АНДРІЙ ПОПОВ

 Як мита Дональда Трампа вдарять по США і Україні та інших країнах світу

Світова торгова війна, яку оголосив американський лідер 2 квітня, повертає планету до періоду 1928-1935 років з загрозливими перспективами. Проте для України це відкриває нові цікаві можливості.

Як зробити гарну презентацію? Потрібно надрукувати яскраві плакати, додати спецефектів, зробити гарний анонс, попросивши друзів "понагнітати" атмосферу десь за місяць до бенефісу. І тоді діло "вигорить" як треба. Саме за цією логікою Дональд Трамп будував свій виступ 2 квітня, коли вкинув світ у найбільшу торгову кризу з часів Великої Депресії 1930-х років та майже гарантовану рецесію глобальної економіки. Зате зробив це ефектно та зі стилем.

Як пишуть західні ЗМІ, він планував це зробити ще 1 квітня, але вирішив, що у День дурня його не сприймуть серйозно. І світові та, передусім, американські фондові ринки дійсно відреагували на новину без жартів – найбільшим одномоментним падінням індексів з часів "раннього" ковіду. Донизу пішла нафта, відігравши назад зростання минулих днів, яке відбувалося на тлі чергової ескалації всіх з усіма та з Ізраїлем на Близькому Сході. Це відчули всі сировинні та навіть аграрні ринки. Шоу вдалося.

Але чого хоче досягти Трамп, чи можливо це, та як це все вплине на Україну й на наших ключових торговельних партнерів з ЄС? Читайте далі на електронних сторінках УНІАН.

Рукотворна криза

Трамп ввів підвищені мита для всіх країн світу… крім РФ, КНДР, Куби та Ірану. Які нібито вже під санкціями, і з них цього досить. А ще у списку немає Гренландії (проте є Данія), Буркіна Фасо, Сомалі, Сейшельских островів, Палау та Ватикану. На думку фахівців, американці про них "просто забули".

Всі ж інші отримали збільшені митні тарифи від 10% до 50%. Найбільше американський президент чомусь незлюбив французьку заморську юрисдикцію Сен-П'єр і Мікелон (ставка збільшена на 50%), Лесото (50%) Камбоджу (49%) та Лаос (48%).

І все це подано не як торгова агресія США, а як "відповідь" на тарифи всіх країн зі списку (тобто взагалі всіх країн, крім найбільш відбитих тиранів) проти американських товарів. А оці підвищені до небувалих розмірів ставки назвали "дисконтом", який є начебто поділеним навпіл "митом проти США". Хоча це не відповідає дійсності. Американці кажуть, що в них "свої розрахунки".

Загалом видно, що команда Трампа дуже творчо підійшла до формування списків, адже особливий акцент зроблений, по-перше, на всіх союзників США, а по-друге – на всі офшорні юрисдикції, які могли б використовуватися для обходу цих обмежень.

Так, проти товарів з ЄС ставка збільшена на 20% (це близько 600 мільярдів доларів імпорту до США на рік). Проти Японії – 24%, Південної Кореї – 25%, Тайваню – 32%. Дісталося навіть Ізраїлю, якого Трамп на словах усіляко підтримує – 17%. Окремо слід сказати про Індію, імпорт з якої обклали додатковим митом у 24%. Канаду з Мексикою американський президент 2 квітня оминув увагою, бо свої 25% вони отримали ще у лютому-березні (а канадцям ще й додали +10% на нафту та енергоносії, від яких північ США критично залежить).

Але головний удар прийшовся по Китаю – 20 відсотків з 2 квітня. Наче не критично. Але анонсовано ще плюс +34% з 9 квітня, коли очікується черговий етап підвищення ставок. Тобто загалом китайцям "відсипали" 54% нових мит, що майже блокує їх товари на американському ринку.

