Здобутки і «зашквари» ВАКС за 5 років роботи

  Автор: Роман Вербовський, юрист Центру протидії корупції

   У вересні Вищому антикорупційному суду вже виповнилось 5 років. ВАКС запрацював у 2019 році. До того ми у Центрі протидії корупції (ЦПК) разом із партнерами роками добивалися його створення. 

   До запуску ВАКС за 4 роки (з 2016 по 2019) в справах НАБУ суди ухвалили всього 33 вироки, майже всі з яких були ухвалені на підставі угод про визнання фігурантами своєї вини, і лише 2 вироки – із реальним позбавленням волі. Як бачимо, за один рік роботи ВАКС ухвалює більше вироків у справах НАБУ, ніж інші суди за 4 роки.

При цьому у суді першої інстанції ВАКС працює всього 27 суддів, 12 із яких обрані слідчими суддями (в перший рік роботи було 9 слідчих суддів). Слідчі судді контролюють законність дій слідчих і прокурорів на етапі досудового розслідування, а не розглядають справи по суті. В апеляції справи розглядають 11 суддів. Тобто, загалом у ВАКС працює лише 38 суддів. 

  Водночас в практиці окремих суддів ВАКС все частішають відверто сумнівні та інколи навіть дивні рішення:

• Суддя Володимир Воронько скасував підозру екснардепу Олександру Грановському. При цьому раніше цю ж підозру інші судді неодноразово досліджували та визнавали обґрунтованою.
• Суддя Ярослав Шкодін раптово змінив запобіжний захід одеському бізнесмену Борису Кауфману з тримання під вартою на заставу в 155 мільйонів гривень, хоча ризики залишалися актуальними. В підсумку вже в апеляції заставу збільшили до 180 мільйонів гривень. Той же Шкодін також відмовив у заочному розслідуванні експомічниці нардепа Георгія Логвинського – Марії Шевкопляс (Швець) – згодом це рішення було скасовано апеляцією. Також Шкодін змінив запобіжний захід колишньому в.о директора департаменту Міноборони Лієву з тримання під вартою на особисте зобов’язання. Зрештою це рішення скасувала апеляція та направила на новий розгляд, однак, Лієв в СІЗО так і не повернувся, оскільки строк тримання під вартою завершився.
• Суддя Олег Ткаченко відмовив продовжувати строк розслідування в справі Максима Микитася та підіграв олігарху Ігорю Коломойському відмовившись розглядати клопотання про арешт, посилаючись на те, що строк досудового розслідування вже завершився. Дивним в цій справі було те, що суддя змінив свою позицію, щодо строків одразу після того, як Коломойському повідомили про підозру.

   Цей перелік не є вичерпним, проте, навіть ці кейси помітно псують загальну картину. Розгляньмо детальніше деякі рішення, які ВАКС ухвалив за 5 років свого існування. 

               Кого засудив ВАКС?

  Загалом суд ухвалив 207 вироків, з яких 186 були обвинувальними щодо 247 осіб. Тобто з тих вироків, що ухвалив ВАКС за 5 років, 89% були обвинувальними. При цьому з них 80 вироків було ухвалені на підставі угод про визнання фігурантами своєї вини. 

   З обвинувальних вироків законної сили набрали 124 вироки щодо 166 осіб. Це означає, що рішення суду щодо 166 осіб стали обов’язковими до виконання. 

  За результатами апеляційного оскарження було скасовано 18 обвинувальних вироків ВАКС, а за результатами касаційного перегляду – 7 обвинувальних вироків. Такі цифри показують, що скасування обвинувальних вироків ВАКС є скоріше винятком, а більшість рішень Антикорсуду встоює за результатами оскарження у вищих інстанціях.

Деякі вироки, що набрали законної сили: 

