«Генерал Черешня»: той, що наводить жах на загарбників. Візуалізація Generalcherry
Міністерство оборони України кодифікувало і допустило до використання безпілотний FPV-авіакомплекс «Генерал Черешня».
Про це повідомили у Головному управлінні забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння та військової техніки оборонного відомства.
Олег Мащенко, кореспондент "АрміяІнформ".
Про історію і перспективи створення цих дронів репортер АрміяInform розмовляв із заступником директора зі стратегічних комунікацій ТОВ «Центр досліджень безпілотних систем» Рудольфом Акопяном. Підприємства, яке виготовляє бойові безекіпажні платформи під такою промовистою торгівельною маркою.
Рудольф Акопян, заступник директора зі стратегічних комунікацій ТОВ «Центр досліджень безпілотних систем». Фото: Generalcherry
— Нинішню війну вже назвали протистоянням бойових дронів. Сьогодні на українському ринку профільних виробів оборонного призначення присутні й активно працюють вже не десятки, а сотні компаній, які виготовляють різнопланові БПЛА. Тому, природне запитання: а чим відрізняються безпілотники «Генерал Черешня» від інших подібних виробів, окрім вельми оригінальної назви?
— Ну, по-перше, це якість виробів. Ми дуже великий пріоритет віддаємо добротності наших дронів, кондиціям комплектуючих, з яких їх робимо. Якщо пригадати початок масштабного виробництва бойових безпілотників в Україні, період 2023-24 років, деякі підприємці віддавали пріоритет ціні цих «пташок». А на комплектуючих економили. Це і позначалося на низьких експлуатаційних можливостях БПЛА.
З найпершого дня нашої роботи також постали перед дилемою: або робити дешевий дрон, або ж якісний, хай і дещо дороговартісний. Зупинилися на другому варіанті й не прогадали. З того часу обираємо найкраще, що є на ринку в плані комплектуючих.
Друге — це постійна комунікація з користувачами: з нашими військовими. На початку нашої роботи військовослужбовці самі долучалися у нас на фірмі до виробництва безпілотників. Бо старт нашої діяльності був як і багатьох колег — від благодійної ініціативи. А вже потім вона переросла в бізнес і в Mil-tech. Але і досі у нас залишилися всі волонтерські контакти, які ми напрацьовували, коли були добровільними помічниками українського війська.
З цього починаються бойові дрони. Фото: Generalcherry
І от за цими контактами ми досі комунікуємо з хлопцями. Ледь не щодня намагаємось їздити на передову, зустрічатися з пілотами, пропрацьовувати з ними все, що їм потрібно і виводити це на рівень ідеального стану для наших дронів. Постійні покращення виробів відбувається через працю з пілотами. Отримуємо від них фідбеки по нашим дронам, якісь певні замовлення по частотах.
У нас є гасло: ми чуємо пілотів, ми чуємо користувачів нашої продукції, які знаходяться безпосередньо на лінії фронту.
— До речі, а чому саме таке «кісточкове» наймення у ваших безпілотних систем? З чого все починалося у вашій роботі?
— Назва FPV-дронів «Генерал Черешня» пов’язана з відомим запорізьким Telegram-каналом «Гнила Черешня», який на початку широкомасштабного вторгнення виконував роль механізму координації розвідки. Його адміністратори обрали собі позивні «Генерал Черешня» та «Солдат Цибуля».
Вони керували командою, куди входили військові, волонтери та партизани з окупованих територій Запорізької області. Зокрема — із Мелітопольщини, де родить ця великоплідна чорна ягода, яка знаменита не менше за херсонські кавуни й отримала офіційне звання географічного бренду.
Підпільники з об’єднання, яким керував «Генерал Черешня», наводили жах на окупантів. Сама ця назва викликала у ворога переляк і лють. Тепер цю справу продовжують наші дрони.