Такий він - "День звільнення Америки". А що про це думають фахівці? Андрій Тарасенко, головний аналітик GMK Center, який відслідковує металургічний ринок, зауважує, що усі чекали на цей день, але все одно були шоковані, бо вважали це просто блефом Трампа, з огляду на те, що найбільший удар отримають самі ж Штати.

"Зараз вся світова економіка у шоці. Це передусім шок пропозиції для американського ринку. Американці просто зупинять весь імпорт. Це і буде "шок пропозиції", співставний з тим, що було під час ковіду. Є ризики, що найближчі 2 місяці американці не будуть нічого імпортувати взагалі, вичікуючи. А США – це "економіка номер один" у світі, і вона впливає на всі країни, включно з ЄС, Китаєм чи навіть Україною. Бо ЄС наш найбільший торговий партнер. Тобто, всі очікують "ланцюгової реакції", але першою постраждає саме американська економіка", - вважає фахівець.

Як саме мита діятимуть проти США він ілюструє прикладом з машинобудування.

"Машинобудівна продукція США складається з компонентів, які декілька разів можуть перетинати кордон. Деталь, умовно, прийшла з Канади до США, де її обробили, а потім відправили до Мексики, де у складі якогось агрегату знов відправили до США. І кожен раз накладаються мита. Тому це просто шок для американської промисловості, - каже пан Тарасенко. – Реакцією буде перекласти ці ставки на американського споживача. А це інфляція. Причому відсотків так на 20 або більше – який там буде середній відсоток по митах. А це вже інфляційний шок. У відповідь будуть прийматись монетарні заходи, щоб стабілізувати економіку. Це нічого доброго не несе американському бізнесу".

Американські автовиробники серед перших відчують "турботу" Трампа про внутрішнього виробника / фото wikimedia.org

На його думку, найбільше питання, що стоїть перед бізнесом зараз – чи будуть ці тарифи діяти постійно, чи вони будуть ще посилені, а, можливо, навпаки послаблені. Також поки незрозуміло, якими будуть "дзеркальні" заходи проти США.

"На цьому тлі світові фінансові ринки падають. Американські фондові ринки, у першу чергу. Бо інвестори більше не очікують на збільшення прибутків. Біржі впали на 3-4% протягом промови Трампа. Це дуже-дуже багато. Причому ринок передбачав погіршення торгових умов, тому почав плавно знижувати котирування ще 1-2 місяці тому", - додає експерт.

А Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, порівнює всю цю ситуацію з буремними 1930-ми, коли теж домінував протекціонізм. Закінчилося це тоді великою війною.

"Дещо подібне до "Дня звільнення" світ вже бачив у кінці 1920-х та у першій половині 30-х років. Це була рецесія та підвищення митних тарифів. Велика депресія та популярність кейнсіанства спровокували шалену хвилю протекціонізму. Ці спроби захищати свої ринки й створили підґрунтя для Другої світової війни. Є чіткий алгоритм – "Велика депресія – протекціонізм – війна", - пояснює дослідник. – Тому після Другої світової всім було зрозуміло, що не варто так зловживати протекціонізмом. Що потрібно навпаки рухатись у напрямку лібералізації світової торгівлі".

За його словами, були створені "спеціальні інститути", які контролювали світову торгівлю, щоб не було надлишкового протекціонізму та були інші інструменти вирішення торгових суперечок, ніж війни торгові чи "гарячі".

"Після війни були створені інститути, щоб цей тренд забезпечити – Бретон-Вудська система. Потім її підкорегували Ямайською системою, а ту згодом – угодою Plaza Accord. І зараз Трамп хоче змінити ці правила та укласти угоду "Mar-a-Lago Accord" (за назвою вілли Трампа, - УНІАН). Це не офіційний термін, але він символізує нові правила у царині світової економіки, які нав’язують США", - пояснює пан Ус.

Але чого хоче Трамп? Не може ж президент США мріяти про рецесію у США та про збільшення цін для американців? Або може?..

