Залужний нагородив 21-річного Руслана Зубарєва гвинтівкою за переможний бій, - Бутусов

За матеріалами інтернет-видань 28.03.2023 493
На зображенні може бути: 2 людини, люди стоять та у приміщенні
     Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний особисто нагородив солдата 22-го батальону 92-ї механізованої бригади Руслана Зубарєва, позивний "Хижак", особистою нагородною зброєю - автоматичною гвинтівкою М4 калібру 5,56 мм та відзнакою "Золотий хрест". 21-річний піхотинець Зубарєв здійснив подвиг у бою під Сватовим 16 лютого. В інтерв'ю мені сказав, що у нього є нездійсненна мрія - придбати гвинтівку калібру 5, 56 мм, але за законами України воїн зміг би це зробити тільки у 25 років: https://www.youtube.com/watch?v=hUX_1B0zUt0&t=784s
    Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний отримав офіційну інформацію про подвиг солдата, подивився інтер'ю і справедливо нагородив воїна. Причому зробив це особисто! Тепер у Руслана є унікальна відзнака - нагородний автомат від Залужного!
    Головнокомандувач армії - та один із кращих солдат, молода людина.
    Це велике натхнення та мотивація для кожного бійця, приклад, який цим самим Залужний показав армії та народу. Справедлива та зворушлива, висока оцінка майстерності та відваги бійця. Визнання заслуг його командирів, які підготували та командують воїном. Повага до його родини, яка виховала таку зосереджену та зрілу у вчинках людину.
    Створення традиції особистої нагороди найкращих солдат найвищим командиром - це найкраще визнання величного подвигу української піхоти, яка виносить на собі найбільші навантаження та є є становим хребтом української оборони.
    Як вижив та переміг 21-річний Руслан?
    "Стріляю з усіх видів піхотної зброї, включно з 12,7 мм ДШК. Тактичні навички прокачую у грі PUBG, в мене високий рейтинг у клані NO MERCY".
    Поспілкувались у Києві з Русланом Зубаревим, солдатом 22-го батальйону 92-ї бригади, нагородженим за успішний бій відзнакою "Золотий Хрест" та нагородною автоматичною гвинтівкою М4А1 особисто від головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.
    Було цікаво зрозуміти, в чому причина таких енергійних усвідомлених дій у бою 16 лютого, як 21-річний "Хижак" вижив та переміг у своєму першому контактному бою у житті:
1. Беззупинно та усвідомленно діяв упродовж 30 хвилин бою, зберіг високу боєздатність, хоча по його окопу та по ньому постійно вівся вогонь з автоматів та кулеметів з відстані інколи 5-6 метрів. На бруствері поруч з ним розірвалось щонайменше 6 ручних гранат, якими росіяни намагались його вразити.
2. Постійно контролював обстановку з флангів та з фронту позиції, підіймав голову над бруствером, не зважаючи на високий ризик.
3. Намагався вести виключно прицільний вогонь, не зважаючи на чисельну перевагу ворога, який подавляв його позицію. Жодного разу не стріляв "по-сомалійськи" у напрямку, а завжди намагався бачити, куди влучає.
4. Застосував у бою 2 кумулятивні та 1 уламковий постріл гранатомета РПГ-7, гранатомет АТ-4 (усвідомлено залишив у резерві "Матадор" для боротьби з бронетехнікою), підствольний гранатомет ВОГ-25 та понад 30 гранат до нього, 6 ручних гранат, кулемет 7, 62 мм та два автомати 5, 45 мм. Причому у бою кілька разів стикнувся з клином зброї у двох автоматів та одного пострілу з РПГ-7. Але не панікував, а максимально швидко намагався виправити осічки, змінював зброю та продовжував бій.
5. Постійно виходив на зв'язок, чітко повідомляв командиру ситуацію та запитував обстановку, щоб розуміти позицію противника за даними квадрокоптера та коригувати власний вогонь. Повідомляв про витрату боєприпасів.
6. Надавав постійні, чіткі команди своєму ще недосвідченому напарнику, якого намагався заспокоювати голосом та манерою звернення. 5 разів під час бою звертався до товаришів "будь-ласка".
Зробив для себе такі висновки:
1. Руслан Зубарєв - відповідальна та свідома людина в плані виконання бойової роботи. В нього є командири, яким він довіряє, розуміє логіку наказів, намагається якісно виконувати свої завдання.
2. У Руслана гарне виховання, він поважає старших, ставиться до усіх людей з повагою, він зосереджений та сконцентрований при спілкуванні. "До 15 років постійно грав у футбол, у Запоріжжі. В армію пішов на контракт, тому що не хотів утрачати півтора роки життя на строковій службі, краще чомусь реально навчитись".
3. Він усвідомлює, що піхота - це важка постійна циклічна робота, і намагається її робити максимально якісно. "Я намагаюсь багато не їсти, мені б завадила велика вага. Як піхотинець я витримую великі навантаження, мені потрібна витривалість, а не маса. Мені треба переносити на собі пішки значні вантажі на позиції по бездоріжжю, все на собі на одну-дві доби, потім в обмежених умовах по одній-дві доби виконувати завдання, тому я намагаюсь тримати себе постійно у тій формі та тому режимі, в якому я на війні".
4. Призвичаївся фіксувати свої дії на відео та аналізувати їх: "В мене камера Гоу-про 10. Вона пошкоджена уламком, в іншому бою, коли я став до великокаліберного кулемета ДШК, не почув, як над нами завис російський квадрокоптер та скинув на мене гранату. Один з уламків влучив у камеру, але я її заклеїв, вона добре працює. На фронті почав робити відео для Тік-току, людям подобається, буду продовжувати. Буду вести канал, можливо, відкрию канал і на Youtube. Мені подобається стріляти, монтувати про це відео, людям подобається на це дивитись".
5. "Я засвоїв все озброєння, яке є у моєму підрозділі. Був у Одесі під час відпустки, після бою, і я добре розважився, ми багато грали у пейнтбол. Жалію, що не робив цього раніше. Пейнтбол - це дуже гарна підготовка до контактного бою, дуже раджу".
6. "Звідки в мене тактичне мислення? Я спілкуюся з командирами, є вже певний досвід. Тактичне мислення прокачую у грі PUBG, це теж такий шутер на багато гравців. Я у цій грі маю високий рейтинг, граю у клані NO MERCY, тож коли повертаємо з бойових завдань, і інколи випадає вільна година - граю в PUBG".
7. "Намагаюся спілкуватися з людьми, які мені пишуть, мені це подобається. Завдяки допомозі підписників, мій підрозділ придбав два квадрокоптери Мавік-3. Зараз мені пише багато людей, прагну відповідати, для мене честь, що так багато людей проявляють до мене повагу. Я отримую значну допомогу та увагу від волонтерів, це дуже надихає та мотивує працювати і далі до перемоги. У нашій перемозі не сумніваюся та намагаюсь робити для цього усе, що має робити солдат у піхоті".
    Юрій Бутусов, військовий експерт, сторінка ФБ.
 

Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку
>>> Читайте нас в Telegram
>>> Підбірка новин сайту в GoogleNews
>>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