Вироки ВАКС за 2023 рік топ-корупціонерам, ч. 1

   На початку травня минулого року Центр протидії корупції (ЦПК) розповідав про актуальний стан розгляду топкорупційних справ. За неповний рік у них відбулися певні зміни: окремі справи завершилися вироками, інші суттєво наблизилися до фіналу, натомість деякі справи або застрягли на місці, або взагалі були закриті через “правки Лозового”. 

Розповідаємо про ключові вироки минулого року, а також про те, як рухаються судові процеси щодо обвинувачених у багатомільйонній корупції.

Вироки

Всього за час своєї роботи ВАКС ухвалив понад 160 вироків. Із них за минулий рік — 65: 4 виправдувальні та 61 обвинувальний. 83-ох осіб визнали винуватими та 6-ох виправдали.  Більше 10% вироків стосувалися справ щодо суддів. 

З часу нашого минулого матеріалу Антикорупційний суд ухвалив обвинувальний вирок щодо екссудді Дніпровського райсуду Києва Миколи Чауса, якому призначили 10 років ув’язнення з конфіскацією майна. Зараз колишній суддя сидить у СІЗО, а його справу переглядає апеляція. 

У 2023 році були й інші тюремні вироки щодо служителів Феміди:

• 11 років ув’язнення з конфіскацією майна призначили колишньому судді Бабушкінського райсуду Дніпра Андрію Леонову. Апеляція залишила покарання без змін;
• 10 років з конфіскацією всього майна для екссудді Кіровського суду міста Дніпра Наталії Овчаренко;
• 8,5 років ув’язнення з конфіскацією майна отримав голова Баришівського райсуду Олександр Лисюк;
• 7 років позбавлення волі  з конфіскацією частини майна призначили голові Тиврівського райсуду Вінницької області Ігорю Ратушняку;
• 5 років позбавлення волі отримала голова Харківського окружного адмінсуду Ольга Панченко;
• апеляція ВАКС залишила в силі вироки по колишньому судді з Сєвєродонецька Руслану Юхимуку, якому заочно призначили 10 років ув’язнення та засудила закарпатського суддю Михайла Пака до 5 років позбавлення волі;
• Верховний Суд підтвердив вирок ВАКС щодо двох колишніх суддів-хабарників з Голосіївського суду Києва Андрія Новака і Олександра Білика, вони відправилися до в’язниці на 7,5 та 7 років відповідно. Водночас Верховний суд також скасував тюремний вирок щодо екссудді з Луцька Олега Ющука і відправив справу на новий розгляд в апеляцію.

   Також минулого року ВАКС засудив до 3,5 років ув’язнення колишнього керівника Державної авіаційної служби Дениса Антонюка і ексзаступника одного з Департаментів Генпрокуратури Дмитра Суса.  Останньому спершу призначили 9 років в’язниці з конфіскацією майна, згодом апеляція зменшила строк покарання до 7 років.  Апеляційна палата також залишила без змін вирок щодо ексзаступника міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрія Гримчака. Його засудили до 10 років позбавлення волі з конфіскацією.

Запам’ятався 2023 рік також чималою кількістю вироків на підставі угод про визнання винуватості. Серед них виділимо декілька найрезонансніших:

• вирок по колишньому нардепу від Слуги Народу Олександру Трухіну, який пішов на угоду з прокурором, уник тюремного покаранння, але отримав судимість, втратив мандат і сплатив 6 млн грн на ЗСУ;
• вирок по адвокату-посереднику Олегу Горецькому зі справи Князєва, який отримав 5 років умовно за викривальні показання і понад 60 млн грн на ЗСУ. Джерела Дзеркала тижня в НАБУ повідомляли про те, що угода з Горецьким нібито допоможе закріпити у справі олігарха Костянтина Жеваго;
• три вироки по фігурантам справи про рекордний хабар для НАБУ і САП.  Мова про ексміністра екології часів Януковича Миколу Злочевського, адвоката Андрія Кічу та податківця-посередника Миколу Ільяшенка. Вони всі уникли тюремного покарання, взамін визнали вину та сплатили загалом 680 млн грн на дрони для військових. Хабар у 6 млн доларів ще у квітні 2022 року за рішенням суду передали Силам спеціальних операцій.