"Бліцкриг Трампа"

Як в Україні комунальники ніколи не готові до приходу зими, яка, втім, не приходить зенацька, так і з митами Трампа – всі на них чекали, але все одно виявилися неготовими. Принаймні, якщо судити з заяв. Адже поки що лише ЄС каже про якісь "заготовки". Всі інші просто шоковані та вичікують, що ж буде далі.

Іван Ус вказує на логіку у діях американської адміністрації. Яка хоч і руйнівна, але цілком зрозуміла.

"Є думка, що дії Трампа суто емоційні і невиважені. Я так не вважаю. Бо всі дії Трампа покладаються на дослідження, опубліковані за його минулої каденції. Так, у 2017 році PWC опублікував аналіз розвитку світової економіки до 2050 року. Якщо вірити їх розрахункам, то у 2050 році першою економікою світу буде не США, а Китай. Другою, з великим відставанням, стане Індія. США залишаться на третьому місці. Найбільша ж економіка ЄС – Німеччина – буде на 9-й позиції. Британія буде десятою. У 2000 році частка країн G7 у світовому ВВП була 65%, а у 2024 році – вже 45%. Тобто, якщо нічого не змінювати, то США втратять лідерство у світі. А країни Глобального Півдня домінуватимуть", - пояснює думки Трампа пан Ус.

Він також додає, що саме у діючій системі глобальної торгівлі американський лідер вбачає головну загрозу домінуванню США у світі, адже лібералізація світової економіки та торгівлі грає на руку країнам Глобального Півдня.

"Оце все й зробило передумови для глибинних змін у США. Але змінити ситуацію могли лише непопулярні кроки. На які й пішов Трамп, порушивши сталі правила. Він створює умови для вирішення всіх питань по торгівлі поза СОТ. Я не думаю, що ця організація взагалі тепер залишиться. Оце й буде "Mar-a-Lago Accord", як замінник Бреттон-Вудської та Ямайської систем", - пояснює експерт.

Але це стратегічно. А тактично Білий дім вирішує проблему величезного негативного сальдо зовнішньоторгового балансу. Простіше кажучи – США закуповують значно більше товарів, ніж продають.

Тобто, гроші "вимиваються" з країни, а Трамп, як такий Скрудж Макдак, навпаки хоче тягнути всі гроші до США. А потім ці гроші – точніше долар – обережно девальвувати, щоб американський експорт став більш дешевим та популярним на зовнішніх ринках. Саме так у 1980-ті робили "азійські тигри", коли Трамп був ще молодим.

Дональд Трамп робить те, що втямив у роки своєї молодості / фото wikipedia.org

"Ми завжди кажемо, що в Україні велике від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі – 29 мільярдів доларів за минулий рік. Але у США негативне сальдо торгівлі товарами досягло 1,27 трильйона доларів. Торгівля послугами мала позитивне сальдо, але цей негатив воно не перекривало. Штати більші за нас. Але все одно це дуже багато", - продовжує аналітик НІСД.

Андрій Тарасенко зауважує, що Трамп бажає посилити США за рахунок інших країн.

"Він керується необхідністю посилити свою торгову могутність шляхом торгових війн. Насправді він пропонує "торговий мир", але, скажімо, на умовах "агресора". Він йде шляхом ескалації. Але досі домінує думка, що це лише тимчасові заходи, щоб примусити всіх піти на умови США у двосторонніх угодах. Але такі угоди – це не буде швидко. Три місяці? Півроку? Більше? Хто знає скільки це потребуватиме часу", - звертає увагу фахівець на те, що кожен місяць дії таких мит - це збитки для бізнесу.

Як тримає "удар" Україна

Україна, разом з Великою Британією, Туреччиною, Андоррою та Гібралтаром отримала найнижчу ставку у Європі – згадані 10%. Це наче не так критично, але Трамп та його міністри пояснювали, що запроваджені мита є "відповіддю" на від’ємне сальдо зовнішньоторгового балансу. Але справа у тому, що цей баланс у торгівлі з Україною на користь США.

