•  Автор: Olena Harahuts   ГО "ЛАРП" ("Люстраційна Антикорупційна рада Придніпров'я")

Після майже двох років відсутності повноважних суддів, Апостоловській районний суд Дніпропетровської області запрацював.

«Хочеться, звичайно, щоб запрацював Апостолівський райсуд. Щоб до нас направили якогось чоловіка грамотного або жінку на посаду судді, – каже апостоловець Олександр Протеняк. – І не те, що я так бажаю – так повинно бути в державі! На те й існують судові установи. Це ж зручно буде і для Зеленодольська, і для інших громад».

Станом середину грудня 2024-го жодного судового засідання в Апостолівському районному суді Дніпропетровської області (колишнього Апостолівського, а зараз – Криворізького району Дніпропетровщини) не відбулося, починаючі аж з березня 2023-го. Тобто більш ніж 21 місяць.

Журналісти зацікавилися цією проблемою, відвідали суд, поговорили з його працівниками та з апостоловцями, і ось що відбулося…

Як суд залишився без суддів

«В перші дні повномасштабного вторгнення багато наших працівників поїхали. Потім всі потихеньку поповерталися на свої місця», – розповідає керівник апарату Апостолівського райсуду Камінський Дмитро Сергійович.

Керівник апарату Апостолівського райсуду Дмитро Камінський (кадр відео з суду)

2023 рік також був важким для установи: в суді не залишилося повноважних суддів.

Суддя і голова Апостолівського райсуду у 2017-2020р. Наталія Хоруженко звільнилася у відставку на початку березня 2023 р. Вона працювала суддею з 02 червня 2007 року. У минулому році екссуддя Хоруженко померла через онкологічне захворювання.

Слідом, теж у березні 2023-го, пішла на пенсію теж колишня голова суду – у 2016-2017 та 2020-2021рр. – і суддя Чумак Тетяна Андріївна. Вона працювала суддею з 21 лютого 2002 року.

Щодо суддів-«п’ятирічок» (тобто, які отримали повноваження суддів у межах п’ятирічного строку – авт.), і то Кодрян Любов Іванівна, і Семенова Наталія Миронівна втратили повноваження ще до повномасштабного вторгнення – у серпні і вересні 2021 року, відповідно.

Це, здається, не вплинуло на їхній заробіток.

Наприклад, повноважна суддя Семенова, згідно її декларацій, за 2020 рік отримала 832.626 гривень заробітної плати від Апостолівського районного суду, а неповноважна, за 2022-ий – 978.976 грн і за 2023-ій – 986.029 грн, але вже від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області.

Так і суддя Кодрян – у заробітку Ваша Честь не втратила. За 2020 рік, коли здійснювала судочинство, отримала заробітної плати 929.401 грн. За «безповноважні» 2022 та 2023 рік вона, відповідно, отримала 979.338 та 992.745 грн.

Але голова Дніпропетровської обласної організації Союзу юристів України Дон Володимир Йосипович не згоден, що судді без повноважень не втрачають у заробітку.

«Ні, заробіток у суддів, в яких закінчився строк після першого призначення на п’ять років, зменшується, – пояснює юрист. – Вони отримують чистий оклад. Вони не отримують доплати: за вислугу років, за інше. І поки ВККС (Вища кваліфікаційна комісія суддів України – авт.) та ВРП (Вища рада правосуддя – авт.) вирішують, рекомендувати цьому конкретному судді подовжити повноваження на довічні або не продовжити, ця пауза може тривати роками».

На запитання, чи справедливо те, що безповноважні судді роками отримують великі кошти з бюджету фактично не за що, 68-річний правознавець сумно посміхається.

«Така філософська категорія, як справедливість, вона дуже інертна. Її неможливо сформулювати як от в математиці, так? – риторично запитує Дон. – Тобто, є точні закони, вони працюють. А от в суспільстві, в нашому особливо…».

На його думку, українське суспільство занадто толерантно відноситься до порушення справедливості, і тому в нас відповідна судова система. Наприклад, у Великій Британії, якщо спіймають суддю на хабарі або прийнятті неправосудного рішення, (і останній раз там це було декілька десятків років тому) – то це вже катастрофа для країни. Привіт Князєву!

«Судова система в нас не була справедливою і вона не може бути справедливою. Бо в нас немає громадянського суспільства. Я готовий нести відповідальність аж до кримінальної за ці слова: не була і не є справедливою наша судова система! – запалюється правознавець. – Є виключення, коли судді приймають справедливе рішення, а в цілому… Тому це проблема для нашого суспільства дуже велика».

Чим займаються працівники суду, в якому немає суддів

Три тисячі справ на рік розглядав Апостолівський райсуд, коли там працювали чотири повноважні судді.

