Вироки ВАКС за 2023 рік топ-корупціонерам, ч. 2

    Справа “ВіЕйБі” Банку

Статус справи: триває підготовче провадження, ВАКС відмовив захисту у закритті справи.

   У травні 2023 року САП скерувала до суду справу ВіЕйБі банку, яка стосується ймовірно незаконного заволодіння 1,2 млрд грн виділеного Нацбанком стабілізаційного кредиту. У цій справі 15 обвинувачених, зокрема ексголова правління ВіЕйБі банку Денис Мальцев та член ради Нацбанку Микола Каленський. У липні ВАКС відмовив у відводі головуючому судді, а також закрив провадження щодо двох обвинувачених у зв’язку із закінченням строку притягнення до відповідальності.

   Після цього сторона захисту кілька засідань поспіль заявляла клопотання про закриття провадження через нібито завершення строку розслідування. Зокрема, одним із аргументів захисту було те, що нібито існує нескасована постанова слідчого про закриття кримінального провадження. Судді позицію захисту не підтримали і відмовили у закритті провадження. У серпні детективи також завершили розслідування в частині Олега Бахматюка та його сестри Наталії Василюк. Цю частину розслідування проводили заочно (in absentia). 

      Три справи екснрадепа Микитася

   Статус справи: по справах квартир для Нацгвардії та ймовірного хабаря меру Дніпра Філатову – триває дослідження доказів; по справі можливих розкрадань під час будівництва складів Міноборони – розслідування завершено, захист ознайомлюється з матеріалами. 

Ексдепутат Максим Микитась фігурує одразу у декількох справах антикорупційних органів. Зокрема, Микитася та ще сімох осіб обвинувачують у корупційній схемі з квартирами для Нацгвардії на понад 81 млн грн. Справа потрапила до суду наприкінці 2021 року. У грудні 2022 року судді відмовилися закривати провадження і вже за місяць її призначили до розгляду по суті. Прокурор і захист вже оголосили свої вступні промови. З травня 2023 року триває дослідження доказів. Ймовірно цей процес продовжуватиметься увесь наступний рік.

Також ексдепутат є обвинуваченим у справі про пропозицію ймовірного хабаря у 22 млн євро меру Дніпра Борису Філатову за сприяння з контрактами на добудову метро. Справа надійшла до суду в січні минулого року. З травня у ній перейшли до дослідження доказів, зокрема нещодавно судді дослідили відеозапис зустрічі Микитася та міського голови Дніпра Бориса Філатова. Протягом року суд систематично зменшував альтернативну заставу Микитасю і коли вона знизилася до 20 млн грн, кошти внесли і Микитась вийшов на волю. В СІЗО він провів близько 10 місяців. Справа має один епізод, суд призначив засідання на найближчі кілька місяців, тому при позитивному перебігу подій її можуть розглянути вже цього року.

Невдовзі до суду має потрапити ще одна справа за обвинуваченням Микитася. Вона стосується можливих розкрадань 312 млн грн під час будівництва складів Міноборони. Слідство у справі довелося завершити вимушено, оскільки слідчий суддя ВАКС Олег Ткаченко відмовився продовжувати строк розслідування. При цьому після повідомлення про підозру фігурантам минуло всього 3 місяці.

   Справа депутата Трубіцина

   Статус справи: триває дослідження доказів, Владислав Трубіцин у травні минулого року... втік за кордон – наразі він перебуває в міжнародному розшуку.

   Депутата Київради Владислава Трубіцина та ще пʼять його спільників звинувачують в організації корупційної схеми з розміщенням точок вуличної торгівлі у Києві. Прокуратура стверджує про те, що обвинувачені за хабар обіцяли допомогти підприємцю у отриманні дозволів на розміщення мобільних точок торгівлі в семи районах Києва. Загальний розмір хабарів у цій схемі склав понад 1,2 млн грн.

   Справу надіслали до суду в жовтні 2022 року. Підготовче провадження тривало майже пів року. Загалом це нормальний темп, враховуючи кількість учасників у справі. На початку квітня 2023 року суд перейшов до розгляду справи по суті. У травні Трубіцин втік за кордон, не без допомоги листа за підписом начальника ГУР Кирила Буданова. Після цього ВАКС оголосив Трубіцина у міжнародний розшук, а згодом заочно заарештував його та стягнув у бюджет заставу у 9,88 млн грн. Розгляд справи триває.

          Дві справи нардепа Дубневича

   Статус справи: по першій справі щодо зловживань на закупівлях Укрзалізниці – триває розгляд нових клопотань захисту про закриття провадження через нібито закінчення строку розслідування; по другій справі щодо “ТЕЦ”  – нардеп втік за кордон відразу після появи інформації про підозру. 

