З 1 березня націнки на ліки будуть обмежені: що зміниться для покупців

Українцям обіцяють великі «знижки» на ліки: Кабмін обмежив націнки на медикаменти і в опті, і в роздробі. Документ набирає чинності 1 березня, і, як обіцяють у МОЗ, «забезпечить здешевлення деяких препаратів до 30%». Втім, так сильно подешевшають далеко не всі ліки.

За деякими видами медикаментів дисконт навряд чи перевищить декілька відсотків. А ось аптечні товари, не зареєстровані як лікарські препарати (наприклад, БАДи чи вітаміни), навпаки, можуть навіть подорожчати, оскільки аптекарі спробують перекласти на них «зрізану» маржу.

Але справа не лише у цінниках. Експерти не відкидають, що все може закінчитися дефіцитом ліків і навіть закриттям аптек. «Мінфін» розбирався, що відбувається на аптечному ринку.

Нові правила: на антибіотиках — не більше 25%, на валеріанці — хоч 300%

Профільну постанову Кабміну (№ 168) про стабілізацію цін на лікарські засоби було ухвалено 14 лютого. Незадовго до цього Президент Володимир Зеленський своїм указом ввів у дію рішення РНБО про забезпечення доступності ліків.

На засіданні Ради безпеки «йшлося про те, що уряд, виробники та аптечні мережі визначать перелік зі 100 препаратів, на які з 1 березня зменшать ціни на 30%. Також буде рішення про регулювання націнки на ліки від вартості, встановленої виробником, проведення перевірок роздрібних цін та моніторинг використання медикаментів у медустановах», — йдеться на сайті Офісу президента.

Питання цін на ліки розглядалося на тому ж засіданні РНБО, де було затверджено санкції проти Петра Порошенка, Костянтина Жеваго та Ігоря Коломойського. Одні експерти розцінили таку «важливість», як вірну ознаку наближення виборів, згадавши колишні рейди аптек Юлії Тимошенко та Миколи Азарова.

Інші кажуть, що ситуація із цінниками в аптеках є і справді критичною. «Мінфін» з'ясував, яке насправді ціноутворення в українських аптеках. Але спершу про те, що зміниться з 1 березня.

У постанові Кабміну № 168 встановлюються рівні граничних націнок — і оптових, і роздрібних.

Вони різні для різних груп препаратів:

1. Для ліків, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів, крім тих, які закуповуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, оптова націнка — 8%.

Роздрібна націнка варіюватиметься: якщо препарат коштує до 100 грн, зверху дозволили накручувати до 25%, якщо від 100 до 500 грн — 20%, від 500 до 1 000 грн — 15%, понад 1 000 грн — 10%. Для цієї категорії за роздрібними націнками нічого не змінюється — такі ж ставки діють і зараз.

Оптові націнки з 1 березня зменшаться на 2% (зараз вони 10%). До Національного переліку зараз включені 215 препаратів, переважно вітчизняного виробництва (наприклад, гормональний L-тироксин, антибіотики «Амоксиклав», «Азитроміцин», «Амоксицилін», «Ампіцилін», вакцина АКДС, препарат від тиску «Анапрілін» тощо).

2. На рецептурні ліки (до них належать всі антибіотики, нестероїдні протизапальні засоби, наприклад, «Німесіл» та аналоги, гормональні препарати тощо) оптова націнка — 8%, роздрібна також варіюється, залежно від вартості ліків, але розбивка вже інша: якщо препарат коштує до 500 грн — 25%, 500−1 000 грн — 20%, понад 1 000 грн — 10%. До цього таких обмежень не було, якщо тільки препарат не входить ще й до Національного переліку основних лікарських засобів (вони частково перетинаються, особливо за вітчизняними ліками).

3. Безрецептурні ліки (багато сиропів від кашлю, пастилки від болю в горлі, краплі для носа, антигістамінні, знеболювальні тощо) — оптова націнка все ті ж 8%, роздрібна — 35%, незалежно від вартості препарату. Ніколи раніше націнки на цю категорію препаратів не регулювалися, і, як зазначають у МОЗ, «український споживач опиняється у ситуації, коли аптека може необґрунтовано робити десятки, а то й сотні відсотків націнки».

4. Ліки, що закуповуються або відшкодовуються частково або повністю за рахунок коштів державного чи місцевого бюджетів: оптова націнка 8%, роздрібна — 10%.

5. Ліки та медвироби, вартість яких підлягає реімбурсації (компенсується пацієнтам): оптова націнка — 8%, роздрібна — 15%. У винятках — інсулін, роздрібна націнка на який не повинна перевищувати 10%.

