Як Ілля Рєпін писав із Запорозькими козаками листа турецькому султану

   За злою іронією долі, у цей же день, але 1680 року, відійшов у засвіти Іван Сірко - легендарний кошовий отаман Запорозької Січі та славного Війська Запорозького низового.

   Дмитро Чекалкін, блогер, стрінка ФБ.

Одним з найвідоміших творів, який відображає дух Запорозької Січі, є картина Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Історія її створення дуже цікава. Слово – Ганні Черкаській:

   Навесні 1880 року Рєпін разом об`їхав все Запорожжя. Побував на дніпровських порогах, на Хортиці, де знайшов старовинні ґудзики, бляхи, гроші, іржаві шаблі.

Побував Рєпін і у Києві. В університетському музеї зробив акварельну копію з народної картини «Козак Мамай», у Братському музеї змалював списи часів Б. Хмельницького.

   Далі була Чернігівщина, Качанівка, маєток Василя Тарновського. За місяці гостювання Рєпін зробив безліч замальовок предметів козацької старовини з багатої колекції власників садиби.

   Під час подорожі 1880-1881 рр. був зроблений альбом замальовок «Малоросійські типи». Зрештою визріло рішення: «Ніхто в світі не відчуває так волю, рівність і братерство. Все своє життя запорожці залишалися вільними й нікому не корилися. Нехай це буде глумлива картина, я все-таки напишу…»

    У москві Рєпін працював над ескізом «Запорожців» олією (1880 р.; нині незакінчений твір зберігається у Мінському художньому музеї), але не взяв із собою в Петербург, так на якийсь час робота зупинилася.

   У 1887 році на вечорі, присвяченому 25-й річниці з дня кончини Тараса Шевченка, Ілля Рєпін познайомився з істориком Дмитром Яворницьким. Рєпін запросив Дмитра Івановича до себе, щоб показати ескіз майбутньої картини. У майстерні художника Яворницький хвалив автора за вдалий задум. Яворницький охоче допомагав Рєпіну; надав свою унікальну колекцію козацьких реліквій: прапори, зброю, музичні інструменти, одяг, козацькі чоботи, посуд, курильні люльки. Того ж 1887 року з’явився закінчений ескіз олією.

   Рєпін подарував його Яворницькому. Пізніше Яворницький продав твір П. М. Третьякову. Нині ескіз не висить у Третьяковській галереї, а знаходиться в сховищі.

Класичний варіант картини був завершений у 1891 році. Вперше «Запорожці» з’явилися на ювілейній виставці Рєпіна в Академії мистецтв. Критика атакувала художника за «історично недостовірну» картину. Особливо дісталося малому джурі, який набивав люльки козакам. Цей образ у лівому нижньому кутку картини автор змалював зі свого малолітнього сина Юрія. Крім улюбленого сина Рєпін змалював улюбленого пса.

   Хлопчика художник прибрав, замість нього змалював п’яничку, який валяється поряд із псом.

   А все-таки доля полотна склалася вдало. Справа в тім, що добрий знайомий царя - генерал Драгомиров позував для образу Сірка. Він багато розповідав Олександру ІІІ про Рєпіна, про полотно. Це подіяло на імператора. Після успіху на кількох виставках у Чикаґо, Будапешті, Мюнхені, Стокгольмі, картину в 1892 році Олександр III купив за 35 тисяч рублів. Полотно залишалося у царських зібраннях до 1917 року, а після революції опинилося у зібраннях Державного Російського музею.

   Працюючи над основним варіантом картини, Рєпін у 1889 почав інший, «історично достовірніший» примірник, але кинув на півдорозі. Зберігається цей вариант у Харківському художньому музеї.

   Чула, що є ще варіант, який Рєпін написав на замовлення Шведського королівського музею в Стокгольмі (художник тоді жив у Фінляндії).