У складальному цеху бойових дронів. Фото: Generalcherry
Починали ми як волонтерська організація із закупівлі амуніції та автівок для військових. А потім перекваліфікувалася на виробництво ударних безпілотників. Так і з’явилося наше виробництво дронів «Генерал Черешня». Першу тестову партію відправили на фронт наприкінці 2023 року. Отримали схвальні відгуки й перейшли до на масового виробництва.
Утім, виробники БПЛА для росіян — пріоритетні цілі. Для нас стало небезпечним залишатись у Запоріжжі, і ми прийняли рішення виїхати. Нині маємо розгалужену мережу виробництв — близько десятка дронових фабрик. Всі вони розташовані в різних регіонах України: безпека для нас не пустий звук і значить не менше за фірмову якість продукції.
Ми знаємо, що ворожа агентура не дрімає. Тому дуже уважно підходимо до підбору своїх співробітників, які періодично проходять перевірку на поліграфі та звертаємося за допомогою у цьому до профільних спецслужб. Це — не забаганка: у такий час живемо.
— Складові і комплектуючі системи: їхня закупівля і постачання періодично створюють проблеми для вітчизняних виробників таких «пташок». А як справа з цим у вас, на скільки складно знаходити і закуповувати потрібні деталі і яка кількість у «нутрощах» ваших «генералів» вітчизняних блоків?
— Як і переважна більшість колег із «безпілотної» галузі, ми починали всю цю історію зі збирання дронів повністю на китайських комплектуючих. Але з часом, коли українські виробники відповідних складових почали розвивати свою діяльність, ми стали залучати їхні деталі. Деякі запчастини, такі як хвостовики для дронів, наші інженери-розробники друкують на 3D-принтерах.
Нині здебільшого намагаємося все ж таки купляти українські комплектуючі. І наразі в наших БПЛА приблизно процентів 35-40 — це українські елементи. Але від Китаю повністю відірватися не вдається. Там існує цілий комплекс переваг: швидкість у виробництві й постачанні, ціна — від неї нікуди не дінешся, і масштаби продукування складових для дронів.
У складальному цеху бойових дронів. Фото: Generalcherry
Наші виробники комплектуючих поки що не можуть скласти виробникам із Піднебесної повноцінної конкуренції. Ну ось, із недавнього. Є у нас вітчизняні підрядники, які виготовляють такий важливий елемент для управління безпілотниками, як антени відеозв’язку. Дійсно: гарні, круті, суперкласні антени, які хвалять і пілоти, і всі виробники повітряних систем. Ці вироби набагато кращі ніж китайські.
Але, на жаль, коли ти звертаєшся до цих хлопців, які виробляють приладдя і кажеш: «Зробіть нам нашу партію антен для безпілотників».
Вони у відповідь: «Яка у вас за кількістю партія БПЛА запланована?»
Ми кажемо: «55 тисяч дронів на місяць».
Вони: «Та ви що, у нас можливості тільки на 10 тисяч одиниць у місяць і це — на всю Україну!»
От і доводиться брати від постачальників із КНР, бо ніхто в Україні не здатен швидко і якісно виготовити 55 тисяч таких антен за три-чотири тижні. Підкреслюю: намагаємося спиратися на наших майстрів. В Україні роблять якісні рами для безпілотників, системи керування апаратами, нещодавно ми почали співпрацювати з вітчизняними виробниками стеків.
Та все одно українські виробники комплектуючих, вони змушені елементарні складові: чіпи, лінзи, дещо інше імпортувати з Китаю. І це питання стоїть не тільки перед нашими вітчизняними фірмами. Це — глобальна світова проблема.
— Дрони-розвідники, БПЛА-бомбери, безпілотники-камікадзе… Нині всі вони потрібні на фронті. А які повітряні системи виготовляють ваші майстри? І чому ви зробили відповідний вибір у напрямку діяльності.
— Ми йдемо від потреб військових, з якими, як я наголошував вище, ми знаходимося у постійній комунікації. Робимо те, що у даний конкретний момент потрібно нашим захисникам.
