З війною та економічними викликами соя, як продукти зі стабільним досі попитом, почала боротись за місце королеви полів. До колишньої фаворитки, кукурудзи, фермери почали ставитись обережніше, враховуючи дорогу технологію, потребу в сушінні та проблеми з експортом. Соя ж дешевша у вирощуванні, а продати її можна й українським переробникам.

Особливо привабливим напрямком стає органічне виробництво сої, яке демонструє разючу динаміку зростання. Зокрема, за останні роки експорт органічної сої з України фактично подвоївся, досягнувши 52 тис. т, що свідчить про стійкий попит європейських покупців на українську продукцію. Премія за органічну сою може становити 50-70%, порівняно зі звичайною, що робить цей сегмент особливо цікавим для фермерів, які шукають нові джерела прибутковості в складних умовах воєнного часу. Саме цей напрям став темою «Дискусійного Соєвого Клубу», який проводить Асоціація «Дунайська Соя».

Позиції сої в органічному виробництві України

Соя займає провідне місце серед органічних культур в Україні. Вона входить до трійки органічної продукції, яку вирощують фермери на території України. 

Органічне виробництво України за матеріалами «Дискусійного Соєвого Клубу»

Чому цей напрям перспективний:

• хороша ціна на органічну сою (премія може становити +50-70%); 
• здатність бобової культури стабільно забезпечувати високий урожай без застосування мінеральних добрив та пестицидів;
• соя покращує стан ґрунту, тому приваблива для сівозміни.

«Експорт органічної продукції продемонстрував суттєве зростання до 203 тис. т, що на 17,4% більше, порівняно з 2023 роком. Такі показники стали можливими завдяки підтримці Європейського Союзу, зокрема зняттю нетарифних обмежень та відкриттю доступу до європейського ринку. Це рішення зіграло визначальну роль у зростанні довіри до органічних виробників та розширенні можливостей для експорту», — зазначив провідний фахівець із сертифікації «Органік Стандарт» Василь Шукалович.

Експорт органічної продукції з України за матеріалами «Органік Стандарт»

Хто купує українську органічну сою

У загальному експорті під контролем «Органік Стандарт» соя займає 32,3% від загальної кількості у 2023 р., демонструючи стабільний тренд на зростання. Особливо вражає динаміка за період 2022-2024 років, коли обсяги експорту сої зросли з 25 тис. до 52 тис. т, фактично подвоївшись. Це зростання стало свідченням довіри європейських імпортерів до української продукції.

Експорт органічної сої за матеріалами «Органік Стандарт»

Географічна структура експорту залишається відносно стабільною, з традиційним домінуванням Австрії та Німеччини, які разом складають 70-80% сукупного експорту. Інші країни, включаючи Литву, Голландію, Польщу, Італію, Нідерланди, Румунію, Францію та Чеську Республіку, займають менші частки ринку. 

«Цікавою тенденцією останніх років стала поява нових напрямків, зокрема Молдови, яка використовує українську сою для переробки, що частково пов'язано з обмеженнями традиційних каналів реалізації через портову інфраструктуру», — зазначає  Василь Шукалович.

Географія експорту органічної сої

Недовіра до української органічної продукції існує

Попри позитивну динаміку, експортери органічної сої стикаються з низкою традиційних викликів. Основною проблемою залишаються підозри в органічній якості продукції, а саме наявності залишків недозволених речовин. Інтенсивне використання пестицидів та гербіцидів у конвенційному виробництві в Україні призводить до забруднення ґрунту, повітря та ґрунтових вод, що може впливати на органічні господарства через сторонню контамінацію.

«Статистика показує, що попри зростання кількості відвантажень зі 178 до 1385 одиниць, кількість виявлених випадків забруднення пестицидами сої знаходиться на досить низькому рівні, що свідчить про покращення превентивних заходів», — додав представник «Органік Стандарт».