Нардепа Ярослава Дубневича вважають ймовірним організатором схеми привласнення 93,2 млн грн філії Укрзалізниці. Крім нього обвинуваченими по справі проходять ще п’ятеро осіб. Справа потрапила на розгляд першої інстанції ВАКС у лютому 2022 року. Півроку судді призначали засідання і раптом вирішили закрити провадження. Підстава — нібито сплив строків розслідування і своєрідне тлумачення «правок Лозового». Дане рішення було скасовано апеляційною палатою, а справу було направлено на повторний розгляд до ВАКС. Зараз триває розгляд нових клопотань захисту про закриття провадження через нібито закінчення строку розслідування до моменту скерування справи до суду.

У жовтні 2023 року Дубневичу оголосили нову підозру в організації заволодіння газом на понад 2,1 млрд грн та легалізації незаконно отриманого прибутку. Після цього стало відомо, що нардеп перетнув кордон Румунії з Угорщиною, зараз його місцезнаходження невідоме.  Суд оголосив Дубневича у міжнародний розшук та ухвалив рішення про його заочний арешт.  Що ж до справи Укрзалізниці з ймовірними збитками на 93,2 млн грн, то ВАКС нещодавно стягнув із Дубневича 56 млн грн із раніше внесеної застави. Ці кошти перерахували на ЗСУ. До цього судді зменшили заставу Дубневичу на 30 млн грн, які на проханням заставодавця (ексдружини нардепа) теж перерахували на ЗСУ.

Справа нардепа Кузьміних

Статус справи: триває дослідження доказів.

   «Слугу народу» Сергія Кузьміних обвинувачують у зловживанні впливом. Нібито за 558 тисяч грн він обіцяв посприяти в укладенні контрактів між приватними компаніями і лікарнею в Житомирі. На оприлюднених НАБУ записах розмов Кузьміних говорив, що йому не важливо, у якій валюті отримувати кошти: “хоч тугриками, мені все одно”, а під час судового розгляду називав себе “комунікатором, а не злочинцем”.

У вересні 2022 року справу скерували до суду, у квітні 2023 року суд завершив підготовче провадження та розпочав судовий розгляд. Впродовж літа та осені судді частково дослідили письмові докази та відео обшуків. Захист намагається затягувати процес, зачитуючи детально кожен документ. Також частина засідань не відбулася через участь Кузьміних у голосуваннях Верховної Ради. 

   Справа нардепа Юрченка

Статус справи: триває дослідження доказів.

   Ще одним обвинуваченим у корупційній справі є «слуга народу» Олександр Юрченко. Про цю справу і особливості законотворчого процесу, «плюшки» й «помощь экологии» ми писали тут і тут. Восени 2021 року прокурор зачитав обвинувальний акт.  З того часу суд досліджує письмові матеріали справи, зокрема матеріали негласних слідчих (розшукових) дій. Нерідко засідання відкладають у зв’язку із перебуванням обвинуваченого Івана Фіщенка на військовій службі. Нардеп Юрченко також надавав суду розпорядження командира однієї з військових частин про те, що він нібито в якості позаштатного радника командира на громадських засадах залучений до виконання якихось “спеціальних завдань за спеціалізацією”. Що цікаво, неявку на засідання з цієї причини судді визнали поважною. 

Справи нардепів Шахова та Герасимова

Статус справи: нардеп Шахов перебуває у розшуку, начебто лікується у Киргистані, тому провадження зупинено; нардепа Герасимова за клопотанням захисту звільнили від відповідальності через сплив строків давності.  

   Нардепа Сергія Шахова обвинувачують у приховуванні майна на 88 млн грн. Шахов півроку затягував розгляд справи через постійні “лікування” та відрядження. Суд двічі призначав йому штраф, а також застосовував примусовий привід. Згодом його оголосили в розшук, а розгляд справи призупинили, щоб не йшли строки давності. Адвокатка Шахова каже, що той лікується... у Киргизстані. При цьому лікування не заважає Шахову з-за кордону бомбардувати різні органи зверненнями про впровадження нових систем оповіщення. Зокрема, йдеться про 150 тисяч нових гучномовців, бо старі, мовляв, не справляються.  

   Ще одним обвинуваченим у недостовірному декларуванні є нардеп від ЄС Артур Герасимов. За версією прокуратури, він не задекларував двоповерховий будинок та паркомісце в провінції Аліканте (Іспанія), якими він володіє спільно з дружиною. У серпні 2023 року ВАКС визнав його винуватим у недекларуванні майна, однак звільнив від покарання через сплив строків давності. У листопаді апеляція залишила рішення без змін.

І це не єдині антикорупційні провадження по чинних нардепах. Зокрема, у грудні минулого року до суду скерували справу щодо «слуги народу»  Людмили Марченко та її помічниці. Представницю законодавчої гілки влади звинувачують у зловживанні впливом та одержанні 11 300 доларів, за які вона нібито допомагала чоловікам з виїздом за межі України. 