• Ексзаступнику одного з департаментів Генпрокуратури Дмитру Сусу – 9 років з конфіскацією за привласнення та продаж арештованого майна на 814 тисяч грн.
• Екснардеп Руслан Сольвар отримав 3 роки позбавлення волі за те, що незаконно отримав 361,5 тисячі гривень компенсації на витрати за оренду номера у готелі “Київ”.
• Директор Інституту агроекології та природокористування НААН України Орест Фурдичко отримав 8 років ув’язнення за одержання 300 тисяч доларів хабаря.
• Геннадій Дьяченко та Іван Радик отримали 11 та 10,5 років ув’язнення за розкрадання 80 мільйонів гривень на будівництві залізничного сполучення між Києвом та аеропортом “Бориспіль”.
• Перший заступник генерального директора «Державного науково-дослідного та проєктного інституту титану» Андрій  Рачков отримав 10 років з конфіскацією за те, що завдав підприємству збитків на 1,258 мільйона доларів.
• Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Анатолій Целух отримав 5 років позбавлення волі за хабар у розмірі 2500 доларів.
• Суддя Господарського суду Одеської області Павло Меденцев – 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади судді та спецконфіскація 250 тисячі гривень за отримання хабаря в розмірі 570 тисяч гривень.
• Суддя Міжгірського райсуду Закарпатської області Антон Гайдур отримав 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна за хабар у 15 тисяч гривень.
• Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Ганна Білик – 6 років позбавлення волі з конфіскацією частини майна за вимагання 1 тисячі євро за винесення уточнюючого рішення на користь підприємства.
• Голову Козівського райсуду Тернопільської області Михайла Кренцеля засудили до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна за отримання 2 тисяч доларів хабаря.
• Судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Михайлу Паку призначили 5 років ув’язнення з конфіскацією всього майна за хабар у 2 тисячі гривень.
• Голову Каланчацького районного суду Херсонської області Олену Живцову засудили до 5,5 років ув’язнення з конфіскацією майна за отримання 5 тисяч гривень хабаря.
• Суддю Голосіївського суду Андрія Новака засудили до 7,5 років ув’язнення з конфіскацією майна за одержання 8 тисяч доларів хабаря.
• Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Олена Горбатенко  отримала 5 років позбавлення волі умовно за отримання хабаря.
• Судді Малиновського райсуду Одеси Олексію Бурану – 5 років позбавлення волі умовно за отримання 500 тисяч гривень хабаря.
• Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області  Руслан Юхимук отримав  10 років ув’язнення з конфіскацією майна за отримання 4 тисяч доларів хабаря.

   Вироки за угодами про визнання винуватості

   Ще 80 вироків ВАКС ухвалив через те, що обвинувачені пішли на угоди про визнання винуватості. 

   Угода про визнання винуватості – це домовленість між прокурором і обвинуваченим/підозрюваним, де останній визнає свою провину в обмін на менше покарання. Наприклад, фігурант може отримати менше покарання в обмін на те, що викриє організатора чи інших співучасників схеми. Це допомагає швидше вирішити справу, зекономити час і гроші, а також уникнути довгих судових процесів. Для обвинуваченого це шанс отримати менш суворе покарання, а для судової системи — можливість зосередитися на важливіших справах. 

   Зараз цей інститут не може працювати на повну потужність через законодавчі обмеження, які парламент мав би виправити в законопроєкті №11340, який вже розглянутий в першому читанні. Проте, на жаль, замість ремонту інституту угод Рада поки підтримала версію, яка банально дозволяє відкупитися від покарання без жодного викриття інших злочинів чи злочинців.

У більшості із затверджених наразі угод обвинувачені отримали умовний термін, мали перерахувати певну суму на ЗСУ та відшкодувати збитки.  Пропонуємо розглянути деякі з цих вироків.

   Показовим прикладом того, як працює інститут угод є справа адвоката  Олега Горецького. Саме він, за версією слідства, визнав вину у передачі 2,7 млн грн екс голові Верховного Суду Всеволоду Князєву в інтересах олігарха Костянтина Жеваго. За умовами угоди йому призначили 5 років умовно, Також він перерахував 21 млн грн на Армію Дронів для Сил Оборони. Окрім цього, на ЗСУ передали ще 29 млн грн, вилучених під час обшуків.

   Проте важлива умова угоди – Горецький мав надати викривальні покази та співпрацювати з прокурорами.  Ймовірно, саме завдяки його показам вдалось заочно арештувати Жеваго. Отже, слідство отримало визнання вини і викривальні показання на олігарха та інших фігурантів, держава зекономила роки та кошти, які б витратились на слухання справи, та отримала фінансовий “бонус” для ЗСУ.

    Колишнього міністра екології часів януковича та власника компанії Burisma Group Миколу Злочевського визнали винним у зловживанні впливом. За умовами угоди йому призначили 68 тисяч гривень штрафу. На додачу до 6 мільйонів доларів вилученого хабаря, які ще у квітні 2022 року передали Силам спеціальних операцій, він також перерахував 500 мільйонів гривень на дрони для армії. Через третіх осіб Злочевський передав ще понад 160 мільйонів гривень благодійної допомоги для армії.