Далі ж поговоримо про те, на якому етапі перебувають найгучніші справи НАБУ та САП, розгляд яких триває.

“Роттердам+” (два епізоди)

Статус справи: перший епізод: апеляція врятувала від закриття по “правкам Лозового”. Триває підготовче провадження; другий епізод: направили до суду у січні 2024 року.Статус справи: 

Перший епізод на понад 19 млрд грн, який стосується 6 обвинувачених і дії формули у 2016-2017 роках, направили до суду у березні 2023 року. 

Впродовж літа у цій справі захист подав величезну кількість клопотань про закриття провадження. ВАКС також арештував нерухомість трьох обвинувачених, але відмовив у накладенні арешту на майнові вимоги компаній ДТЕК до державних підприємств на суму понад 7,7 млрд грн. А от щодо клопотань про закриття справи, то у жовтні суд першої інстанції їх задовольнив та закрив провадження із використанням “правок Лозового”, бо у справі  нібито спливли строки розслідування. Це рішення ухвалили з окремою думкою одного із суддів. На щастя, у грудні Апеляційна палата ВАКС поновила справу і повернула її на новий розгляд.

Другий епізод справи на понад 20 млрд грн збитків від дії формули у 2018-2019 роках направили до суду у січні 2024 року. У цій справі обвинувачуються 14 осіб. 

Справа “ПриватБанку”

Статус справи: справу намагалися передати з ВАКС в “рідний” Коломойському суд у Дніпрі, однак апеляція відмовила. Наразі триває підготовче провадження. 

Ще у лютому 2021 року НАБУ й САП повідомили топменеджерам «ПриватБанку» Дубілету, Яценко, Шмальченко та ще кільком особам про підозру в розтраті понад 136 млн грн через схему страхових виплат. Деталі цієї справи та переписки фігурантів ви можете прочитати на сайті ЦПК. Через місяць детективи оголосили про підозри за новим епізодом, додавши розтрату близько 8,2 млрд грн через акредитивну схему. Ми теж писали про те, як колишні топменеджери «Привату» намагалися замести сліди виведення грошей. А у вересні 2022 року колишнім менеджерам «ПриватБанку» додали ще один епізод із розтратою 85,2 млн грн.

Розслідування щодо всіх трьох епізодів завершили в жовтні 2022 року. На початку вересня 2023 року прокурори направили справу до суду.  Після цього захист спробував ініціювати передачу справи із ВАКС до суду у Дніпрі, нібито за місцем вчинення ймовірного злочину. Однак апеляційна палата ВАКС не дозволила цього зробити. Наразі у справі триває підготовче провадження.

Справа Коломойського

Статус справи: триває досудове розслідування, у розгляді клопотань про обрання запобіжних заходів та арешті майна підозрюваних ВАКС відмовив, застосував “правки Лозового”.

Початок вересня минулого року видався не надто вдалим для одного із найбагатших людей України — Ігоря Коломойського. Він отримав одразу три підозри та змінив комфортний маєток на ізолятор Служби безпеки України. Дві із трьох підозр стосуються справи, яку веде Бюро економічної безпеки. Нещодавно Шевченківський районний суд Києва продовжив Коломойському тримання під вартою до 02 березня 2024 року із можливістю внесення застави у 2 млрд 650 млн грн.

Третя ж підозра стосувалася справи НАБУ. За даними слідства, Коломойський на посаді голови Дніпропетровської ОДА розробив план заволодіння коштами Приватбанку, за яким із банку нібито штучно вивели 9,2 млрд грн. Однак у вересні слідчий суддя ВАКС Олег Ткаченко відпустив затриманого фігуранта справи Ярослава Лугового, відмовився розглядати клопотання про заставу ще одній пдіозрюваній — Тетяні Якименко, а також не став розглядати клопотання про арешт активів Коломойського. Суддя Ткаченко застосував “правки Лозового” і вирішив, що у справі ще до повідомлення про підозру завершився строк розслідування. Згодом ці рішення підтримали двоє із трьох суддів апеляції. Тож особливих перспектив у цього провадження наразі немає.

