків. Разом з цим, планується вдосконалити процеси управління персоналом.

Крім цього, в документі йдеться про посилення доброчесності ДПС. Створення позитивного іміджу цього органу називається одним із пріоритетних напрямків реформи податкового адміністрування.

Як підвищать податки

Відповідно до стратегії, після змін у роботі ДПС (зокрема, щодо передачі баз даних до Мінфіну) держава перейде до підвищення податків. Зокрема, стратегією передбачені наступні кроки.

• Заборона спрощеної системи оподаткування для юридичних осіб. Третю групу спрощенки об'єднають з другою, а для юридичних осіб, які на ній перебувають, протягом трьох років будуть поступово підвищувати ставку податку до 18%. Надалі компаніям взагалі заборонять користуватися спрощенкою.
• Підвищення ставок спрощенки для фізичних осіб-підприємців. Для ФОПів, які зараз перебувають на другій і третій групі (а після реформи – на об'єднаній другій групі) запровадять диверсифіковані ставки – від 3% до 17% від доходу в залежності від виду діяльності.
• Звуження першої групи спрощенки: кількість видів діяльності, якою можна займатися на спрощеній системі оподаткування, звузять. Єдиний податок для першої групи переглянуть: замість фіксованої суми вони будуть платити відсоток від доходу.
• Ставки податку для спрощенців на четвертій групі (сільгоспвиробники) підвищать, а базу оподаткування розширять. Це повинно стимулювати агрокомпаній переходити на загальну систему оподаткування.
• Також усіх спрощенців зобов'яжуть користуватися РРО та вести облік походження товарів.
• Запровадження прогресивної шкали оподаткування ПДФО: одна чи дві вищі ставки будуть застосовуватися до тієї частини доходу особи, яка буде перевищувати певний встановлений законом рівень. Розмір цих ставок, як і граничні розміри доходів, поки що не відомі.
• Реформа системи податкових пільг та знижок. Наприклад, отримувати відшкодування сплаченого податку пропонують за витрати на самостійне поліпшення житлових умов, розвиток власної справи, лікування, освіту тощо.
• Запровадження європейських правил оподаткування податком на прибуток підприємств (зокрема, щодо оподаткування роялті).
• Гармонізація законодавства про ПДВ із європейськими директивами. Зокрема, мінімізація пільг з ПДВ, гармонізація ставок та адміністрування цього податку.
• Підвищення акцизів на пальне, алкоголь, тютюнові вироби до мінімального рівня ставок, який діє у ЄС. Надалі держава вивчатиме міжнародний досвід запровадження акцизу на солодкі напої. Запровадження останнього планується з 2027 року.
• Підвищити ставки оподаткування екологічним податком викидів вуглецю (цей захід планується реалізувати після завершення війни).
• Зміна бази оподаткування податку на майно. Стягувати його пропонують з оціночної вартості нерухомості. Така зміна може статися вже у 2027-2028 роках. До того часу держава повинна буде налагодити процеси оцінки майна та наповнити реєстри відповідними даними.

Крім цього, в стратегії йдеться і про концептуальні зміни. Наприклад, там пропонується надати місцевим органам влади більше повноважень щодо адміністрування місцевих податків та зборів, а також запровадити систематичну оцінку податкових пільг. Зокрема, від деяких з них пропонується відмовитися, натомість зосередити увагу держави на пільгах для переробної промисловості.

Що буде з митною службою

Друга важлива частина документа – реформа митниці, яка потенційно може принести державі ще більше надходжень. Адже традиційно саме митниця була головним наповнювачем державної скарбниці.

Ключовим треком реформи ДМС служби, як і ДПС, очікувано стане євроінтеграція. Зокрема, в межах стратегії доходів очікується, що Україна імплементує Митний кодекс ЄС. Також влада планує пройти оцінку відповідності вітчизняного митного законодавства законодавству ЄС та отримати відповідний висновок Єврокомісії.

Звісно, на імплементації законів ЄС реформа митниці не закінчиться. Особливий акцент в НСД робиться на антикорупційній складовій реформи. Зокрема, пропонується запровадити атестацію митників та їх систематичну перевірку на доброчесність (зокрема, за допомогою поліграфа). Для тих, хто працює на пунктах пропуску, планують передбачити обов'язкове носіння натільних камер для унеможливлення отримання хабарів.

Ще один антикорупційний крок – надання підрозділам внутрішньої безпеки ДМС повноважень проводити оперативно-розшукову діяльність. Наразі такі повноваження в Україні мають лише правоохоронні органи (такі як поліція, ДБР, БЕБ чи НАБУ).

Проводити оперативно-розшукову діяльність пропонують і звичайним митникам, але вже у контексті розслідування випадків контрабанди. Останню в Україні напередодні криміналізував парламент. Також в уряді планують ухвалити закон "Про запровадження адміністративної відповідальності за порушення митних правил".

Для збільшення митних надходжень уряд планує посилити контроль за правомірністю застосування звільнень від сплати митних платежів. Загалом пільгове митне оподаткування планують гармонізувати із відповідними нормами, які діють у ЄС. Також планується відновити проведення документальних перевірок на митниці.

Разом із збільшенням повноважень митників уряд планує створити спеціальний підрозділ, який буде реагувати на звернення громадян та бізнесу (HelpDesk). Зловживання на митниці планують зменшити, зокрема, запровадивши єдиний підхід до митного оформлення товарів.

Серед інших пропозицій щодо реформи ДМС, які хоче реалізувати уряд у наступні шість років, є наступні кроки:

• налагодження обміну попередньою митною інформацією з іншими країнами;
• розвиток спільного контролю на пунктах пропуску;
• підвищення зарплат митникам до ринкового рівня, а також запровадження нової системи KPI для митників та ІТ-систем для моніторингу за їхнім виконанням;
• розвиток ІТ-рішень на митниці, зокрема стандартизація та уніфікація систем митного оформлення;
• оснащення пунктів пропуску сучасними технічними засобами та інші.

Що далі

Ухвалення Національної стратегії доходів ще не означає, що з 1 січня 2024 року в Україні підвищаться податки чи митники отримають право проводити слідчі дії.

Для кожного з наведених у стратегії кроків потрібно ще ухвалювати спеціальне законодавство. Цей процес триватиме роками. Хоча деякі кроки стратегії Мінфін планував провести вже у наступному році.

Чи поверне стратегія довіру у відносини між державою та платниками податків поки що говорити зарано. Зрештою, режим секретності навколо підготовки та затвердження стратегії вселяє мало довіри до цього документу як у представників бізнесу, так і решти платників податків.