НАЦІОНАЛЬНА СТРАТЕГІЯ ЗДИРНИЦЬКИХ ПОДАТКІВ

Олена КОЩЕНКО

Наприкінці грудня, буквально «під новорічну ялинку», уряд погодив Національну стратегію доходів на 2024-2030 роки. Це рамковий документ, який виконує роль дороговказу для втілення реформ у сферах податкової та митної служб. У ньому визначається й те, як функціонуватиме держава в найближчі сім років та звідки братиме кошти на фінансування своїх потреб, зменшуючи залежність від міжнародних кредиторів. Принаймні так стратегію представляє її розробник — Міністерство фінансів. Отже, до чого слід готуватися?

_{На шляху євроінтеграції, на вимогу МВФ}

14 ГРУДНЯ 2023 року Рада ЄС ухвалила історичне рішення про початок переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу. Відповідно цей документ передбачає адаптацію нашого податкового та митного законодавств до стандартів Євросоюзу.

У той же час ухвалення Національної стратегії доходів є однією з вимог Міжнародного валютного фонду в обмін на програму розширеного фінансування. Українському урядові було поставлено жорстку умову — прийняти її до кінця грудня минулого року. Що й було зроблено. При цьому попри важливість документа Мінфін не проводив відкритих обговорень своїх пропозицій із бізнесом та громадськістю. Суспільство просто поставили перед фактом.

Власне, в Кабміну і вибору як такого не було. Бо якби не встигли у відведений Міжнародним валютним фондом термін ухвалити документ, то вже у першому кварталі навряд чи отримали б черговий транш від цієї фінансової інституції. Що означає: за кілька місяців в Україні через відсутність грошей у державному бюджеті не було б чим не тільки платити пенсії людям похилого віку, а й зарплати бюджетникам та виплати за соціальними програмами. Такі реалії: наша економіка, знекровлена повномасштабним вторгненням рф, перебуває буквально на «штучному диханні».

Національну стратегію доходів опубліковано на сайті Міністерства фінансів. Це 147-сторінковий розлогий документ, в якому основна частина присвячена майбутньому оновленню податкової та митної служб і зміні підходів до формування митної і податкової політики. Експерти, які його уважно проштудіювали, вже дали свої коментарі. Вони відзначили окремі знакові моменти, які стосуються і рядових українців, і бізнесу.

_{Зміни для громадян}

ОЧІКУЄТЬСЯ, що середній рівень заробітної плати в країні щороку зростатиме на 4-5 тисяч гривень. Урядовці навіть задекларували конкретні показники. Так, наприкінці нинішнього року середня зарплата по країні має сягнути 21 809 грн, 2025-го — 25 732 грн, у 2026 році — 30 260... Начеб обнадійливі цифри, чи не так? Але тільки з огляду на нинішні ціни, без урахування майбутньої інфляції, передбачити яку важко, настільки складна економічна ситуація в країні. Проте мова про те, що чим більші зарплати будуть в українців, тим вищі з них податки на доходи фізичних осіб (ПДФО) вдасться зібрати державі.

Фахівці завважують запроваджені у Національній стратегії зміни в оподаткуванні зарплатні та інших доходів громадян. Основна пропозиція: одна чи дві вищі ставки будуть застосовуватися до тієї частини доходу особи, яка перевищуватиме певний встановлений законом рівень. Розмір цих ставок, як і граничні розміри доходів, поки що не відомі. Все залежатиме від стартових економічних умов реформи.

Як відомо, податок на доходи фізосіб у нас нині становить 18% для всіх. Тобто ставка однакова і для тих, хто працює за мінімалку, і для українців, які заробляють сотні тисяч гривень на місяць. Проблема полягає у відсутності дієвого контролю, що дає змогу застосовувати різні схеми і занижувати реальні доходи. Крім того, деякі роботодавці офіційно встановлюють зарплату нижче фактичної, спонукають своїх співробітників відкривати ФОПи та підписувати угоду про надання послуг у правовому статусі самозайнятої особи, а не оформлятися згідно з трудовим договором. Це дозволяє платити податок у розмірі 5%, а не 18% ПДФО та 1,5% воєнного збору. До відома: зараз податки зі своїх доходів офіційно платять 7,4 млн чоловік. Із них 1,4 млн мають дохід менше мінімалки. Від 6,7 тис. до 20,1 тис. грн заробляє 3,9 млн українців. 1,8 млн — від 20,1 тис. до 100,5 тис. грн. 88,5 тис. платників податків офіційно одержують понад 100,5 тис. грн.

Також пропонується змінити базу оподаткування нерухомого майна. До війни держава отримувала від такого оподаткування всього 8,7% загальних надходжень місцевих податків і зборів, або 2,2% від сукупної суми податкових надходжень до місцевих бюджетів. Такі незначні цифри пояснюються тим, як сказано в документі, що чинна система оподаткування нерухомості несправедлива; власники елітного маєтку і скромної оселі сплачують податок, що нараховується за однаковим принципом. Тому автори Стратегії вважають, що більш справедливо буде платити податок, ураховуючи ринкову вартість майна. Запровадження диференційованої шкали оподаткування нерухомості — справа не швидка. Така зміна може статись у 2027-2028 роках.