Справа «короля контрабанди» Альперіна

Статус справи: суд першої інстанції закрив справу, використавши “правки Лозового”, триває розгляд апеляційної скарги прокурора.

Постраждала через своєрідне тлумачення суддями “правок Лозового” також справа Вадима Альперіна та його спільників щодо можливої корупції із розмитненням товарів зі збитками у понад 63,8 млн грн.  Розслідування справи завершили у листопаді 2020 року. На розгляд до ВАКС справа потрапила у серпні 2022 року. Через п’ять місяців судді раптово вирішили, що вона не підсудна Антикорсуду і звернулися до апеляції з клопотанням про передачу справи до іншого суду. Однак, апеляція тоді відмовила. Проте вже у жовтні 2024 року перша інстанція ВАКС закрила справу за клопотанням захисту, застосувавши “правки Лозового”. Прокурори оскаржили це рішення і зараз триває розгляд апеляційної скарги. 

Справа Князєва

Статус справи: досудове розслідування завершено, у березні справу мають скерувати до суду. Після зменшення застави у кілька разів Князєв вийшов з СІЗО. 

Колишнього голову Верховного Суду Всеволода Князєва підозрюють у справі про хабар у 2,7 млн доларів. Ці гроші начебто надав український олігарх Костянтин Жеваго за ухвалення судом рішення на його користь щодо купівлі 40,19% акцій Полтавського ГЗК. Посередник-адвокат Олег Горецький встиг укласти угоду зі слідством, за умовами якої він отримав 5 років умовно за викривальні показання і сплатив понад 60 млн грн на ЗСУ. Справу щодо Жеваго зупинено через його розшук, а розслідування в частині підозри Князєву завершено і у березні справа потрапить до суду. 

З травня 2023 року Всеволод Князєв перебував під вартою, однак в останній день січня вийшов із СІЗО, адже за нього внесли заставу у 18,16 млн грн. Примітно, що у травні розмір альтернативної застави спершу складав 107 млн грн, згодом апеляція зменшила його до 75 млн грн. Протягом року її ще кілька разів зменшували. Князєв наразі відсторонений від здійснення правосуддя. Також він встиг розлучитися зі своєю дружиною, з якою вони пробули у шлюбі майже двадцять років, а на розгляді в одному із судів Миколаєва перебуває позов про поділ спільного майна подружжя.

Справа «плівок ОАСК»

Статус справи: триває підготовче провадження, наразі справу слухають раз на тиждень. Також фіксуються численні спроби затягування зі сторони окремих представників сторони захисту. 

Якщо справа Князєва з’явилася зовсім нещодавно, то справа про ймовірне створення злочинної організації і захоплення судової влади головою ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК) Павлом Вовком та іншими суддями тягнеться уже кілька років. Лише у ВАКС вона перебуває близько 1,5 роки, але у ній все ще триває підготовче засідання. При цьому з грудня 2022 року Вовк і компанія не здійснюють правосуддя через ліквідацію ОАСК, однак за рік вони все одно отримали близько 60 млн грн суддівської винагороди.

За цей час ВАКС розглянув безліч відводів суддям та прокурорам, боровся із затягуваннями та неявками представників сторони захисту, а також звільнив від відповідальності через закінчення строку давності обвинуваченого у зловживанні впливом ексголову Державної судової адміністрації Зеновія Холоднюка. А ще заслухав два десятки клопотань про повернення обвинувального акту та закриття провадження. В результаті суд відмовив у задоволенні усіх цих клопотань, відтак у найближчий час справу можуть розпочати розглядати по суті. Втім, у 2024 році судді вирішили вдвічі зменшити кількість запланованих засідань і тепер вони відбуватимуться лише раз на тиждень. При цьому деякі з них зриваються із абсолютно безглуздих причин, наприклад через те, що один із адвокатів повів дітей у аквапарк.

