Важке сьогодення і сценарії на осінь

Данило Крамаренко.

Для української енергосистеми знову важкі часи. Через дефіцит генерації світло подається за графіками, і поки що нема передумов до того, що ситуація поліпшиться найближчим часом. Докладніше про те, чи залишаться графіки на все літо та до чого підготуватися на осінь, — у матеріалі РБК-Україна.

_{Чи будуть улітку графіки?}

ДЕФІЦИТ електрики спричинений насамперед російськими ударами по об’єктах енергетики. Чергова хвиля терору почалася 22 березня 2024 року, і відтоді противник вчинив шість масованих атак.

Повного списку зруйнованих об’єктів у відкритому доступі немає. Але відомо, що цілями росіян стали ДніпроГЕС, Канівська та Дністровська ГЕС, Харківська ТЕЦ-5, Трипільська та Зміївська ТЕС державного «Центренерго», а також Бурштинська, Ладижинська і ще принаймні одна теплова електростанція ДТЕК.

«Масштаб пошкоджень, на жаль, якщо говорити про генерацію, про електростанції, перевершив розмір минулорічних уражень», — констатував голова правління «Укренерго» Володимир Кудрицький. Цієї весни Україна втратила близько 9 ГВт генеруючих потужностей.

Як заявила заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук, літо буде непростим, оскільки на відновлення потрібен час. Ремонти проводяться цілодобово, аби встигнути підготуватися до прийдешнього осінньо-зимового періоду, додала вона.

Через дефіцит в енергосистемі українці змушені жити в режимі погодинних графіків. І навряд чи ситуація незабаром поліпшиться, оскільки можливості маневрової генерації обмежені.

Україна істотно залежить від імпорту електроенергії та сонячної погоди. На сьогодні у структурі енергоспоживання майже 20% припадає на сонячну генерацію. В умовах, коли наявність чи відсутність енергії визначається погодою, — це проблема, пояснює директор спеціальних проєктів у Науково-технічному центрі «Психея» Геннадій Рябцев.

Окрім того, на планові ремонти виводяться атомні енергоблоки. Це відбувається поетапно, але все одно впливає на зниження прогнозної генерації. Збільшити імпорт неможливо, оскільки максимальна пропускна спроможність міждержавних перетинів уже використовується майже на 100%.

«Тому треба чекати часткового відновлення генерації, завершення ремонтів на АЕС і так далі. До цього якихось перспектив зниження тривалості відключень улітку я не бачу», — змалював картину Г. Рябцев.

Водночас, за оцінками директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, у найближчі два роки нереально, щоб Україна вийшла на ситуацію без графіків улітку та взимку.

Погодинні графіки відключення електрики застосовуються в кожному регіоні, але чимало українців скаржаться на те, що вони нерівномірні. Наприкінці травня Кабінет Міністрів ухвалив постанову №600, яка має забезпечити більш «справедливі» графіки. Нові правила набудуть чинності 24 червня. Відповідно до них, на місцях мають переглянути перелік критичних об’єктів. «Проблемою старої методики було те, що, наприклад, у Києві найбільше об’єктів критичної інфраструктури порівняно з іншими регіонами. Частина з них працюють на всю країну, але ліміти відбирають саме у киян», — пояснює О. Харченко.

_{Що з ремонтами на АЕС?}

БІЛЬШЕ половини електроенергії виробляється атомними станціями. В Україні 15 атомних енергоблоків, шість із яких — на захопленій Запорізькій АЕС в Енергодарі. Таким чином, доступні лише дев’ять.

У сезон між опалювальними періодами їх виводять на обов’язкові планові ремонти. Відповідно обсяги генерації знижуються, що позначається на графіках. Наприкінці травня два енергоблоки вийшли з ремонту, один із них раніше терміну, тому впродовж кількох днів обмежень не було. Однак у червні на ремонт вивели два інші блоки, і графіки повернулися.

«Це (ремонти. — Ред.) критично необхідно, щоб забезпечити стабільну та безперебійну роботу всіх дев’яти атомних блоків протягом опалювального сезону», — зазначили в Міненерго.

Про те, які саме блоки виводять у ремонт, коли і на який термін, не повідомляють із міркувань безпеки. Експерт Олександр Харченко певен, що розклад складено таким чином, аби вийти з літа підготовленими до зими.

«Атомна генерація критично важлива для української енергосистеми. І, безумовно, важливі всі енергоблоки. Вони мають працювати як годинник, тому що вихід в аварійний ремонт узимку будь-якого атомного блока — це буде дуже боляче», — таке його фахове пояснення.

Геннадій Рябцев вважає, що ремонти можуть завершитись у вересні. Тенденція така, що наразі ремонтні компанії завершують роботи достроково, і це гарний знак.

