Про зупинення процесу загибелі української селянської цивілізації

Світова   історія  описує  десятки  прикладів  загибелі  цивілізації  світу  з  різних  причин. Українські  села,  (сільську цивілізацію)  активно  розпочали  нищити  розкуркулюванням, голодомором, колективізацію  через вилучення   результатів  праці  селян,  війнами. Сьогодні  наступив  останній етап  її нищення через  запровадження ринку   землі,  коли  власниками  землі стануть  громадяни,  що  живуть  за  межами  села, іноземці, ліквідуючи економічну  базу  у  розвитку  сіл. Справа  в  тому, що  сільські  поселення  економічно  сформувались на  землях, полях,  лісах, біля  води, як економічної  бази  розвитку.  Сьогоднішній  «дикий ринок» ліквідує цю  базу. На  сьогодні  збіднілі  селяни можуть  землі  тільки  продавати, а  не купувати. Для  концентрації,  навіть 20-30 га земель з  технікою через  купівлю,  необхідно  60-70 тис. доларів,  яких  у селян  немає.

Для  селян  і особам, що  хочуть поселитись  на  селі потрібен  Закон,  який би дозволяв придбати  землю,  техніку,  через  оренду  з  викупом на  10-15 років, через  Державний  земельний  банк. Якщо Україна  піде  шляхом існуючих  законів «Про ринок  землі», коли  землю скуплять  люди, що  живуть в містах, Акціонерні  товариства,  іноземці,     влада  ліквідує економічну  базу  розвитку сіл,  чим прискорить  знищення  їх. Спроможні  селяни виїдуть в Європу, решта на цвинтар. Підтвердженням  цього  є  той  факт, що за  останні 30  років сільських  поселень в Україні  зменшилось  в два  рази, із  30-ти   тисяч до  17-ти тисяч. Навіть,  селенських  (фермерських)  господарств цей   процес зачепив,  із  49-ти  тис. фермерських господарств на сьогодні  залишилось  менше 30-ти тис. - це  робота «дикого  ринку»,   агрохолденгів, які через  монокультури на  ринок дають  тільки  продукції  на  20-25 млр. доларів,  знищуючи  гумус, через  мінералізацію  ґрунту. Такий  процес пройшов  в  Латинській  Америці, де селяни  втративши землю,  населили  окраїни міст  в трущоби. В  той  же  час,  де  пішли  іншим  шляхом,   в  Польщі, де  земельний  банк  значно менший  ніж в Україні, де  1,5 млн. селян (фермерів) мають  10 – 20 га  на  господарство,  маючи  15 корів, 200 свиней, продукція  дешевша  ніж  в  Європі,  тим більше чим  в  Україні,  продаючи  її на 30-40 млр. доларів. А  українські  агрохолтенги,  володіючи  більшим  земельним  банком, розоравши  навіть луки  і  пасовища, продають  продукції  тільки на  20 – 30 млр. доларів. Голландія, яка  має  тільки 2 млн. га землі в  обробітку, середнім  розміром ферми 25 га  поставляє на ринок  продукції  на 90 млр. доларів  -  це  друге  місце  після  США.  Від  продажу  квітів Голландія  отримує  тільки  6 млр. доларів,  від  насіння  близько 2 млр. доларів,  решта  від  овочів,  картоплі,  продуктів тваринництва, зернових  має  лише 60% від  потреби  -  розумна  нація. В  США  на  сьогодні  діє 85%  індивідуальних  фермерських  господарств,  розміром  землі  700 -  1000 га, 10% сімейні партнерські господарства, 3,5%  сімейні  корпорації, 0,5%  агрохолденги, решта  інші.   В США  діє  більше  500 транснаціональних  корпорацій з  великими  капіталами,  які б  при  наших  законах  «Про  ринок  землі» знищили б  своїх  фермерів (селян)  за декілька  років,  скуповуючи  землі  для різних  потреб. В  нашому  випадку, як самий  вигідний  депозит, для збереження   та  примноження капіталу,  навіть,  повторно  здаючи землі  в оренду.

-  проте, в  Україні  на  сьогодні законами не  виділені  землі під  залісення, хоча б  до  30%  території , лісу  у  нас  15%.  В  той же  час,  як  в  Америці,  в  Європі, в  Росії  заліснено  до  60%;

- не виділені  спеціальні  землі  та  умови  їх  експлуатації для  басейнів,  річок та   озер.   Помилки  в цьому  привели  до зникнення  близько  20 тис. малих  річок  і  озер в  Україні;

-  немає  законів по поверненню  природі  природних  луків   й  пасовищ, що  розорені  агрохолденгами.  Селяни  залишились  без  пасовищ;

-  невизначені  землі під  майбутні  лісополоси,  які  потрібно  додатково посадити щоб  не  замело села  і  міста   пісками.  Не повернуті  5 млн. га державної   землі  розкраденої приватизованими спритними ділками;

-  в  законах «Про  приватизацію  землі»  не  сказано, що  землю  не можуть  приватизувати люди  акціонерних  товариств,  де  акції безіменні.  Тим  більше  здавати  землю  фізичними особами в  статутні  фонди;

-  в  торгах при  купівлі  землі повинні  брати участь  тільки особи, що  живуть або  будуть  жити в  сільських  поселеннях,  громадах  і  там  платити  податки; 

-  почати  торги не  можливо  без  визначення  кількості  гумусу   в  цих  ділянках,   інакше, як  потім  можливо  контролювати  його втрату.  Як  приймати міру  до  таких  господарів?;

-  законом  потрібно б забезпечити   відновлення загиблих поселень, в  тому  числі українців з  міст  України, з  інших  держав та  людей,  які   мають  бажання  стати  громадянами  України, зменшивши  їм  оподаткування на  10 – 15  років.  Якщо  не  робити  цього  і багато  іншого,  в  першу  чергу з  продажу  землі   ми  знищимо  не  тільки  село,   а  й  Державу.

Зупинити  негативні процеси, що  приводять  до  загибелі  української  цивілізації зможуть  не точечні  декларації  популістів, а  лідери  державницьких комплексних дій.   

Перший  Президент асоціації фермерів  України  Шкарбан  Микола  Іванович, тел.. 097-48-48-237

«10» червня  2021           М.І.ШКАРБАН