«В один рік могло бути 3.200, в інший – 2.900. Тобто, середня кількість – приблизно 3.000 справ на рік розглядалося», – каже керівник апарату Камінський Дмитро Сергійович, який працює в суді з 2018 року.

А що робити, коли суддів фактично немає?

Цивільні справи, за клопотанням сторін, направляються до найближчого суду за підсудністю – Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області. Місто вісім років тому перейменували на Покров, а назва суду досі незмінна. Хоча законопроєкт про перейменування на «Покровський» вже пройшов перше читання.

Громадського транспортного сполучення з Покровом Апостолово не має. «Незручно і дорого добиратися», – сказав нам чоловік серед місцевих, який вимушений судитися у Покрові. По-друге, більш безпечний маршрут пролягає жахливими дорогами, маршрут з кращою дорогою йде територією можливих бойових дій – берегом колишнього Каховського водосховища.

Карта Google

Більш «просунуті» сторони розглядів використовують «Електронний суд» – Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, яка дозволяє підключатися до засідання дистанційно, онлайн. Попередньо слід подати заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

«Потрібно під’їхати до місцевого суду, домовитися: «В мене такого-то числа буде судове засідання». Позивач може онлайн виступати, відповідач», – каже апостоловець Олександр Протеняк, який судиться у Орджонікідзевському міському суді за визнання права власності на нерухоме майно в Апостоловому. Відповідач – Апостолівська міська рада.

«Ніхто не хоче їхати в Апостолово. Може, суддям незручно, що немає умов для проживання, може якісь інші причини, що судді не хочуть їхати», – розмірковує Протеняк.

«Може місто їм не подобається? – висуває ще одну версію чоловік. – Ну, вибачте, ми розуміємо, що місто не подобається. Це ж не від нас особливо залежить, кого обирають мером міста, розумієте? То ж така система. Люди обирають одних, а мерами стають інші».

З Апостолівським міським головою дійсно є проблема. Його арештувала прокуратура 01 жовтня 2022 року за підозрою у створенні злочинної організації, службовому підробленні, заволодінні майном громади, відмиванні коштів, суд відсторонив від посади і відпустив під заставу 1.040.000 грн. Зараз триває судове слідство.

Але повернемося до теми статті.

Тож, цивільні судові справи з Апостолова розглядаються у Покрові. Кримінальні ж та адміністративні направляються на Кривий Ріг – до криворізької частини Дніпровського апеляційного суду.

«Далі їх розподіляють на суди Криворізького району. Міста Кривого Рогу зазвичай», – пояснює керівник апарату.

З Кривим Рогом для сторін судових баталій простіше: туди з Апостолова і через Апостолове кілька разів на день ходять приміські електропоїзди, також їздять рейсові автобуси і маршрутки.

«Та ж прокуратура, та ж поліція теж зацікавлені, щоб наш суд в запрацював, бо їм доводиться доставляти (арештованих – авт.) в Кривий Ріг, – додає Дмитро Камінський. – І по адміністративних справах їздити».

То чим займається суд за відсутності повноважних суддів, і скільки людей там працює?

«Хоча суддів і немає, але ж район немаленький (колишній Апостолівський район – авт.), багато учасників звертається, дуже багато цивільних справ, адміністративних, кримінальних надходить. Все це треба шити, все відсканувати і направити за підсудністю. Щоб судді до яких наші справи попадають, не казали, що ми [ліниві]», – каже чоловік.

Також суд займається знищенням справ, яким уже надійшов строк. Мінімальний строк зберігання – три роки, якихось справ – п’ять, якихось – десять, а є й такі судові справи, які слід зберігати постійно. До останніх відносяться, наприклад:

• справи на засуджених до довічного позбавлення волі або до виняткової міри покарання,
• справи щодо злочинів проти основ національної безпеки України,
• справи про встановлення батьківства, материнства.

«В штаті у нас 13 працівників. Це тільки апарату. Дві судді без повноважень на даний час. Ще в нас є секретарі судових засідань, головні спеціалісти, кадри, судовий розпорядник і канцелярія. Старший секретар, секретарі суду, – перераховує він. – Секретарі суду займаються цивільними справами. Спеціаліст займається заведенням обліково-статистичних карток на кожну справу. Секретарі шиють. Айтішник – головний спеціаліст інформаційних технологій – налагоджує, налаштовує. Спеціаліст по кадрах веде кадрове діловодство. Плюс ще два у нас робітника по обслуговуванню території: осінню – листя, зимою – сніг».

Думки правозахисника та адвоката

«З дозволом на носіння зброї та гарним шерифом можна обійтися без суду», – сміється відомий дніпровський правозахисник Устименко Костянтин Григорович.