"Безперечно саме мито у 10% не буде мати великого негативного ефекту для України, зважаючи на невелику частину товарного експорту до США (0,9 мільярда доларів або 2 відсотки всього нашого експорту у 2024 році). Навіть не впевнений, що на це треба відповідати дзеркально. Але так, глобальна торговельна війна буде бити істотно по економіках наших економічних і торгівельних партнерів, передусім ЄС. Вони будуть уповільнюватись. Отже генерувати менше грошей, що зменшуватиме можливості допомоги нам… Але взагалі-то вводити 10% мита при дефіциті нашої зовнішньої торгівлі з США у 2,6 мільярда доларів - економічний цинізм вищого ґатунку", - написав нардеп Данило Гетманцев.

Він також звертає увагу на те, що уряди країн-партнерів вимушені будуть вмикати протекціонізм - не лише щодо американських товарів. І ці заходи вже набагато істотніше вдарять по нам.

На думку першої віце-прем'єрки – міністерки економіки Юлії Свириденко, найбільше мита Трампа вдарять по українському малому бізнесу.

"Якщо все залишиться як є, то американське універсальне мито вдарить в основному по малих виробниках. Тому ми вже працюємо над тим, щоб для України були кращі умови. Ми експортуємо до США понад 600 різних категорій товарів (дуже різних – навіть гайкові ключі), з них 65 видів продукції — на суму більше $1 мільйона. Україна має, що запропонувати Сполученим Штатам Америки як надійний союзник та партнер. Від справедливих мит виграють обидві наші країни", - каже чиновниця, додаючи, що Україна намагатиметься домовитися зі США про кращі умови.

Але звідки взагалі взяли ці 10%, якщо торговий баланс в нас на користь США? За цією логікою, це ми повинні радикально збільшувати мита на американські товари.

"Ставки вираховували за формулою "торговий дефіцит США з країною, поділений на імпорт США з країни". Простіше кажучи – це задумувалося як компенсація негативного для США зовнішньоторгового балансу. Це на рівні припущень, адже офіційно розрахунки не оприлюднювали. А ці 10% вводяться не проти України. Це мінімальна ставка проти всіх країн. Щоб всіх поставити у складне становище. Не думаю, що хтось там розглядав торгівлю з Україною окремо. Ми просто попали під "гарячу руку". Ми найбільше постраждаємо не від цих 10%, а опосередковано, через те, що під ударом опиниться бізнес наших найближчих торгових партнерів", - погоджується з Гетманцевим Андрій Тарасенко з GMK Center.

Найбільше ж уваги аналітик металургійного ринку приділяє чавуну та металургійній продукції, яка є для нас основою експорту до США. Втім, він наголошує на залежності самих Штатів від цієї металургічної сировини.

"В нас більше половини експорту до США - це чавун. Чавун підпадає під 10%. Але великих постачальників до США всього два – Бразилія та Україна. Є ще відносно невеликі поставки з інших країн, зокрема з Південної Африки та Канади. Але по чавуну всі приблизно в однакових умовах, тому ці 10% на нас мало вплинуть. Адже альтернатив цим постачальникам американський споживач не має", - каже експерт.

Він додає, що американські трейдери просто додадуть 10% до кінцевої ціни на чавун.

"Якщо було 400 доларів за тонну, то буде вже 440 доларів. Але буде невизначеність для споживача – купляти зараз по вищій ціні чи почекати відміни мита. Скоріше за все, певний час ніхто не буде приймати торгових рішень. Український чавун, куплений зараз, приїде до США лише через два місяці. А що за ці два місяці станеться з митами – ніхто не розуміє. Тому, за можливості, покупці найближчі 2 місяці нічого купляти не будуть взагалі за межами США", - додає фахівець.