   Статус підозрюваного має нардеп Дмитро Ісаєнко. Його підозрюють в організації схеми виведення з держвласності земельної ділянки в Києві, на якій пов’язана з депутатом компанія планувала збудувати житловий комплекс. Також детективи за останні кілька місяців завершили розслідування щодо чотирьох нардепів:

• Анатолія Гунька про нібито одержання ним 85 тисяч доларів;
• Роберта Горвата у справі про заволодіння понад 320 га землі;
• Андрія Одарченка, якого підозрюють у спробі підкупу біткойнами в еквіваленті 50 тисяч доларів голови Держвідновлення Мустафу Найєма; 
• Сергія Лабазюка, якого підозрюють у наданні топчиновникам Мінвідновлення хабаря у сумі 150 тисяч доларів;
• Олександра Маріковського, якого підозрюють в недостовірному декларуванні криптовалюти на майже 25 млн грн.

           Короткі висновки

   Ключовою проблемою Антикорсуду залишається відсутність фінальних рішень у найрезонансніших топсправах. Наш моніторинг показує, що в багатьох із них йдуть багаторічні тупцювання на місці без будь-якого просування. І якщо це не зміниться, то з часом значну частину із них просто закриють через сплив строків давності.

   Ця проблема викликана як об’єктивними, так і суб’єктивними чинниками. До першої групи можна віднести зростаючу завантаженість і недостатню кількість суддів, складність та значний обсяг матеріалів проваджень, недоліки законодавства та зовнішні фактори, такі як повітряні тривоги. До другої — постійні неявки учасників, умисні затягування та зловживання, нездатність деяких суддів організувати належний судовий процес.

Частину проблеми вже зовсім скоро вдасться вирішити, адже Вища кваліфікаційна комісія суддів України оголосила конкурс на 25 вакантних посад суддів ВАКС. Відбір нових суддів буде проходити за участі Громадської ради міжнародних експертів із правом вето щодо недоброчесних кандидатів.

   Іншою загрозою для справ є існування так званих “правок Лозового”. Особливо гостро проблема постала в останні півроку. Неабияку роль при цьому відіграла своєрідна практика Верховного Суду, яка дала нове дихання скандальним правкам.

   У грудні президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт №10060 про реформу САП. Цей документ скасував частину “правок Лозового”, які стосувалися обмеження строків досудового розслідування до появи підозрюваних. Водночас законодавці відмовилися скасовувати другу частину “правок”,  зокрема виключити підставу для закриття справ та змінити порядок продовження строків після підозри. За словами керівника САП, близько 1000 справ нині під загрозою закриття.

   При цьому скасування цих норм підтримує більшість українців. За даними опитування, проведеного Центром Разумкова на прохання ZN.UA, 54,1% підтверджують, що потрібно скасувати часові обмеження щодо строків розслідування тяжких корупційних злочинів. Усунути “штучні перешкоди” у притягненні до відповідальності за корупцію та переглянути норми щодо строків слідства вимагає від України також Єврокомісія у своєму звіті з рекомендацією розпочати переговори про вступ України до ЄС.

   Законодавча влада не робить жодних реальних змін щодо підвищення швидкості розгляду справ чи створення ефективних інструментів боротьби із зловживаннями та затягуваннями. Не останню роль тут відіграє заступник керівника офісу президента Олег Татаров, який курує у владі напрямок роботи правоохоронних органів та погоджує від офісу зміни до кримінального процесуального законодавства.  

   Не дивно, що в офісі також заблокували збільшення повноважень для керівника САП стосовно надання йому права особисто розпочинати розслідування щодо народних депутатів та самостійно спрямовувати запити щодо екстрадиції в кримінальних провадженнях, які розслідуються НАБУ. Також у керівника САП досі немає повноважень розпочинати розслідування щодо народних депутатів. Такі повноваження має одна єдина людина в країні – Генеральний прокурор Андрій Костін.

   Також серйозним викликом для антикорупційних органів є майже повна відсутність видимих результатів у розслідуваннях стосовно оборонної сфери, особливо тих, які стосуються можливих розкрадань та корупції за час повномасштабного вторгнення. Останнім часом всі гучні викриття у цій сфері проводять інші органи досудового розслідування.

   В той же час усі описані вище проблеми аж ніяк не можуть слугувати виправданням відсутності кінцевих вироків у багатьох топсправах, розгляд яких триває роками без особливого просування. Абсолютно не нормальною є ситуація, коли спеціалізований суд роками не може не те що розглянути справу, а навіть пройти підготовче провадження і перейти до дослідження доказів. 

   Чим довше така ситуація триватиме, тим гучнішими ставатимуть голоси тих, хто ставить під питання необхідність подальшого існування антикорупційних органів, зокрема ВАКС.

   "Центр Протидії Корупції", сторінка ФБ.