«Газова справа» екснардепа Онищенка

Статус справи: судді видалилися до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Його варто чекати у найближчі тижні.

Схема заниженої ціни та різниці «у кишеню» поширена практика. Так, колишнього депутата Олександра Онищенка звинувачують у тому, що він разом зі спільниками організував продаж газу, добутого за договорами про спільну діяльність із держпідприємством «Укргазвидобування». Газ продавали своїм компаніям на фіктивних біржах за заниженою в кілька разів ціною. Ці фірми перепродавали паливо кінцевим споживачам уже за ринковими цінами. Втрачений дохід «Укргазвидобування» становить понад 740 млн грн, а загальний розмір збитків від дії схеми оцінюють у 3 млрд грн. Щодо 17 осіб обвинувальні акти скеровано до суду і справи слухаються у ВАКС, стосовно 11 — набрали законної сили обвинувальні вироки суду.

Справу щодо екснардепа та його фінансової директорки Олени Павленко прокурори скерували до суду ще в лютому 2019 року. Після поневірянь по судах Києва справа потрапила до ВАКС. З того часу судді змогли дослідити декілька сотень томів матеріалів, допитати свідків та експертів, завершити дебати та піти в нарадчу кімнату. Вирок у цій справі слід очікувати вже найближчого місяця, однак Онищенко та Павленко перебувають за кордоном і рішення щодо них у цій справі буде ухвалено заочно.

Дві справи Насірова

Статус справи: у обох справах триває дослідження доказів, Насіров перебуває у СІЗО уже 16 місяців.  

Корупційні схеми часто неможливо реалізувати без сприяння посадовців. У реалізації «газової схеми» таким чиновником ймовірно був тодішній голова Державної фіскальної служби Роман Насіров. І поки Онищенко успішно уникає судових засідань, ексголова ДФС розбирається з власним звинуваченням в ухваленні незаконних рішень про розстрочення сплати податкових зобов’язань фірмами, пов’язаними з Онищенком. Прокуратура стверджує, що збитки від цих дій склали понад 2 млрд грн.

У Шевченківський райсуд Києва справу Насірова скерували ще в листопаді 2017-го. За два роки там навіть не змогли зачитати обвинувальний акт. У вересні 2019 року її передали до ВАКС і одночасно змінили законодавство, яке дозволило озвучити короткий текст обвинувального акту за одне засідання. За чотири роки суд дослідив усі докази прокуратури і перейшов до дослідження доказів захисту. Водночас провадження в частині службового підроблення довелося закрити через закінчення строку давності. 

Насіров також обвинувачується у ще одній справі, яка стосується ймовірного хабаря у  722 млн грн, нібито отриманого від “аграрного барона” Олега Бахматюка за забезпечення відшкодування компаніям його агрохолдингу 3,2 млрд грн ПДВ. За версією прокуратури, «плату за послуги», яка в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, тодішній голова ДФС Насіров одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компаній, підконтрольних його близькій особі. 

Справу в частині обвинувачення Насірова та його радника Костенка направили до суду у травні 2023 року. За цей час судді закінчили підготовче провадження та розпочали розгляд по суті. Насіров зараз перебуває у СІЗО з альтернативою застави в розмірі 70 млн грн, а його помічник переховується у США. У березні 2023 року ВАКС надав дозвіл на здійснення спецрозслідування щодо олігарха Бахматюка, який теж перебуває за межами України. Це рішення дало можливість завершити досудове розслідування і на початку лютого 2024 року справу скерували до суду. Йому загрожує від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

Справа мера Одеси Труханова

Статус справи: розпочато розгляд справи по суті, однак після 2,5 років затягувань підготовчого провадження є великі сумніви, що ВАКС у найближчі роки зможе ухвалити вирок.