Кажучи про обіцяні податкові «сюрпризи» від уряду для рядових громадян, не можна не згадати чутки про ініціативу оподатковувати всі перекази на банківські картки фізичних осіб за ставкою ПДФО — 18%, які буквально збурили інформаційний простір. Адже багатьом у такий спосіб часто доводиться позичати гроші або ж підтримувати рідних і близьких. І хоч Міністерство фінансів спростувало цю інформацію, давши роз’яснення, проте багато хто чиновникам не повірив.

_{Що чекає на бізнес?}

ПОДАТКОВИЙ кодекс для бізнесу теж зазнає істотних змін. Передовсім у частині надання пільг. Як аргумент на користь їх скасування урядовці наводять дані статистики, згідно з якими за 2022 рік через податкові пільги державний бюджет втратив щонайменше 76,3 мільярда гривень, а торік — більш ніж 100 мільярдів гривень.

Спрощена система оподаткування теж під прицілом, бо, стверджує Мінфін, підприємці нею надто зловживають. Тож Стратегія передбачає доволі істотне обмеження кількості українських «спрощенців». Але процес їхнього повернення до «нормальних» умов оподаткування буде поступовим. Протягом трьох років починаючи з 2025-го ставки податку на прибуток поступово збільшуватимуть до 18%.

Тим часом ФОПи 1-ї групи в майбутньому сплачуватимуть не фіксований внесок, як нині, а відсоток з отриманого доходу. ФОПів 2-ї та 3-ї груп «спрощенки» об’єднають в одну групу. Ставки ж оподаткування залежатимуть від їхнього виду діяльності й коливатимуться від 3% (торгівля споживчими товарами) до 17% (для деяких послуг). А у віддаленій перспективі ставки планують збільшувати, аби стимулювати переходити підприємців на загальну систему оподаткування. Ставки податку для «спрощенців» 4-ї групи (до неї входять агровиробники) також підвищать. А ще для всіх ФОПів скасують і винятки у документальному підтвердженні походження товарів, що має мінімізувати продаж контрабандних та контрафактних товарів.

Зате зареєструвати й закрити ФОП незабаром можна буде без проблем: процедуру прив’яжуть до відкриття чи закриття підприємницького рахунка в банку.

Разом із тим у Кабміні не забули і про підвищення вже наявних акцизів на пальне, алкоголь, тютюнові вироби до рівня ставок, які діють в Євросоюзі. А через три роки держава запланувала запровадити не менш як 7-відсотковий податок на солодкі газовані напої.

_{Новий митний кодекс}

ДРУГА важлива частина документа — реформа митниці в рамках євроінтеграції. Особливий акцент робиться на антикорупційній складовій. Зокрема, пропонується запровадити атестацію митників та їх систематичну перевірку на доброчесність (з допомогою поліграфа). Працівники пунктів пропуску носитимуть натільні камери.

Ще один антикорупційний крок — надання підрозділам внутрішньої безпеки Державної митної служби повноважень проводити оперативно-розшукову діяльність. Наразі такі повноваження в Україні мають тільки поліція, ДБР, БЕБ та НАБУ. Також в уряді планують ухвалити закон «Про запровадження адміністративної відповідальності за порушення митних правил».

Задля збільшення митних надходжень уряд має намір і посилити контроль за правомірністю застосування звільнень від сплати митних платежів. Іще планується відновити проведення документальних перевірок на митниці…

_{Замість післямови}

ТАКІ ось норми пропонується впровадити Національною стратегією доходів України. Звичайно, вона ще не є законом, обов’язковим до виконання. Для набуття чинності кожної норми парламенту необхідно ухвалювати відповідні закони. Цей процес триватиме роками, хоча деякі кроки стратегії Мінфін хоче зробити поточного року. Втім, уже зараз багато цих норм викликають обурення у суспільстві.

Наприклад, через те, як пишуть у соціальних мережах, що влада «додумалася» скасувати пільгові умови для ФОПів під час післявоєнної відбудови. Адже середній клас — це економічна опора держави. «У такий спосіб, здирницькими податками і скасуванням пільг, влада тільки донищить те, що ще працює, виживає і сплачує хоч якісь податки», — ось основний лейтмотив коментарів стосовно цієї ініціативи.

Критикують авторів Стратегії і за те, що митникам (чимало з яких зараз викривають на недоброчесності!) буде надано право самим проводити оперативно-слідчі дії. Це може лише «узаконити» ще більший розквіт корупції на митниці, застерігають експерти.

Чи поверне Стратегія довіру у відносини держави та платників податків, говорити зарано. Зрештою режим секретності навколо підготовки та затвердження документа дає на це дуже мало надії. Та і яка може бути довіра, коли в Україні податки збираються і витрачаються не прозоро, а фіскальні органи суціль корумповані. До того ж злочинним видається намір влади, яка декларує «європейські» податки у країні, де дві третини населення фактично живе за рівнем бідності: їм і не сняться «європейські зарплати і пенсії»…

Недарма погоджену без суспільного обговорення в урядовому закуліссі Національну стратегію доходів України на 2024-2030 роки вже назвали Національною стратегією здирницьких податків. Краще й не скажеш.

Всеукраїнська газета захи сьту інтересів і прав селн "СІЛЬСЬКІ ВІСТІ"