6. До окремої категорії потрапили препарати, вартість яких за упаковку не перевищує 50 грн, — на них націнки не регулюватимуть. Тобто продавці можуть накручувати хоч 300%. Зараз знайти ліки за такими «смішними» цінами не так просто. Але вони все ж таки є. Наприклад, на спеціалізованому майданчику tabletki.ua «Мінфін» знайшов засіб від кашлю «Мукалтин» за 25,2 грн за 10 таблеток, настій валеріанки за 13,9 грн за флакон 25 мл, вітамін С за 42 грн за упаковку 30 таблеток тощо.

У постанові Кабміну прописано й інші нововведення. Так, із 1 березня розпочнуться планові та позапланові перевірки щодо виконання вимоги з регулювання цін.

Але головне — на рівні ліцензійних умов запроваджується заборона на так звані маркетингові бюджети та ретробонуси. Йдеться про внутрішню кухню фармацевтів та аптек. Зараз постачальники, щоб зайти в ту чи іншу мережу, платять їй «за маркетинг», причому ці платежі досить значні (до 20% від цінника препарату), плюс — є ціла система «бонусів» за обсяги продажів.

Суми цих виплат залежать від розміру аптечної мережі та інтересу до неї з боку постачальників. У великих аптеках кажуть, що за рахунок «маркетингу» вони можуть тримати «хороші» ціни на деякі препарати. Керівник профільного об'єднання «ФармРада» та власниця невеликої аптеки в Київській області Олена Пруднікова вважає, що така «маркетингово-бонусна» система грає на руку великим мережам та робить неконкурентними дрібні аптеки, яким постачальники нічого не платять.

У МОЗ щодо цього свої пояснення. Як зазначив голова МОЗ Віктор Ляшко, маркетингові бюджети «прибирають» для того, щоб аптекарі не пропонували пацієнтам дорожчі (і проплачені) препарати замість дешевших аналогів.

На скільки дійсно подорожчали пігулки

Як насправді формуються цінники в аптеках і що з ними трапилося такого, що це привернуло увагу РНБО?

Керівник фармацевтичної компанії «Алкалоїд Київ» Артем Матвєєв каже, що жодного рекордного зростання відпускних цін на препарати за останній рік не було — все на рівні інфляції. Про це «Мінфіну» заявив і власник мережі liki.ua та голова Агентства медичного маркетингу Юрій Чортков.

«Ціни за 2024 рік зросли на 14% — це приблизно на рівні споживчої інфляції в країні. Це мінімум, із огляду на зростання курсу долара та євро, за які закуповуються імпортні препарати. Багато мереж стримують зростання цінників, конкуруючи за споживача», — пояснив він.

Водночас, за даними дослідницької компанії Proxima Research, у січні 2025 року продаж товарів аптечного кошика зріс у грошовому вираженні на понад 19%, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року. А у кількісному вимірі (тобто в упаковках), навпаки, впали на 1,5%. Тобто за менший обсяг препаратів українці заплатили відчутно більшу суму — 18,9 млрд грн, за підсумками минулого місяця, проти 15,9 млрд — у січні 2024 року.

«Основним чинником зростання ринку в грошовому вимірі залишається інфляційна складова», — наголошується у звіті дослідників.

Керівник Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін каже, що, оскільки ліки належать до товару з порівняно великим обіговим періодом, дистриб'ютори завжди враховують валютні ризики, закладаючи до бізнес-планів максимальний, на їхню думку, курс долара чи євро.

«А оскільки в експертних колах ще нещодавно говорили про „долар за 48 грн“, багато фармкомпаній заклали його зростання до ціни максимально — до 50 грн за долар. Зрозуміло, що такий курс буде закладено до цінників на препарати, навіть якщо ніколи не стане реальним. А отже, ми переплачуватимемо в аптеках аж доти, доки з продажу не піде остання упаковка ліків із партії, закупленої з оглядом на такий високий курс», — каже Пендзін.

Тобто динаміка цін на ліки на ринку оцінюється по-різному. Якщо власник фармацевтичного маркетплейсу Юрій Чортков говорить про 14% подорожчання за рік, то в Proxima Research — вже про 19%. Держстат дає «третю цифру» — плюс 14,7% у січні 2025 року, порівнюючи з січнем 2024 року, та 1,9% за місяць, порівнюючи з груднем.

Такий різнобій в оцінках можна пояснити тим, що цінники на ліки дуже відрізняються не тільки в різних, а й навіть в одній і тій самій аптеці.

