Як Україна торгуватиме з ЄС із червня

Єврокомісія вирішила не продовжувати дію автономних торговельних преференцій для нашої країни з червня 2025 року. Натомість для України вигадали інший план: розпочинаються переговори про «торговельну лібералізацію», під час яких до угоди про Асоціацію з ЄС вноситимуться корективи. А поки що, з 6 червня цього року, запустять перехідний період.

Минулого тижня Єврокомісія вже ухвалила «виконавчий акт», який прописує нові умови для українського експорту. Йдеться насамперед про нашу аграрну продукцію, до якої у європейських фермерів накопичилося чимало претензій.

Водночас, наприклад, для металургів пільгові умови експорту продовжили ще рік — до червня 2026 року.

Європа останніми роками стала найбільшим торговим партнером України. Наприклад, минулого року туди пішло 55% нашого агроекспорту. Тому європейські нововведення не минуть безслідно ані для аграріїв, ані для економіки загалом.

Чому Європа згортає торговельний безвіз

Торговельний безвіз між Україною та ЄС почав діяти буквально відразу після повномасштабного вторгнення рф у 2022 році.

«У відповідь на агресію проти України Євросоюз оперативно відкрив свій ринок — було знято всі торгові обмеження, скасовано мито та квоти. Україна фактично отримала умови, близькі до тих, що діють для країн-членів ЄС. До цього наша торгівля з ЄС регулювалася Угодою про асоціацію, яка передбачала низку обмежень, включаючи тарифні квоти», — пояснила партнер, керівник практики міжнародної торгівлі ЮФ «Ілляшев та Партнери» Олена Омельченко.

При цьому, за її словами, надані преференції мали тимчасовий характер, не були зафіксовані у міжнародних договорах і не пройшли ратифікацію у державах-членах ЄС.

З початку війни торговельний безвіз із Європою став великою підмогою для України, особливо для нашого агросектору. Адже морські порти фактично були заблоковані, доступ на традиційні для нас ринки помітно ускладнився і подорожчав. Тому українські аграрії почали активно нарощувати постачання до Європи.

Наприклад, якщо до війни на країни ЄС припадало близько 36% експорту нашої сільгосппродукції, то вже у 2022 році — 55,5%. За два роки дії торговельного безвізу постачання українських яєць до Євросоюзу зросло у понад учетверо, а цукру — у 67 разів.

Але вже з 2023 року щодо торговельного безвізу почалися проблеми. Спочатку польські фермери, а потім й їхні колеги з інших країн (Угорщини, Болгарії, Словаччини, Франції) почали виходити на акції протесту «проти засилля дешевої української продукції».

З одного боку, невдоволення європейських фермерів можна зрозуміти. 

«У більшості країн ЄС сільське господарство тримається на дрібних сімейних фермах. Вони не можуть протистояти великим холдингам, які займають левову частку нашого агросектору і з виробництва, і з експорту продукції», — зазначає почесний президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Іван Томич.

Крім того, до Європи пішов не лише офіційний український експорт, а й «сіре» зерно.

З іншого боку, протестний рух європейських селян розгорявся за сприяння політичних сил (переважно правих).

Як би там не було, але вже минулого року торговельний безвіз України не продовжили в автоматичному режимі (як було раніше). Єврокомісія виділила декілька «чутливих груп», за якими прописали режим «екстренного гальмування». Йшлося про яйця, цукор, кукурудзу, мед, овес, курятину. За новими умовами, якщо постачання цих продуктів перевищували середнє значення за 2022−2023 роки, то знову вмикалися мита. Фактично йшлося про повернення квот, хоча обсяги були більшими, ніж до війни.

Але, як бачимо, цей захід не врятував торговельний безвіз від фактично повної зупинки. Ще минулого року Єврокомісія попередила, що не продовжить режим автономних торгових преференцій, що, власне, і сталося.

«ЄС хоче перейти від односторонніх рішень до переговорів, якщо хочете, до торгу. Україна має повернутися до умов Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі. Зокрема, стаття 29 цього документа передбачає можливість перегляду чинних умов торгівлі — квот, перехідних періодів та інших параметрів. Ці положення дають простір для обговорень, допоки сторони не напрацюють нових умов, які влаштують усіх учасників», — прокоментувала Омельченко «Мінфіну».

«Єврокомісія сконцентрується на поновленні торговельної частини угоди про Асоціацію. Ще у 2021 році Україна подала запит на оновлення угоди за 29−1 статтею. І це мало відбутися у 2022-му, але не відбулося», — каже голова комітету з євроінтеграції Українського клубу аграрного бізнесу Олександра Авраменко.

Але переговори, особливо щодо такої чутливої для Європи теми, як «постачання агропродукції», — справа далеко не одного дня і навіть місяця. А дія режиму автономних торговельних преференцій спливає вже на початку червня. Як Україна експортуватиме свою сільгосппродукцію після дати «Ч»?

Квоти на все

22 травня Єврокомісія затвердила виконавчий акт, у якому прописано перехідний період для українського агроекспорту із 6 червня цього року. Документ поки що остаточно не погоджений.