Чоловік домігся через Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) обмеження свободи розсуду національних судів під час ухвалення рішення про поновлення строку оскарження – рішення ЄСПЛ по справі «Устименко проти України» 29 січня 2016 року набуло статусу остаточного.

На питання, чому, на його думку, більше року не заповнюється вакансія судді у Апостолівському райсуді, відповідає, що проблема – у обмеженому впливі судді в сільській місцевості:

«У «сільські» суди, де існують конфлікти щодо землі та фермерської власності, суддям йти не вигідно, оскільки вирішує «тріада» – це місцева рада (голова), нотаріус і суддя. Останнім часом нотаріус самостійно визначає, і його рішення не може скасувати жоден суддя».

Адвокат, якій знає ситуацію в Апостолівському суді і який побажав залишитися анонімним, вважає, що проблема нестачі суддів – у несприятливій безпековій ситуації.

«В Апостолове були регулярно ракетні прильоти, та й рашисти стояли в 20 км від міста», – нагадує він.

Три з чотирьох ліцеїв в місті Апостоловому розбиті ракетами російської армії (на фото – ліцеї №1 та №3)

Нові судді не хочуть їхати до Апостолового, каже адвокат, оскільки там немає лакшері умов, до яких вони звикли.

«В більшості, їх не цікавить питання правосуддя. Вони обіймають посаду лише із корисливих мотивів», – впевнений він.

Голова Дніпропетровської облорганізації Союзу юристів України Володимир Дон вважає, що Вища рада правосуддя могла б примусово відряджати суддів до непрестижних судів, але, можливо, побоюється суддівських заворушень.

«Коли судді пропонують перейти в інший суд, а той відмовляється, суддю можуть на пенсію відправити або взагалі припинити його повноваження, відповідно до закону «Про судоустрій і статус суддів України», – каже Дон. – А чому цих тримають? Не знаю. Щоб менше було всяких хвилювань? Не знаю. Але законом наказано: якщо судді, наприклад, запропонували переїхати до Синельниківського суду, а він не хоче – «Не хочеш? Відпочивай іди». І тоді він буде не «суддя у відставці», а «звільнений суддя». Бо суддя у відставці користується практично всіма привілеями діючого судді. Я не кажу про пенсію, а там ще є низка преференцій».

Інтерактивна онлайн-мапа судів, до яких відряджено суддів, свідчить, що зараз на Дніпропетровщину переведено 41-го суддю.

Судді, які чекають

Нагадаємо, дві судді-«п’ятирічки» Апостолівського суду четвертий рік чекають своєї долі: Семенова і Кодрян.

Перша – суддя спадкова. Її мати, згідно даних сайту «Суддівська кров», працює суддею з 09 липня 1997р.

В позаминулому році, 05 грудня 2023р., згідно її повідомлення «При звільненні» на сайті декларацій НАЗК, отримавши за 2023-й 1.573.978 суддівської зарплати, пішла у відставку з посади судді Хортицького районного суду міста Запоріжжя.

Суддею є і невістка судді Семенової – Гнатик Ганна Вікторівна, зараз теж без повноважень, які закінчилися у липні 2021 року.

«Рішенням Голови Верховного Суду (сумнозвісного Князєва – авт.) від 29 липня 2022 року № 320/0/149-22 суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Гнатик Г.В. відряджено до Хортицького районного суду міста Запоріжжя з 2 серпня 2022 року, без встановлення граничного строку відрядження, – відповідає на наш запит ВРП. – До Вищої ради правосуддя не надходило рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про призначення або про звільнення судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Гнатик Г.В. за результатами кваліфікаційного оцінювання».

Декларації НАЗК судді Гнатик показують, що її заробіток після закінчення повноважень теж не сильно постраждав: з повноваженнями у 2020 – 968.860 грн зарплати за рік, без повноважень у 2022 та 2023 – відповідно, 818.040 та 783.969 грн.

Сумнозвісний Князєв – Князєв Всеволод Сергійович, колишній голова Верховного суду, якого у травні 2023-го НАБУ затримало на хабарі $2,7 млн від олігарха Жеваго і якого звільнили торік, як допоміг судді Мелітопольського суду Гнатик Г.В., так і допоміг її зовиці (сестрі чоловіка) з апостолівського суду.

Як керівник Великої Палати Верховного Суду, Князєв керував розглядом скарги про притягнення судді Семенової до дисциплінарної відповідальності.

«Рішення Вищої ради правосуддя від 13 лютого 2020 року № 438/0/15-20 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28 травня 2019 року № 1412/2дп/15-19 про притягнення судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 (Наталії Семенової – авт.) до дисциплінарної відповідальності» скасувати», – постановила 02 вересня 2021 року Велика Палата Верховного Суду.

Після скасування цих рішень суддя Семенова Н.М. перестала не відповідати займаній посаді.