Мера Одеси Геннадія Труханова та ще шість його спільників обвинувачують у незаконному заволодінні 92,6 млн грн під час купівлі будівлі заводу «Краян». Ця справа є однією із рекордсменок за тривалістю розгляду. 2,5 роки судді ніяк не могли завершити підготовче провадження. Процес свідомо затягувався захистом: неявки окремих учасників, постійні та безглузді клопотання і відводи суддям. Розблокувати хід справи вдалося лише після того, як суд виділив в окреме провадження матеріали щодо ТОВ «Девелопмент еліт» та обвинуваченого Кравченка, а також взяв під варту більшість обвинувачених, зокрема Труханова із заставою у 13,4 млн грн. Щоправда, у СІЗО він провів лише одну ніч.  

Запобіжником від подальших затягувань міг би виступити ризик втрати внесеної застави через порушення встановлених судом обов’язків. Однак судді не змогли вчасно розглянути клопотання про продовження дії обов’язків. Також антикорсуд відмовив захисту у закритому розгляді справи, але одночасно із цим судді відмовився транслювати засідання. Проти був Труханов, його адвокати, а також обвинувачені чиновники міськради. Хоча ця ж справа з цими ж доказами повністю транслювалася в Малиновському райсуді Одеси. Все це породжує сумніви, що ВАКС здатний забезпечити розгляд справи у розумні строки. Хотілося б помилитися у такому прогнозі.

Три справи екснардепа Мартиненка

Статус справи: у двох справах триває допит свідків, в одній триває дослідження доказів.

Колишнього нардепа Миколу Мартиненка обвинувачують в організації схеми із заволодіння коштами НАЕК «Енергоатом» на 6,4 млн євро та державного підприємства «СхідГЗК» на 17,2 млн доларів. Окрім нього обвинуваченими проходять ще сім осіб.

У жовтні 2019-го справу з неймовірними баталіями передали до ВАКС. За місяць судді провели підготовче засідання, а наступні п’ять витратили на заслуховування вступних промов. Через поведінку окремих представників захисту з літа 2020 року розгляд справи був заблокований. У червні 2022 року суд розділив провадження на дві окремі справи (епізоди по «Схід ГЗК» та «Енергоатому»), а у вересні – зобов’язав сторони надати письмово доводи щодо документів та речових доказів обвинувачення. Наразі у обох справах триває допит свідків. Щоправда, судді зупинили провадження щодо обвинуваченого Руслана Журила – колишнього в.о. голови правління «Об’єднаної гірничо-хімічної компанії». Останній перебуває на військовій службі. 

Ще одна справа щодо Миколи Мартиненка стосується ймовірного отримання ним понад 311 тис. євро за сприяння інтересам чеської компанії з російським слідом та просування її інтересів в Україні. Справа знаходиться в суді з лютого 2023 року. На відміну від двох інших справ, у цьому провадженні є лише один обвинувачений Мартиненко й тому все йде набагато швидше. Судді вже пройшли підготовче провадження та  розпочали дослідження доказів. 

“Бурштинова” справа Розенблата та Полякова

Статус справи: розпочато дослідження доказів, троє обвинувачених-спільників уникнули покарання через закінчення строків давності.

Справа за обвинуваченням екснардепів Бориса Розенблата і Максима Полякова уже більше чотирьох років перебуває у ВАКС. Вона є одним із рекордсменів по найбільш затягнутому розгляду, не в останню чергу пасивність колегії суддів ВАКС. Рік тому ми констатували, що судді не можуть забезпечити швидкий розгляд у розумні строки, і влітку 2022 року троє із шести обвинувачених уникнули покарання через закінчення строків давності. Впродовж перших двох місяців літа 2023 року справа жодного разу не слухалася. У серпні колегія нарешті вирішила застосувати привід до обвинуваченого Косянчука, який вкотре не з’явився у судове засідання. На наступне засідання у вересні він прибув до суду добровільно, і це дозволило завершити підготовче провадження. Після того справу призначили до розгляду по суті, почали дослідження докази, але згодом знову почалися неявки, відкладення, перенесення.

   "Центр Протидії Корупції".