«Єврокомісії потрібно було оперативно ухвалити рішення, причому до якого не було б залучено Європарламент і якнайменше залучено Раду ЄC. Тому що Європарламент, найімовірніше, проголосував би проти. І Рада ЄС на рівні міністрів теж не сильно б підтримала. Тому Єврокомісія мала виходити з тих інструментів, які були в неї на руках», — зазначає Авраменко.

За словами голови Економічного дискусійного клубу Олега Пендзіна, йдеться про механізм «екстренного гальмування», але вже не для обраних товарних груп, як зараз, а для більшості позицій нашого аграрного експорту.

Після 5 червня ми матимемо набагато більше обмежень. За умовами зони вільної торгівлі з ЄС передбачено близько 30 квот. Тобто до пшениці, кукурудзи, цукру додадуться томатна паста, молочна продукція, етанол, свинина, яловичина тощо, — додала Авраменко.

Можуть зменшитися і вже чинні квоти на «чутливі» товарні групи. Наприклад, якщо минулого року українські аграрії могли поставити до ЄС без мит кукурудзи в обсязі 4,7 млн тонн, то нова планка — лише 650 тис. тонн, цукру — 20 тис. тонн, замість 109 тис. тонн, тощо.

Водночас віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина написала у своєму Фейсбуці, що ринок ЄС залишається відкритим для України, і про жодну зупинку торгівлі не йдеться.

За словами Стефанішиної, Україна розпочала переговори щодо довгострокових рішень у сфері торгівлі. Рішення Єврокомісії щодо перехідних заходів для українського експорту, за її словами, є «проміжним».

«Це дозволить уникнути найгіршого сценарію в рамках угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС», — зазначила Стефанишина. 

Коли Україна та ЄС узгодять ті самі «довгострокові рішення» — поки що незрозуміло. Але, найімовірніше, перехідний період торгівлі агротоварами триватиме протягом усього 2025 року. Як це вплине на експортні показники України та нашу економіку?

В українській експертній спільноті вже активно обговорюють, як «перехідний період», який виставила Єврокомісія, позначиться на нашому експорті.

Зазначимо: минулого року Україна поставила до ЄС аграрної продукції на понад 13 млрд євро. Мінекономіки очікує, що зупинка торговельного безвізу може призвести до втрат для українських експортерів приблизно на 2,9 млрд євро. А негативний вплив на ВВП може становити -0,98%. Аграрний комітет Ради оцінює можливі втрати валютного виторгу у 3,3 млрд євро.

Мінус 3 млрд євро та «розпродаж» їжі

Як вважає голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський, негативні наслідки будуть передусім для постачальників зерна, продуктів переробки рослинництва.

Олександра Авраменко пояснює: наприклад, щодо тієї ж кукурудзи — всі треті країни можуть постачати її до ЄС із митом 0%. 

«Так, є квоти, але поза квотами ставка — нуль. Щодо пшениці — немає такого нульового мита, тож зможемо постачати без мит мільйон тонн, а далі з тарифом 95 євро за кожну додаткову тонну», — зазначила Авраменко.

Наприклад, мито на цукор — 419 євро за тонну, тобто фактично на заборонному рівні. Те саме і щодо молочної продукції. Її й зараз постачається до ЄС небагато, але з додатковими митами продукція стає нев'їзною.

На думку Авраменко, найбільше постраждають наші фермери, які включені до ланцюжків за доданою вартістю (наприклад, переробка пшениці на борошно). 

«Бо зазвичай у нас сира пшениця забирає всю квоту. А у квоті не лише пшениця, а й продукти її переробки, такі як борошно, крупа тощо. Відповідно, ця продукція не їхатиме в тих обсягах, що зараз», — каже Авраменко.

Також ризикують втратити у доходах наші виробники томатів, яким і так доводиться нелегко, адже томати вирощують переважно у Запорізькій, Миколаївській та Херсонській областях, які постійно під обстрілами, — додала Авраменко.

Наші експортери можуть спробувати переорієнтуватися на інші ринки, але, за словами Пендзіна, практично безсумнівно втратять у доходах.

«Наприклад, логістика до країн Африки чи Близького Сходу щонайменше у 2,5 раза дорожча, ніж до Європи, а такої маржі, як на ринку ЄС, там не буде», — пояснив він.

Авраменко також каже, що, наприклад, яйця не можуть повноцінно поставлятися на свої «старі» ринки — Близький Схід і Південно-Східну Азію. Залишаються й проблеми з логістикою до Гонконгу — через Румунію, а не безпосередньо з Одеси. Через це «з'їдається» декілька днів у дорозі, що критично для цього виду продукції.

За її словами, продукція, яка не піде на експорт та залишиться в Україні, може подешевшати. Такі цінові трансформації відбувалися минулого року, наприклад, із яйцями, які виявилися «зайвими» в Європі, і сильно впали в ціні на внутрішньому ринку.

Тобто для пересічних українців проблеми наших аграріїв у Європі можуть виявитися навіть вигідними, адже середні цінники на їжу, які цього року б'ють рекорди, можуть якщо і не знизитися, то щонайменше припинити зростати.