Апостоловці кажуть, що зараз Наталії Семеновою у місті немає, а Любов Кодрян залишається.

Суддя Любов Кодрян залишається в Апостоловому (кадр відео з суду)

На сайті ВККС виклали результати конкурсного тестування когнітивних здібностей, 08-10 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація).

Навпроти «Кодрян Любов Іванівна» стоїть «успішно складено».

Тож в Апостоловський райсуд суддя, напевно, не повернеться – працюватиме у апеляційному.

Тестування когнітивних здібностей кандидатів в апеляційні суди (фото ВККС)

Судочинство врятоване – до Апостолова приїхав суддя

05 листопада 2024-го журналісти дали запит на інформацію у ВККСУ, і через п’ять днів нам повідомили:

«Рішенням Комісії від 14.09.2023 №95/зп-23 оголошено конкурс на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах, зокрема на дві вакантні посади судді в Апостолівському районному суді Дніпропетровської області. Конкурс у згаданий суд не відбувся, оскільки жоден кандидат не виявив бажання зайняти відповідну посаду судді».

Відповідь ВККС України про конкурс на вакантні посади суддів

А вже 11 грудня офіційний сайт суду сповістив:

«У Апостолівському районному суді Дніпропетровської області відновлено правосуддя. Тимчасово зараховано до штату Апостолівського районного суду Дніпропетровської області для здійснення правосуддя суддю Мигалевича Валерія Володимировича».

Новопризначений суддя до останнього працював у місті Торецьку – у Дзержинському міському суді Донецької області.

В документах тяжби позаминулого року судді Мигалевича з Територіальним управлінням Державної судової адміністрації (ТУ ДСА) України в Донецькій області за визначення розміру суддівської винагороди вказано, що Валерій Володимирович має науковий ступінь доктора філософії.

Дзержинський міськсуд Донеччини (фото з Facebook-сторінки суду)

Мигалевич працює суддею з 29 вересня 2016 року, 29 листопада 2021 року він призначений на посаду судді безстроково.

Брат дружини Мигалевича – Басараб Руслан Ігорович – працює прокурором відділу Офісу Генерального прокурора.

В деклараціях новосельця міста Апостолове значиться, що він одружений, має сина та маленьку дочку. Нерухомості у власності судді немає взагалі – лише право користування квартирами в Торецьку Донецької та Алчевську Луганської області, а також будинками в Бориславі Львівської області. Авта також не має. Отримав у позаминулому році 1.105.198 зарплати від ТУ ДСА України в Донецькій області.

На жаль, ми не можемо вам показати суддю, бо всі фотографії суддів з офіційних сайтів тимчасово, на період воєнного стану, видалені.

Також суддя Мигалевич відмовився давати інтерв’ю чи коментар, а під час візиту журналістів до Апостолівського райсуду судових засідань не відбувалося.

Однак суддя провів нас у свій кабінет і дозволив зафільмувати більш ніж півтори тисячі судових справ, які чекають розгляду і кількість яких він тепер щоденно зменшує.

Тож привітаємо колишній Апостолівський район з відновленням судочинства!

Петро Грицаюк, Олена Гарагуц

P.S. На запит переліку українських судів, де станом на 01.01.2025 відсутні судді або відсутнє судочинство, заступник голови ВККС України Олексій Омельян повідомив, що таких судів зараз немає.

Щодо Апостолівського райсуду він уточнив, що туди відряджені двоє, а не один суддя.

«…До вказаних судів відряджено суддів для здійснення правосуддя, а саме: до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області – 2 суддів (рішення Вищої ради правосуддя від 14.11.2024 № 3317/0/15-24, рішення Голови Верховного Суду (знову Князєв – авт.) від 26.04.2022 № 15/0/149-22», – повідомив Олексій Омельян.

Відповідь ВККС України про відрядження суддів

Пошук на офіційних сайтах ВККС та ВРП показав, що останнє згадане рішення стосується судді Верхньорогачицького районного суду Херсонської області Загрунного Віталія Григоровича. Цей український суддя з 2022 року перебуває на окупованій російською федерацією території, і заочно оскаржує рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП, прийняте на основі подання Служби безпеки України, про звільнення Загрудного з посади судді за

«допущення суддею поведінки, що порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду».

Цікаво, що курсант Харківського Національного університету внутрішніх справ (навчальний заклад евакуйовано до м. Кам’янець-Подільського Хмельницької області) у декларації за 2023 рік, як кандидат на посаду слідчого, написав, що отримав від судді Загрудного 420.000 грн у подарунок. Від батька. 

 Olena Harahuts Журналістка з 1995-го року. Керівниця Громадської організації «Люстраційна Антикорупційна рада Придніпров’я» з 2014 року. ГО «ЛАРП» – українська правозахисна громадська організація.