   Брат ексголови «Держінвестпроекту» Олександр Каськів та його спільники Андрій Стельмах, Андрій Леміш, Юрій Лутак, Олександр Матковський, Сергій Шут визнали вину у справі про заволодіння 259,2 мільйона гривень Державного агентства з інвестицій та управління національними проєктами.

   Каськіву і Шуту призначили по 850 тисяч гривень штрафу. Також вони перерахували на ЗСУ по 2,5 мільйона гривень і ще мають перерахувати по 1,65 мільйона. Матковського оштрафували на понад 400 тисяч гривень. Лутака та Леміша оштрафували на 200,6 тисячі гривень. Стельмаха засудили до 5 років позбавлення волі умовно з іспитовим строком в 1 рік. 

   Також вони перерахували на потреби ЗСУ 4,64 мільйона гривень внесених застав, та ще один фігурант добровільно передав 200 тисяч гривень. За угодою, обвинувачені зобов’язані повністю відшкодувати завдані 259,2 мільйона гривень збитків та забезпечити надання низці компаній згоди перерахувати на підтримку ЗСУ грошові кошти від реалізації Агентством з розшуку та менеджменту активів 507 земельних ділянок, а також одного об’єкту нерухомості. Ще 202 земельні ділянки передадуть державі в порядку спеціальної конфіскації.

Народний депутат України Максим Поляков, який незаконно отримав компенсацію за оренду готельного номера в розмірі 367 тисяч гривень, визнав свою вину і йому призначили 3 роки умовно з позбавленням права обіймати певні посади та штраф 17 тисяч гривень. Також він перерахував 1 мільйон гривень на потреби ЗСУ.

Ексмер Полтави Олександр Мамай та інші фігуранти справи визнали вину та отримали 5 років умовно з позбавленням права обіймати посади на 1 рік. Мамая звинувачували у тому, що він працевлаштував двох свої хатніх робітниць до комунального закладу, з бюджету якого їм платили зарплати. Загалом їм виплатили понад пів мільйона грн. Мамай відшкодував збитки та перерахував 2 мільйони гривень на “Армію дронів”.

Екснардеп Олександр Трухін, який спричинив ДТП, внаслідок якого постраждали шестеро людей. Згодом він обіцяв поліцейським “150 тисяч бонусу”, щоб ті допомогли йому втекти з місця пригоди й оформили як пасажира, за що отримав підозру від НАБУ. Трухін визнав свою вину, передав на ЗСУ 6 мільйонів гривень та втратив мандат.

Вироки, які оскаржуються в апеляції 

Наразі в апеляційній палаті ВАКС оскаржується 42 вироки, 37 з яких є обвинувальними. Серед них є справи, які стали широко відомі громадськості. 

Справа Олександра Онищенка

Нардепа-втікача Олександра Онищенка ВАКС визнав винним в організації схеми, через яку компанія «Укргазвидобування» зазнала понад 740 мільйонів гривень збитків. 

Онищенка разом зі спільницею Оленою Павленко засудили до покарання у вигляді 15 та 12 років позбавлення волі відповідно. Попри те, що вони навряд чи будуть відбувати покарання, оскільки вони давно втекли з України, а європейські країни не збираються повертати втікачів до України, у цій історії все ж є позитив. Цим вироком ВАКС також задовольнив позов “Укргазвидобування” та стягнув з них 536 мільйонів гривень, а ще – конфіскував нежитлові приміщення на 600 тисяч доларів, земельні ділянки, автомобілі та корпоративні права майже на 30 мільйонів гривень. 

Справа Миколи Чауса

Екссуддю Дніпровського районного суду м. Києва Миколу Чауса засудили до 10 років ув’язнення з конфіскацією майна. Чауса викрили на отриманні 150 тисяч доларів. Ці кошти Чаус нібито отримав за винесення умовного вироку в інтересах пенсіонерки Світлани Сасевич.

Засудили Чауса лише за перше прохання надати 100 тисяч доларів, а не за подальше одержання 150 тисяч доларів. У цьому епізоді судді ВАКС побачили провокацію. Наразі ця справа перебуває на стадії дебатів, а, отже, вже найближчим часом ми можемо побачити фінальне рішення.

Справа Євгена Дихне

Керівника аеропорту “Бориспіль” Євгенія Дихне обвинувачують у тому, що він разом з начальницею служби договорів неавіаційної діяльності аеропорту Олесею Левочко зловживав службовим становищем на користь двох компаній. За цією схемою, ці компанії мали орендувати приміщення аеропорту за заниженою вартістю. Дії підозрюваних призвели до понад 16,5 мільйонів гривень збитків держбюджету та аеропорту «Бориспіль».

