Наш фронт – хліборобський, але від того він не менш рішучий

Лариса Шара 08.06.2022 72
Наш фронт – хліборобський, але від того він не менш рішучий

Цьогорічна посівна видалася, без перебільшення, найскладнішою за всю історію незалежної України. І мова йде не лише про області, де велися активні бойові дії. Під загрозою зриву вона опинилася навіть у центральних регіонах. І причин на це, як виявилося, чимало.

Це й брак кваліфікованих механізаторів, трактористів, які пішли захищати Україну від орків, і чисто людський фактор, коли на полях вибухали "гостинці", залишені російськими "братами". Згадайте кадри по телебаченню, коли механізатори сідали за кермо своїх мирних машин у воєнній амуніції. І лише згодом в уряді напрацювали відповідний механізм і на всіх, хто забезпечує продовольчу безпеку України наклали бронь, а на потенційно небезпечні поля не вийшли сапери.

Перший заступник Міністра Міністерства аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький оголосив про державну програму "Доступні кредити 5-7-9%", якою скористались 18078 аграріїв, у тому числі й Дніпропетровщини. Загальна сума кредитних коштів, виділених на посівну сягнула 38,5мільярдів гривень.
Тоді ж навесні й Президент палко й емоційно закликав аграріїв виходити в поле попри всі перешкоди, пообіцявши всіляку підтримку. А саму посівну він назвав великою битвою за Україну, а працю хліборобів – другим фронтом, тільки хліборобським.

У той самий час вперше заговорили про загрозу голоду, який може спіткати Європу без нашого українського зерна. Звісно, що після таких серйозних гарантій, українські фермери як і українські воїни були глибоко мотивовані, тому не зволікаючи, попри небезпеку, вийшли в поле. Що чекало їх там, на просторих ланах, які труднощі спіткали і як вони думають продавати вирощений урожай у ситуації, коли більшість портів заміновані рашистами. Ми поцікавились у дніпровських фермерів Синельниківського і Криворізького районів, саме вони найчастіше фігурують у воєнних зведеннях про нічні і денні обстріли.

– На щастя ніяких руйнувань, поранених чи загиблих у нас не було, - видихає з полегшенням голова ФГ "Надія" Геннадій Риженко – і сіятись ми почали як зазвичай у мирні роки. Дуже виручило те, що до посівної готувались заздалегідь, тому й насіння, добрива, запас пального вже в господарстві був. Навіть боюсь уявити, що все це довелося б шукати під час війни. Адже багато фірм-постачальників насіння, мінеральних добрив знаходилися у Харкові, Сумах, Луганську, де вже повним ходом йшли запеклі бої.

Жартома закидаю Геннадію Риженку, що інакше й бути не могло, бо й назва у господарсва "Надія", а вона, як відомо, помирає останньою. А він аж ніби трохи обурився, і запевнив, що помирати вони не збираються, тим більше, від голоду, і все буде Україна!

Ракети літають, але ми не з лякливих

– Дякуючи нашим силам ППО, жодна з них не влучила в склад чи господарську будівлю, бо була вчасно помічена і збита, - констатує Андрій Усов, голова ФГ "Анастасія" з того ж таки Синельниківського району. Фермерам як ніколи раніше треба об'єднуватися задля фронту, задля перемоги. А саме, годувати армію, і наших українців.
– Рашисти, мабуть, на те й сподівалися, що заскочать нас з голими дупами, а воно ж не тут то було. Ми горобці стріляні! - жартує Усов.

Хоча не приховує, що в господарстві бракує оборотних коштів, бо практично немає можливості продати збіжжя, вирощене минулого року. Зберігати його теж ніде, елеватори стоять заповнені під саму зав'язку.
– До війни звісно що ніхто не готувався, а ось до посівної ми звикли готуватися ще з зими. Так і цього разу дещо припасли. Свої 2,5 тисячі гектарів засіяли вчасно якісним насінням, на мінеральних добривах теж не економили. Все зробили як має бути! І жодної похибки на війну! Як кажуть, війна війною, а посівна за розкладом.