Тобто, план Трампа переорієнтувати американський бізнес на власне виробництво працює, але лише за умови достатньої пропозиції (інакше це буде лише пауза та відкладений попит).

Якщо виробництво падає або не росте, але ціни зростають швидко, то це вважається найгіршим сценарієм з усіх можливих і називається "стагфляція" (стагнація + інфляція). Дещо схоже вже є у РФ, і Кремль змушений компенсувати втрати економіки грошима з резервів Центрального банку та Фонду національного добробуту. Але попри це дефіцит бюджету все одно зростає, а ці "дірки" поки вдається латати, друкуючи нові рублі, а курс дерев’яного тримається штучно. Але резерви не вічні. Схожим чином веде себе економіка Ірану. Навіщо Трамп штучно створює у себе ризики "стагфляції" - питання із зірочкою.

…Експерти думають, що Україна не відповідатиме дзеркально на мита США. Бо ця ставка для нас прийнятна, поки в усіх інших постачальників митні тарифи будуть такими ж або вищими. Крім того, ми маємо значну не економічну залежність від США.

"Ні, Україна не буде відповідати США. Ми не у тому зараз становищі, щоб вводити дзеркальні заходи. Й проти ЄС також. Ми не настільки потужний геополітичний гравець, щоб самотужки з ними сперечатися. Хіба що якийсь символічний жест. Або, у крайньому випадку, приєднаємось до європейських заходів. Але моя думка, що це малоймовірно", - вважає Андрій Тарасенко.

Україна продає в США багато металургійної продукції, і альтернатив Америка особливо не має / фото ua.depositphotos.com

Іван Ус з ним частково згодний, а сам підхід Трампа називає "маніпулятивним", який примушує порушувати вимоги СОТ на двосторонньому рівні. Попри це, 10% мита для нас - не критично.

"Не думаю, що Україна захоче давати дзеркальну відповідь. Але інші країни дадуть. Для США це проблема, адже вони живуть у своєму окремому "світі", де без США інші не зможуть існувати, де США - це ринок про який всі мріють. Думають, що всі побіжать одразу домовлятися зі США про нові мита. Але це якийсь такий психологічний розлад, коли ви живете лише своєю уявою, яка не відповідає дійсності, - каже експерт. – На підґрунті дій Трампа інші почнуть об’єднуватися, щоб якось "насолити" США. Тут можливий несподіваний альянс ЄС, Японії, КНР, Кореї, можливо Індії та інших. Це буде блок заради помсти Трампу. Трамп спеціально робив цей крок максимально жорстким, щоб привернути увагу. І, схоже, він може отримати уваги значно більше, ніж хотів".

Нові можливості для України та Європи

Об’єднання світу проти Трампа та США стає все більш ймовірним. Вже навіть канадці проводять опитування щодо вступу у ЄС. Як каже Іван Ус, американці самі поставили питання: "Ви або з нами, або проти нас", - не даючи іншим країнам альтернатив. І цим зараз все більше користується ЄС, об’єднуючи світ проти Трампа довкола себе. У США це розуміють, і тому "встромляють палки у колеса" євроінтеграції.

"Цікавий момент – вони на Україну встановили мито 10%, а на ЄС – 19%. Що робить для України та інших кандидатів невигідним вступ у ЄС. Це така прихована демотивація до євроінтеграції. Хоча на нашу євроінтеграцію це навряд якось вплине", - додає науковець.

Також він вважає, що ідея оминути під приводом санкцій головні диктаторські режими світу - це теж маніпуляція.

