Загибель журналіста Юрія Щекочихіна в москві 21 рік тому досі не розслідувана
За матеріалами інтернет-видань
14.06.2024
453
Сімдесят чотири роки тому, 9 червня 1950 р., народився Юрій Щекочихін. Він став відомим журналістом, для всіх притомних колег був символом.
Вадим Климентьєв, журналіст, сторінка ФБ.
У липні 1988-го у всесоюзній “Литературной газете” з’явилася стаття “Лев прыгнул”, яка вперше назвала своїми іменами корупцію, організовану злочинність і номенклатурну мафію в СРСР та, власне, поклала початок журналістиці розслідувань.
Була іще ціла низка його публікацій про порушення закону, про зневагу комуністичної влади до людей і їхню беззахисність перед владою. Отже, Юрій Щекочихін став для нас правдивим символом чесності, свободи й журналістської відваги.
Пізніше був висунутий у депутати Верховної Ради СРСР в окрузі № 413 колективом Луганського верстатобудівного (насправді – патронного) заводу.
У Верховній Раді СРСР Юрій Щекочихін увійшов до Міжрегіональної депутатської групи, де були Андрій Сахаров, Галина Старовойтова, українці – засновники Народного Руху.
Входив до складу «Комітету з безпеки» Держдуми та «Комісії з боротьби з корупцією в органах державної влади». Розслідував проблеми організованої злочинності, був автором низки гострих публікацій, у тому числі про вільну Чечню. Нагороджений медаллю "Захисник вільної Росії".
Незадовго до свого відходу в інший світ, у 2002-2003 роках, Щекочихін був членом «Громадської комісії з розслідування обставин вибухів будинків у містах москві та Волгодонську та проведення навчань у місті Рязані у вересні 1999 р».
А помер він 3 липня 2003 р. за більш ніж дивних обставин. За свідченням заступника головного редактора «Нової газети» С. Соколова, Щекочихін «за два тижні перетворився на глибокого старого, волосся випадало клаптями, з тіла зійшла шкіра, практично вся, один за одним відмовляли внутрішні органи».
Розслідування цієї загадкової загибелі звели «нанівець» – слідчого не пускали до лікарні, медичну картку «у прокуратурі втратили», потім справу закрили «за відсутністю події злочину».
Колись дізнаємося все і про це.
А Юрія ми пам'ятаємо – і пам'ятатимемо. Таких у ерефії більше немає.
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