А ще господарство Андрія Усова разом з іншими фермерами не залишились осторонь і взялися активно допомагати армії. В районі був створений спеціальний фонд, куди й перераховуються гроші, щоб купувати хлопцям все необхідне.

– Кожного понеділка я особисто телефоную й цікавлюсь, чого потребують наші воїни-захисники на передовій.
А вже тут, на місці, забезпечуємо харчування на блок-постах, якщо треба, допомагаємо з пальним.
Фермери-одноосібники склалися грошима і купили бійцям тероборони автомобіль.
– Я впевнений, що у ворога немає анінайменших шансів і ми виженемо їх з нашої, Богом даної землі.

Шановний Президенте, є до Вас питання!

– Звичайно, у нас неспокійно, - розповідає Сергій Бовкун, фермер з Криворізького району. Ворог не перестає обстрілювати Кривий Ріг ні вдень, ні вночі. Куди прилетить черговий "привіт" від нашого російського "брата", ніхто не знає.
– У нас у Шевченковому руйнувань немає, але люди знервовані, психологічно, морально виснажені.
У всіх на вустах і в головах одне питання - чи вдасться зібрати вирощене, продати і розрахуватись за паї.
Чи війна "все проковтне"? Відповідаю, платили і будемо платити! Звичайно, я не Господь Бог, і не лише від мене все залежить, але урожай повинен бути цьогорік непоганий. Головне, щоб закупівельні ціни не підвели й не перетворили в одну мить нас на жебраків.

– Принагідно, хотів порушити тему нашого українського, наскрізь продажного і корумпованого суспільства, способу життя, якщо хочете. Ми, хлібороби, з готовністю відгукнулися на звернення Президента вийти в поле і розпочати посівну. Як гарант Конституції він обіцяв нам відпускати пальне без перешкод. Нам і військовим, зобов'язавши заправні станції бронювати певну його кількість для потреб армії і хліборобів.

А що насправді?

– Беру талони, "живі" гроші й тару і їду до найближчої АЗС, щоб заправитись, бо треба виїздити в поле.
– Пального немає!, - грізно й категорично відповідає "королева бензоколонки" і навіть слухати нічого не хоче про посівну, якусь бронь і т.ін.
– Натомість, через декілька хвилин без проблем заправляє приватні авто з "крутеликами" за кермом, і навіть таксистів! Тож скажіть, Володимире Олександровичу, для кого й для чого Ви сказали оті слова про важливість хліборобської праці? І про "зелене світло" для тих, хто сидить за штурвалом комбайна чи трактора?
Через місяць-півтора прийде час збирати. І тут розпочнеться справжня битва за врожай. Тільки друга серія.
На поля полізуть рейдери всіх мастей, щоб, скориставшись моментом, війна ж все спише, поживитись готовим, вирощеним, сюди ж додасться свавілля поліції на дорогах, нікуди не подінеться все таж проблема з пальним.
Але головне – як бути з реалізацією, адже порти так ніхто й не розблокував.

Виходить, що аграрії свої зобов'язання виконали, а Ви, шановний Президенте, включили задню?

P.S.
В обласній військовій адміністрації повідомили, що аграрії Дніпропетровщини закінчили сівбу ярих культур. 1.2 млн.га засіяні пшеницею, кукурудзою, ячменем, вівсом, гречкою, просом, горохом та соняшником, - повідомив Валентин Резніченко, голова ОВА. Працювати доводилося і вдень, і вночі, і зробили все ,що планували.

– Тепер очікуємо на врожай у понад 3 млн.т зерна, - похвалився Валентин Резніченко.


Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку
>>> Читайте нас в Telegram
>>> Підбірка новин сайту в GoogleNews
>>> Статті з газети Фермер Придніпров'я

Коментарі (0)


Новини ОТГ