"Проти РФ та Білорусі – нуль відсотків. За офіційною версією, бо вже є санкції. Так, є. Але там немає не лише РФ та РБ, але й КНДР, Куби, Ірану. Є певна "конспірологія", що тепер з ними Трамп буде окремо домовлятися, і йому потрібні аргументи для перемовин. А також засіб тиску на супротивників цих країн. Тобто, фактична підтримка від США для РФ та РБ, щоб лякати Європу, нульові ставки на КНДР як тиск на Південну Корею і Японію тощо. Щоб в партнерів США був страх, що якщо вони не погодяться на нові правила Трампа, то США створить альянси з РФ та КНДР. Це, як на мене, ще одна спроба шантажу. Це така гра. Але чи отримають в результаті США те, на що вони сподіваються – тут в мене сумніви є. Бо світ вже змінився", - продовжує Іван Ус.

Головний результат, до якого така політика може призвести - це до зменшення світової залежності від американського долара.

"Ці дії можуть призвести не до контрольованої девальвації долара та підтримки експорту, чого прагне США, а до неконтрольованої девальвації та дедоларизації світової економіки. Багато країн просто вирішать відмовитися від долару у розрахунках. Це миттєво обвалює попит на долар та знецінює його, що безумовно "вдарить" по кожному американцю", - завершує думку експерт.

І скористатися цим зможуть, у першу чергу, європейці, які мають вільно конвертовану валюту – євро. А щодо України є й інша можливість – стати транзитером китайських та європейських товарів до США під виглядом "made in Ukraine".

Бо проти наших товарів Вашингтон ввів мита у 10%, проти ЄС – 20%, а проти КНР – майже 60%. Ми добре вивчили, як це працює, бо постійно боремося з російським "паралельним імпортом". Невже й самі зможемо так "барижити" зі США? Експерти скептичні щодо обсягів, але такої можливості не відкидають.

"Так, ця ситуація створює нові можливості для України. Ми тепер могли б отримувати більше інвестицій у будування виробничих потужностей для експорту на ринок США. Так само планує діяти Туреччина, яка теж отримала мито у 10%, - вважає Іван Ус. – Але цей режим мит буде орієнтуватися на торгівельні потоки. Якщо вони побачать перекоси у торгівлі зі США, то вони миттєво змінять тарифи. Для цього й запровадили надзвичайний стан в економіці США, щоб президент міг міняти правила торгівлі як захоче, незалежно ні від кого. І, по великому рахунку, вручну міняти правила всієї світової торгівлі".

Андрій Тарасенко теж вважає, що український бізнес зможе заробити на "мінімальній обробці" китайських чи європейських товарів, які вже як українські вироби будуть йти до США. Але обсяги навряд чи будуть великими, бо ми залежні від США, і тому нам немає сенсу занадто ризикувати.

"Це можливо, але складно. Бо треба підробляти сертифікат походження. Звісно, є схема, коли китайські або російські товари у країнах-посередниках проходять якусь мінімальну обробку, щоб отримати місцевий сертифікат. Це можливо. Український бізнес дуже, скажімо, креативний щодо будь-яких заборон. Останні три роки навчили ще більшої креативності. Але навряд чи такі схеми матимуть масовий характер", - зазначає експерт.

Тож, схоже, що "паралельний імпорт" не для українців.

"Світова торгова війна", другий етап якої (після тиску на Канаду й Мексику) оголосив Дональд Трамп, матиме непрості наслідки для світу – як економічні, так і політичні. Якщо ставка на "слабо" американської адміністрації не зіграє, і всі підуть не на уклін до Вашингтону, а на об’єднання проти США, то це буде вкрай парадоксальним результатом "Дня звільнення Америки".

Але новий світовий порядок створює не лише ризики, але й дає нові можливості. У першу чергу, для країн "порубіжжя", які можуть балансувати між США, ЄС, Китаєм та іншими великими економіками. Тому й спостерігається, на перший погляд, дивний оптимізм українських посадовців. Адже у торгівлі виграє той, у кого ставка найменша. А ми отримали тимчасово кращі умови за традиційних торгових партнерів США. Питання лише у тому, чи зможемо ми цим скористатися з огляду на вкрай скептичне ставлення у США до України.

Але ж, не спробуємо – не дізнаємось.

                                                                                    Андрій Попов (автор)