Другим важливим викликом є забезпечення специфічних якісних характеристик для сої, таких як контроль рівня афлатоксинів, вмісту важких металів, показників білків та жирів. Якість продукції залежить як від системи землеробства та агротехнічних заходів, так і від системи зберігання продукції. 

Ну і третє, це недовіра до української органічної продукції в цілому.

«Коли розмовляю з друзями з Європейського Союзу, то в деяких все одно виникають питання: «О, ви працюєте з українською органічною продукцією. Чи можлива в цілому в Україні органічна продукція? Чи можлива довіра до органічної продукції?», — зазначив Алоїс Рамзауер, представник німецької компанії AgriProtein.

Він визнає стабільну ситуацію на українських фермах, які працюють уже тривалий час. Однак виникають проблеми, коли фермери розширюють органічний зембанк або беруть під контроль нові території. Він підкреслив, що це основне завдання всіх учасників ринку — підвищити довіру до продукції та показати, що це можливо на досить високому якісному рівні.

Нижча врожайність органічної сої в минулому

Поширена думка про нижчу урожайність органічної продукції не завжди відповідає дійсності. Справді в органічному виробництві діють чіткі обмеження, як от заборонено використання синтетичних добрив, хімічних пестицидів чи ГМО-продукції. Натомість дозволені біологічні препарати, але їх застосування потребує погодження з органом сертифікації.

«Вважається, що органічне виробництво приносить на 30% меншу врожайність. Це парадигма, яка сформувалась у 2000-х роках, коли органічна технологія була слабо розвинута. Зараз багато господарств, які вирощують органічну сою, мають аналогічну, а той вищу врожайність. Наприклад, в окремих випадках посухи, завдяки міжрядному розпушуванню, у культури відсутній гербіцидний стрес і врожайність краща», — пояснює Консультант з агрономії Асоціації «Дунайська Соя» Микола Биков.

Відсутність можливості використання мінеральних добрив компенсується комплексним підходом. Весь баланс азоту будується на трьох компонентах: це органічні добрива, використання сидератів і та інокуляція, яка дає до 15% приросту врожайності культури. Важливими заходами є також використання мікробіологічних препаратів.

Для органічного виробництва особливо важливі родючі ґрунти. Це пов'язано з обмеженими можливостями корекції родючості в органічному виробництві. Рекомендується вирощувати культуру на легких ґрунтах, вміст гумусу від 2,5%, pH — 5,5-8, вміст фосфору — середній або високий, показники калію та кальцію — середні. 

Вибір системи обробітку залежить від конкретних умов. В більшості випадків сою вирощують на оборотній обробці, тобто оранці. Це пов'язано з необхідністю заробки рослинних решток, які можуть заважати весняним роботам.

«Механічна боротьба з бур'янами є критично важливою в органічному виробництві. Соя неконкурентоздатна на ранніх стадіях. Тому для передпосівного обробітку ми використовуємо боронування та культивацію. Рекомендую використовувати шлейф-борони, це широкозахватна техніка, яка дозволяє інтенсивно підготувати ґрунт. Деякі фермери проводять до шести боронувань для ефективного контролю бур'янів», — каже фахівець.

На думку всіх учасників Дискусійного соєвого клубу, ринок органічної сої буде продовжувати зростати, тому необхідно стабілізувати схему постачання з України. Європейський ринок наразі залишається головним покупцем української органічної продукції. Тому важливо постійно слідувати правилам приватних стандартів, які жорсткіші за загальне регулювання Європейського Союзу.

Для тих, хто зацікавився напрямком, варто памʼятати, що перехід на органічне виробництво потребує капіталовкладень. Найбільше коштів забирає техніка, адже як мінімум треба придбати шлейф-борони, культиватори для міжрядного обробітку та інше спеціалізоване обладнання. Попри початкові витрати, у довгостроковій перспективі органічне виробництво може бути економічно вигідним

«Якщо ви берете і в рамках 10 років розраховуєте затрати, то вартість вирощування органічної сої може бути до 20-30% менша, порівняно з неорганічною», — розраховує Микола Биков.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2025 р.