За вкрадені з казни гроші у владу

Мудрий народ давно влучно підмітив, що поки щуки в річці водяться, у ній карасям не дрімати і, тим паче, спокійно не спати. Якщо це приміряти на день нинішній нашого розбещеного далі нікуди суспільства, то розумієш, що мова однозначно про тих, хто намагається хоч якось, але завжди на законних підставах боляче вдарити по загребущих руках казнокрадів, корупціонерів та хабарників і їм подібним, а також гасити бурхливі спроби всіляких розумників та хитрунів зловживати владою і своїми службовими можливостями. У ролі такої грізної щуки у Дніпрі, приміром, давно виступає Громадська організація «Центр соціальних технологій «Інфопростір». Багатьом уже вона, навіть дуже багатьом не давала змоги розперезатися тут на повну котушку, рішуче ставала тобто поперек дороги теперішнім зловмисникам буквально усіх існуючих нині категорій. Інша річ, чи завжди беручи гору у подібних сутичках і  протиборствах та домагаючись бажаних результатів? – ось запитання, котре злободенне, на жаль, не лише для Дніпропетровської області, а в масштабах України загалом.

РОЗКРИВАЄМО цю «проблему» на конкретному випадку. З ранньої осені минулого року у нас, як відомо, розгорталася виборча компанія до місцевих рад і територіальних громад. Попервах ніби все відбувалося чин-чином і без явних порушень. І ось раптом «Інфопростір» на всю область розвінчує сховану, якщо й не замасковану «витівку». І не когось там другорядного, а тодішнього голови обласної адміністрації Олександра Бондаренка і голови обласної ради Святослава Олійника. Причому з чіткими та неспростовними доказами, що без них виявлене підступне діяння не було освячене. Про що ішла мова? Цитуємо: «Чиновників-високопосадовців зловлено на нецільовому використанні коштів бюджету з метою незаконної передвиборної агітації на користь політичної партії «Слуга народу» та її кандидатів на місцевих виборах».

Відразу вносимо ясність: безпосередня участь у виборних процесах на боці будь-якої політичної сили та її кандидатів службовців органів державної і самоврядної влади у нас уже поза законом. А витрачати ще й бюджетні гроші для агітації за висуванців від тієї чи іншої, себто від будь-якої партії – не тільки пахне криміналом, а прямим кримінальним правопорушенням і є. Що є, то є, якщо творчо перефразовувати крилатий вислів першого Президента України. А в даному випадку на те, щоб обвішати і завішати біг-бордами з символікою та портретами «слуг народу» усі міста, села і районні центри, автомагістралі і  перехрестя Дніпропетровщини, не пошкодували не мало і не багато – чотири з лишком мільйонів гривень з казни області. Викинули як на вітер, котрий мав по всіх усюдах і кутках рознести славу про кандидатів-слуг. Цікаво, що в першу чергу на рекламних щитах і площинах красувався усміхнений діючий на той час голова облради Святослав Олійник. Який і очолював список кандидатів від провладної політсили до обласної ради та вів за собою ніби й однопартійців у всі нижчі рангом ради. Ледве не під шалені оплески народу і вигуки «Ура!»

Треба особливо тепер підкреслити, що не голослівно активісти Центру соціальних технологій «Інфопростір» висунули свої обвинувачення, в чому їх спочатку намагалися запідозрити. Чули, мовляв, дзвін, та не второпали, звідки він. І далі «що знайшли, кому вірити – сюжетам студії «Дніпро ТV» і КП «Міська студія телебачення». Так то воно так, але не зовсім і так. «Щуки» несподівано для ласих піаритися у владу за рахунок місцевого бюджету оприлюднили з PROZORO хроніку тендера «на рекламні та маркетингові послуги» від одного з департаментів обласної держадміністрації – дійсно на суму понад 4 млн. грн. З суттєвим тут моментом: замовлялося «розміщення на площинах та постерах» соціальної реклами. А тепер то виявилося, що насправді усі площини і постери віддано було передвиборній агітації партії «Слуга народу». Всі до одного!