Дронів на фронті багато не буває. Фото: Generalcherry
Як приклад, це — одна з наших провідних моделей, зенітний дрон, безпілотник який створений як система ППО, «Генерал Черешня AIR». Його завдання — знищувати розвідувальні ворожі БПЛА. Саме військові поставили перед нами завдання розробити і виготовити таку повітряну систему, яка б полювала на російські «крила»-нишпорки.
До таких повітряних ворожих цілей відносяться «Орлан», ZALA, Supercam, що, зокрема, корегують ракетні удари по військовим позиціям і цивільних об’єктах. Наші профільні БПЛА оснащені кращим відеозв’язком, який дозволяє бачити об’єкт на більшій дистанції, швидше набирають висоту, мають об’ємнішу батарею. Акумулятори — це важлива складова, адже вищезгадані російські дрони працюють на висоті 4,5 км, де знайти їх досить складно. Але нашим безпілотникам це вдається.
Буквально півтора тижня тому наш «Генерал Черешня AIR» зустрів у повітрі ворожий дрон Мерлін. Зустріч була короткою. Найдорожчий та найрідкісніший російський розвідБПЛА вартістю у $300 тис. перетворився на купу потрощеного металу. Сміття має бути на смітнику, а не в українському небі.
Загалом же наші повітряні безпілотні системи-перехоплювачі вже знищили близько півтисячі ворожих повітряних розвідників.
При цьому добре усвідомлюємо: дрони-шпигуни у ворога дуже хороші. Вони давно цим займаються, років 15. Ми на цьому напрямку трошки відстаємо, але маємо потужні рішення для протидії. Нам просто треба обсяги нарощувати.
Ще одним напрямком нашої роботи є безпілотники, які працюють по наземних цілях. Вони уражають броньований транспорт ворога, автомобілі, бліндажі. Для керування ними наші інженери розробили, скажу без зайвої похвали, одну з найкращих в Україні наземних станцій керування. І це підтверджується військовими дронарями. Пілот може користуватися нею, перебуваючи в надійному укритті на відстані в 50-70 метрів від обладнання.
БПЛА «Генерал Черешня AIR». Фото: Generalcherry
— Виготовити ефективну безпілотну систему — справа не з простих. Але далі треба затвердити її, пройти процес кодифікації в Міністерстві оборони: на скільки складно давався весь перебіг узгоджень в державних установах для вашої організації?
— Буквально на минулому тижні експерти Міністерства оборони України оприлюднили своє рішення що безпілотні авіакомплекси «Генерал Черешня» кодифіковано та допущено до використання у військах.
Ми вже маємо 14 кодифікованих позицій в номенклатурі. Це різні типи та розміри дронів, серед яких той же вищезгаданий зенітний безпілотник «Генерал Черешня AIR», а також наземні станції. Всі вони пройшли перевірку та вже знаходяться на озброєнні Сил оборони України.
Не можу сказати, що весь процес технічних узгоджень в оборонному відомстві — безпроблемний. Скажімо наш перший БПЛА — квадрокоптер «Генерал Черешня-7» проходив всі етапи кодифікації та узгоджень протягом восьми місяців.
З наступними виробами було значно швидше отримати необхідні дозволи. Так, є в цьому певний момент забюрократизованості, але наголошу головне: ніхто у нас при цьому грошей не вимагав! Це, я вважаю, дуже великий здобуток, що не корумпована вся ця система і це радує насправді.
Але однозначно: я за кодифікаційні процеси. Тому, що не сертифіковані виробники не повинні бути на ринку зовсім! Тим більше на такому, як оборонний! То не є якийсь секрет Полішинеля, що особливо на початку масштабування історії з дронами 2-3 роки тому на ринок «викидали» чимало бракованих товарів і таких, що не відповідали запитам.
БПЛА від «Центру досліджень безпілотних систем». Фото: Generalcherry
Це стосувалося переважно тих партій БПЛА, які закуповували на гроші громад адміністрації населених пунктів, або ж волонтери-початківці. Вони проводили тендер, але в документах не прописували, що безпілотники мали пройти процес узгодження, льотних випробувань. І ті серйозні прогалини виявляли вже коли партії дронів поступали на фронт.