Минулого року ВАКС визнав Дихне та Левочко винними та призначив їм покарання у вигляді 5 і 4 років позбавлення волі відповідно та штраф 8500 гривень кожному.

Конфіскація російських активів

ВАКС зіграв ключову роль в конфіскації активів російських олігархів, колаборантів та зрадників України. Завдяки ВАКС було конфісковано активів вартістю понад 15 мільярдів гривень. Серед найбільших:

• Миколаївський глиноземний завод і ще низка активів російського мільярдера Дерипаски;
• один із провідних виробників газобетонних виробів в Україні – ТОВ “АЕРОК”, який належав підсанкційному російському олігарху Молчанову;
• 100% частки в статутному капіталі ТОВ “Вінницький авіаційний завод”, “Вертольоти МСБ”, 90,1% компанії “Страхова компанія Мотор-Гарант” та ще трьох компаній, які належать Богуслаєву, та понад 630 мільйонів гривень;
• столичний ТРЦ Ocean Plaza, який належав підсанкційним російським братам-олігархам Ротенбергам та їхнім бізнес-партнерам;
• “ПентоПак Україна”, що належав російсько-грецькому олігарху Саввіді. Його вже продали на відкритому аукціоні за 103 мільйона гривень.

Крім цього, конфіскували сотні інших обʼєктів рухомого і нерухомого майна, резиденцію Межигір’я, частки в статутних капіталах десятків юридичних осіб. На жаль, чимала частина з цих активів поки що знаходиться на тимчасово окупованих територіях.

Які проблеми лишаються  у роботі ВАКС і як їх виправити?

1. Відсутність вироків у справах з топкорупції. 

За ці 5 років ми побачили багато вироків щодо різного рівня державних службовців, поліцейських, прокурорів, суддів та народних депутатів. Проте більшість з них важко назвати “великою рибою”. Цьому є декілька причин.

По-перше, у справах, у яких йдеться про надскладні економічні схеми та/або мільярдні збитки, необхідно дослідити не один десяток, а то і сотню томів доказів, допитати свідків. Зазвичай дослідження цих доказів може займати не один рік. 

Крім того, доволі часто, обвинуваченими в таких справах є велика кількість осіб, які часто зловживають своїми процесуальними правами або не з’являються на засідання, що також значно уповільнює розгляд справ. Наприклад, у справі щодо суддів Окружного адмінсуду міста Києва (ОАСК) не могли закінчити підготовче засідання майже два роки. Це відбувалось через постійні неявки учасників, заявлення відводів, клопотань сумнівної якості. 

У справі міського голови Одеси Геннадія Труханова вже майже чотири роки триває підготовче засідання. Так само ми не бачимо вироків в справах Миколи Мартиненка, Романа Насірова, Ярослава Дубневича, Борислава Розенблата і Максима Полякова, Вадима Альперіна, Максима Микитася, Олександра Юрченка. Задовгий розгляд справ може призвести до того, що зрештою обвинувачених просто звільнять від відповідальності через сплив строків давності.

Така ситуація вже має перші негативні прояви. До прикладу, у листопаді 2021 року ВАКС визнав екскерівника Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (ДІФКУ) Арсена Ісаакяна винним у службовій недбалості, призначив йому 3,5 роки ув’язнення і одразу ж звільнив його від відповідальності за спливом строків давності. 

За схожою схемою уник покарання колишній посадовець Генпрокуратури Аполлінарій Нагалевський. Його ВАКС визнав винним у наданні хабаря у 5 000 доларів, але звільнив від відповідальності через сплив строків давності.

Також уникли покарання троє спільників “бурштинових” нардепів Розенблата і Полякова, колишній голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк і ще з десяток депутатів у справах про недекларування активів. 

Для вирішення цієї проблеми парламент дозволив суддям розглядати окремі категорії справ одноособово, тоді як раніше судді слухали справи виключно у складі колегії з трьох суддів. Проте і тут не обійшлося без проблем: депутати залишили можливість для себе та деяких інших категорій посадовців мати вибір чи слухати справу колегіально, чи одноособово. Навіть якщо йдеться про найпростіші справи. Такий підхід виглядає сумнівним через особливі правила розгляду для певної категорії посадовців.

Крім того, було оголошено конкурсний добір на суддів, метою якого є збільшити кількість суддів ВАКС з 27 в першій інстанції до 42, та суддів апеляції ВАКС з 11 до 21. З іншого боку, хоч відбір оголосили майже рік тому, основні його етапи досі не розпочаті.