_{Де з енергетикою найскладніше?}

СИТУАЦІЯ непроста загалом по Україні. Через перевищення лімітів світло відключали на шість годин і більше у Хмельницькій, Донецькій та Житомирській областях, зростає споживання в Київській, Кіровоградській та Харківській.

Через наслідки російських ударів із березня на Дніпропетровщині діють обмеження для промисловості. Що стосується промислових та побутових споживачів, то найскладніша ситуація в Києві, Одесі та Харкові. В останньому на піку щогодини по 200-250 тисяч абонентів залишалися без світла.

«У нас немає жодної власної генерації у місті (після весняних атак. — Ред.), і ми змушені брати електрику з інших міст», — сказав мер Харкова Ігор Терехов естонській телерадіокомпанії ERR.

Нині у другому за величиною українському місті готуються до можливих повних і тривалих знеструмлень. Місцева влада вже звітує, що автономні джерела живлення встановили понад 1000 продуктових магазинів, 400 аптек, ринки, супермаркети, кафе, заправки тощо.

В Одесі власної генерації у принципі катма, тому будь-які пошкодження високовольтних мереж є критичними. А російські атаки відбуваються тут постійно, як і в Харкові, пояснює О. Харченко.

«Київ же з моменту закриття Чорнобильської АЕС завжди був енергодефіцитним регіоном. У столиці постійна нестача електроенергії, а якщо додати, що саме тут сконцентровано велику кількість важливої інфраструктури, то це ще більше ускладнює завдання заживити і забезпечити Київ через нестачу генерації в країні», — наголосив експерт.

_{Можливі сценарії на осінь}

ВЕРЕСЕНЬ і жовтень (як і квітень та травень) є «простими місяцями» з точки зору необхідної генерації, позаяк у цей період знижується потреба в електриці.

Найбільш складні влітку — липень та перші дві декади серпня, коли через високі температури повітря на максимумі працює охолоджувальне обладнання, підвищуючи рівень споживання практично до зимового. Далі — з кінця листопада по лютий споживання зростає через низькі температури.

Теоретично можливий сценарій зайти у вересень без графіків. За умови, якщо раціонально розподіляти та використовувати енергію, але реальність така, що українці до цього не готові, вважає Геннадій Рябцев і наводить європейський приклад.

У 2021 році там виникла потреба обмежити енергоспоживання, і абсолютна більшість країн — членів ЄС досить швидко з цим упоралася, скоротивши витрати газу на 15%. Причому без втручання на державному рівні, а просто реагуючи на інформаційну кампанію.

«У нас такого не відбувається. Попередження звучать, але енергетична свідомість не спрацьовує. Обмеження, які вводить «Укренерго», могли б бути набагато меншими, якби на місцях раціонально використовували електроенергію», — наголосив він у розмові з виданням.

Прискорити вихід зі стабілізаційних графіків могло б встановлення додаткових потужностей у вигляді мініТЕЦ та малих когенераційних установок. Для цього треба добре попрацювати, але особливого бажання на місцях не видно, тому найімовірніший сценарій — із графіками, які діятимуть і восени, вважає Г. Рябцев. Апокаліптичний сценарій, так званий блекаут, коли енергосистема відключається некеровано, а її перезапуск займає від двох до 10 діб, найменш імовірний.

«Я не припускаю, що енергосистема України може втратити стійкість настільки, що не зможе відновитися після збою. Настання повного знеструмлення восени дуже малоймовірне. Не прогнозую його навіть узимку, — викладає своє бачення експерт. — Обмеження будуть однозначно, вони можуть доходити до 10-12 годин, проте блекаутів не чекаю. Є всі підстави вважати, що незважаючи на всі складнощі, ми пройдемо зиму без великих проблем для критичної інфраструктури. Хоча, безумовно, з великим дискомфортом для побутових споживачів та бізнесів».

На його думку, об’єктивно нема підстав вважати, що найближчі дві зими Україна пройде без графіків відключень. Єдиний фактор, який може різко покращити ситуацію, — повернення Запорізької АЕС під контроль України. Інших інструментів із порівнянним ефектом просто не існує.

Прямо зараз енергетики роблять усе, аби відновити систему. Наскільки це вдасться, побачимо за кілька місяців. Але найголовніша проблема в тому, що росія навряд чи відмовиться від тактики терориста, тож українські енергооб’єкти постійно перебувають під загрозою нових ударів.

При підготовці матеріалу використовувалися заяви представників «Укренерго», Міністерства енергетики та «Енергоатому», урядова постанова № 600, коментарі директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка та директора спеціальних проєктів у Науково-технічному центрі «Психея» Геннадія Рябцева.               

                               (Всеукраїнська газета захисту інтересів і прав селян "СІЛЬСЬКІ ВІСТІ")