Наприклад, як показує ціновий моніторинг tabletki.ua, антибіотик 3-динір 300 мг у столичній аптеці АНЦ коштує близько 432 грн, в аптеці «Мед-сервіс» — 453 грн, а в аптеці «Подорожник» — вже близько 515 грн. Але ці цінники діють лише за умови броні препарату на цьому ресурсі. Якщо просто піти до аптеки, цінник може бути зовсім іншим.

«Я подивилася ціни на антибіотик на маркетплейсі, але вирішила не замовляти, оскільки все одно йшла повз аптеку. Але яким же було моє здивування, коли в аптеці мені запропонували препарат за 750 грн, хоча на маркетплейсі він коштував близько 500 грн. На моє запитання — звідки така різниця, фармацевт відповів, що маркетплейсу вони віддають дешевше, як „бонус за користування майданчиком“. А коли прямо стоячи в аптеці, я оформила замовлення на сайті, мені цю ж упаковку продали на 250 грн дешевше», — розповіла «Мінфіну» мешканка передмістя Києва Марина.

Тобто в одній і тій самій аптеці один і той самий препарат можна купити з різницею в ціні 250 грн, або близько 30%.

Багато українців, яким за станом здоров'я часто доводиться купувати ліки, вже освоїли «лайфхаки» — як і де купувати, щоб не переплатити. І виявили, що останнім часом з'явилося безліч дрібних аптек, нерідко навіть без назви, куди відправляють забирати замовлені в інтернеті ліки. Вони ж займаються оформленням та розсилкою інтернет-замовлень. А ось у великих і красивих аптеках, особливо в центрі міста, препарати краще не купувати — це свого роду «вітрина» із захмарними цінниками.

Такий величезний розрив у вартості препаратів говорить лише про одне — націнки на них просто космічні. Адже ніхто не продає ліки собі в збиток, заробляють і ті, хто продає антибіотик за 430 грн, і ті, хто просить за нього 750 грн. Виходить, що останній цінник забезпечує майже подвійне піднесення на медикаменті. Зрозуміло, що таку ситуацію на ринку важко назвати «здоровою». Тому цілком логічно, що влада нею зацікавилася.

«Ціни знизяться, але й ліки можуть зникнути»

Що зміниться для покупців ліків та самих аптек із 1 березня?

Українцям обіцяють зниження цін на ліки до 30%. Зрозуміло, що це дуже середній показник. Наприклад, на препарати з того ж таки Національного переліку основних лікарських засобів вони можуть впасти хіба що на 2% — саме на стільки знизилася оптова націнка, тоді як роздрібні — взагалі не змінилися.

У самих аптеках тему цін на ліки не хочуть обговорювати. «Поки що без коментарів», — сказали нам у мережі АНЦ.

На нещодавньому форумі «Фармпогляд-2025» цінове питання пролунало. Аптекарі мали різні пропозиції, як реально можна знизити цінники на ліки. Серед них, зокрема, розширення програми «Доступні ліки» (тобто щоб НСЗУ покривала для пацієнтів більший перелік препаратів), скасування ПДВ на медикаменти на період воєнного часу, запровадження референтних цін (порівнюючи з іншими країнами) тощо.

Тобто, як бачимо, фармацевти шукають можливості для здешевлення ліків будь-де, але тільки не у своїх гаманцях. Юрій Чортков каже, що зрозуміти їх можна.

«Націнка максимум 35% — це загалом непогано, але для розвитку аптечного ритейлу потрібно 40%. Адже ніхто не компенсуватиме знищені у війну склади і зруйновані аптеки. І це при тому, що аптекам ще й заборонили брати „чайові“ від постачальників, тобто маркетингові бюджети. Тоді як усі ритейлери беруть гроші за мерчандайзинг, послуги тощо», — зазначив Чортков. При цьому, за його словами, для оптовиків гранична націнка 8% є цілком нормальною і «дозволяє жити».

Як «побічні ефекти» нового регулювання цін, Чортков прогнозує скорочення асортименту в аптеках — ті відмовлятимуться від «невигідних» для них препаратів — із найнижчою націнкою, які не мають особливого попиту тощо.

Чортков не виключив, що деякі аптеки можуть навіть закритися, особливо це стосується сільських точок, де обсяги продажу є відносно невисокими, а ставити високі цінники буде заборонено, тобто незрозуміло, за рахунок чого можна виживати.

«Говоритимуть — їдьте до райцентру», хоча наразі мережі намагаються зберегти роботу сільських чи прифронтових аптек — маржинальніші точки утримують збиткові. Дрібний немережевий бізнес може взагалі вилетіти з аптечного ринку", — вважає Чортков.

В результаті, на його думку, ціни на ліки, можливо, і впадуть, «але ненадовго. Плюс — може знизитися і доступність ліків», — підсумував Чортков.