   Такі зміни мають пришвидшити розгляд багатьох справ, оскільки судді зможуть частіше призначати засідання. Однак і такі нововведення не є “панацеєю”. Швидкість розгляду справ залежить і від того, як судді уміють ефективно організовувати судовий процес. Натомість деяким суддям явно бракує такої навички.

Наприклад, газову справу “Спільників Онищенка” колегія суддів у складі Лариси Задорожної, Ярослава Шкодіна та Олега Федорова розглядає з жовтня 2019 року. Однак через постійні затягування зі сторони захисту та неефективний менеджмент головуючої судді в справі дослідили десять томів доказів з кількох сотень. 

1. Зловживання процесуальними правами зі сторони деяких учасників кримінальних проваджень. 

Цю проблему можна вирішити лише відповідними змінами законодавства, а саме: законодавчо визначити, що таке зловживання та заходи примусу, які суд може застосувати для припинення зловживанням правами. Сьогодні в Кримінальному процесі майже немає ефективних інструментів протидії зловживанням сторін.

1. Недосконалий інститут угод. 

Як вже згадувалося вище, інститут угод потребує змін. Зокрема, йдеться про можливість пропонувати фігурантам справ, які готові до активної співпраці зі слідством, менш суворе покарання, наприклад, штраф замість позбавлення волі або 3 роки ув’язнення замість мінімально можливих восьми.  При цьому зобов’язавши таких осіб не лише сплатити штраф та відшкодувати збитки, а ще й викрити організатора або інший злочин. Це дозволить правоохоронним органам виловлювати “більшу рибу” та розвантажити суди. 

1. “Правки Лозового” 

“Правки Лозового” – це комплекс змін до Кримінального процесуального кодексу, які встановлюють строки досудового розслідування, визначають порядок продовження строків через слідчого суддю та надають судам повноваження закривати справи в разі порушення строків. На практиці ж вони дозволяють штучно закривати справи навіть без спроби розгляду по суті, якщо збіг навіть один день слідства. Через ці “правки” близько тисячі справ можуть бути просто поховані. 

Минулого року Верховна Рада частково скасувала “правки”. Відтепер сторона обвинувачення не обмежена строком в півтора року до повідомлення про підозру, що частково полегшить розслідування справ.

   Проте це практично ніяк не допоможе у розгляді справ, які зараз закривають. Пункт, який зобов’язує закрити справу, якщо строк розслідування збіг навіть на один день, залишається чинним. Так само як і вимога продовжувати строк досудового розслідування у слідчих суддів замість прокурора після підозри в межах дванадцяти місяців. 

Тут можна згадати рішення судді Олега Ткаченка, який відмовився продовжувати строк досудового розслідування в справі Максима Микитася про ймовірне заволодіння 312 мільйонами гривень під час будівництва складів Міноборони. При цьому суддя затягнув розгляд справи, а потім за лічені дні до закінчення строку досудового розслідування відмовився продовжувати строк. У зв’язку з цим прокурори будуть вимушені доводити свою позицію з наявними доказами, що буде у рази складніше.

Неповне скасування «правок Лозового» призведе до того, що і надалі резонансні справи просто “ховатимуть” у судах, а винні не нестимуть покарання. 

                                                             ***

   У підсумку видно, що деякі проблеми ВАКС залишаються актуальними крізь роки. Зокрема, такою проблемою є відсутність вироків з гучних справ.  Щоб врегулювати це питання, необхідно збільшити штат суддів та налагодити внутрішній менеджмент.

   Деяких суддів ВАКС однозначно є за що критикувати. Останнім часом все частіше з’являються відверто сумнівні рішення, яких об’єднують прізвища одних і тих самих суддів. Єдиний вихід з цієї проблеми – це дисциплінарна відповідальність суддів, яка вже у полі повноважень Вищої ради правосуддя (ВРП). Проте наразі ВРП досить довго та повільно розглядає скарги щодо суддів, зокрема через те, що за період очищення та відбору нових членів скарги ніхто не розглядав і зараз їх надто багато.  

На цьому етапі важливо напрацювання ВАКСом власної узагальненої практики та підходів, а також ретельна увага громадянського суспільства та журналістів  до судових рішень, засідань.

   Та навіть попри недоліки не можна заперечувати – саме після появи ВАКС в Україні нарешті почали розглядати не пару десятків, а сотні корупційних справ на рік. Удосконаливши процеси та законодавство, Антикорсуд зможе швидше ухвалювати рішення щодо топкорупції та повноцінно задовольнити суспільний запит на справедливість.