Тому перевірки фахівців вкрай актуальні, але вони мають бути пришвидшеними.
— До більш-менш реального розуміння стану справ можна дійти у порівнянні. У сегменті бойових безпілотників, тактики та навичок у їхньому застосуванні українська та російська армії напевне не мають рівних серед збройних формувань на планеті. До вас запитання, як до виробника: де ми ведемо перед і де, можливо — поступаємося.
— Я далеко не прибічник шапкозакидацьких настроїв, що росіяни відстають від нас у профільних технологіях. Це було актуально ще там десь пів року тому. Але вони дуже-дуже швидко вчаться, вони дуже-дуже швидко масштабуються. І ми зараз, на мій погляд, по технологіях десь на рівні, а по масштабуванню — вони навіть нас дещо випереджають.
Перш за все це стосується безпілотних систем на оптоволокні. Така ідея дуже-дуже давно виникла в Україні. Багато хто ще рік тому пропонував ці рішення. Але вони чомусь не прижилися на фронті. І поки була можливість літати на звичайних дронах, ніхто не використовував «дротові» системи.
А росіяни реалізували цю тему і дуже швидко її масштабували. Але тут не можна виключати ще й такий собі «людський» фактор: вороже командування не надто береже своїх пілотів. А робота з дроном на оптоволокні — справа дуже ризикована. Треба підходити на короткі дистанції до лінії бойового зіткнення. А росіяни здебільшого використовують кабельні 10-кілометрові дрони. Наше командування, своєю чергою, береже свої відповідні розрахунки, усвідомлюючи відповідні загрози.
Зараз ми намагаємося робити безпілотники з котушками на 15-20 кілометрів. Але така протяжність оптоволокна має свої вади: чим більша відстань польоту, тим важче управляти «пташкою» і вища ймовірність, що кабель заплутається.
А у них з цих проблем немає, тому що ворожі командири просто заганяють свої групи дронарів щонайближче до наших позицій і мені відомі випадки, коли наші штурмовики-піхотинці вступали у ближній бойовий контакт з такими зграями пілотів-окупантів.
— Не вдаючись у подробиці, бо як кажуть — «ворог — підслуховує!», якими ви бачите найближчі перспективи розвитку бойових безпілотних літальних систем в Україні?
— Тут є кілька напрямків для роботи на перспективу. Це модернізація FPV-авіакомплексів в плані протистояння ворожим системам радіоелектронної боротьби. Ми маємо налагоджену комунікацію з користувачами і наші інженери-зв’язківці постійно вдосконалюють роботу із радіочастотами.
Дронів на фронті багато не буває. Фото: Generalcherry
До цього додається реалізація проєктів із залученням штучного інтелекту. Адже ШІ, за нашими задумами, суттєво допоможе при донаведенні літальних апаратів-камікадзе на ціль в умовах жорсткої протидії РЕБ.
Напрямок оптоволоконних дронів також треба розвивати. В комплексі: як щодо ефективної дальності польоту БПЛА, так і захисту їхніх екіпажів.
Ще одне завдання, яке ми перед собою ставимо, це нові елементи в створенні безпілотників-бомберів. Мається на увазі збільшення часу їхнього перебування у повітрі. Це багаторазові борти, що прямують до точки ураження, якомога довше можуть зависати над нею, вичікують ціль, знищують її й повертаються на базу.
Маючи досвід зі створення авіасистем для перехоплення і знищення ворожих БПЛА ми працюємо над модернізацією FPV-дронів, які були б здатні протидіяти швидкісним повітряним цілям. Таким, як «Шахеди».
За весь час наші майстри зібрали й передали на фронт десятки тисяч дронів. Але прагнемо до постійного збільшення їхньої кількості при гідній якості. Дрон — це розхідник. Не має бути завданням його зберегти, треба, аби він міг долетіти до цілі й знищити її. Ми прагнемо, щоб 10 із 10 наших «пташок» долітали до своїх цілей.