Скажемо й більше: договори на розміщення соціальної реклами торік навесні ще, бо готувалися до виборів заздалегідь та ретельно, були укладені з компанією «ВЕРЖЕ» та ФОПом О. Кукленком. То «Інфопростір» скурпульозно і  аргументовано також простежив, яким боком причетні як до компанії, так і до ФОПа обласна рада і тодішній її голова  Олійник та обласна адміністрація. Кола «інтересів» так переплелися і сплелися у даному випадку, що й диявол ноги зверне, щоб знайти у них кінці. Одначе активісти Центру соціальних технологій зуміли розкласти їх «по всіх полицях з верхів і до низів». І зараз мова, зрештою, не про це.

Зараз мова, якщо хочете, про головне у цій історії. 26 вересня минулого року ГО «Інфопростір» усі документи стосовно передвиборної реклами «Слуг народу», оплаченої з бюджету, передав у Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і обласну прокуратуру. То як, гадаєте, відреагували в обох цих ніби ж то грізних структурах захисту правопорядку і верховенства законів в Україні? Та ніяк! Пропустили мимо вух і не почухалися, як у подібних випадках кажуть. Не від тих одначе відмахнулися. «Інфопростір», не гаючи часу, не став миритися з таким свавіллям і звернувся зі скаргою у Вищий антикорупційний суд. Котрий перш за все НАБУ зобов‘язав відкрити кримінальне провадження – на обласну прокуратуру, виходить, махнув рукою, бо з неї користі, як від козла молока. Тим паче, у даному разі, оскільки Святослав Олійник був вихідцем з надр обласної прокуратури. А ворона вороні, як відомо, ока не виклює.

Антикорупційний суд ухвалу виніс 3 жовтня 2020. Читаємо: «Зобов’язати службову особу НАБУ внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне провадження, про які повідомив директор «Центру соціальних технологій «Інфопростір» С. В. Білодіденко». Знову питаємо вас, як думаєте - аж бігом кинулися виконувати рішення Вищого суду? Та і пальцем -  або як любив писати один мій колега, сосискою пальця - не поворушили! Ну не знайшлося в НАБУ службової особи, для якої нині рішення суду як закон. Тому «Інфопростору», його керівнику Станіславу Білодіденку довелося знову подавати скаргу в антикорупційний суд – на цей раз «щодо бездіяльності НАБУ у цьому питанні». І тільки тепер відомості про кримінальне провадження були внесені у ЄРДР.

Правда взяла гору, значить незабаром має взяти гору і справедливість! – цього ви разом з активістами «Інфопростору» чекаєте? Велика ймовірність, що марно. У грудні, коли минулий 2020 рік добігав свого кінця, справу про діяння, «котрі спричинили тяжкі фінансові наслідки у сумі 4 мільйони 19 тисяч 400 гривень і були здійснені шляхом зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди на користь політичної партії «Слуга народу» під час передвиборчої компанії до місцевих рад»… прикрили. Дійсно не закрили, а таки тишком-нишком, аби від гріха  подалі, прикрили. Не знаючи аніяких докорів відсутньої совісті та знехтуваної професійної честі і звичайної людської порядності, так рішуче розпорядився безіменний і хвацький, як той солдат Швейк Ярослава Гашека, детектив НАБУ.

Може, б ми і не писали з цього приводу у газеті, бо історія як для нинішніх часів тривіальна і дуже й дуже поширена. Це все одно, що ракова пухлина, яку навіть і не беруться лікувати чи вилучати. Тільки от поведінка «Інфопростору» наразі видається винятковою і мужньою та послідовною. Усвідомлюючи, що не стане щук у річці, й поготів, заспокояться карасі, ця громадська організація знов апелювала до Вищого антикорупційного суду. І в середині січня уже 2021 року ВАКС розпорядився, що «кримінальне провадження щодо фінансування політичної реклами «Слуг народу» бюджетним коштом» слідчі НАБУ мусять поновити». Однак на даний момент ще не видно, щоб рішення Вищого суду брали під козирок. Звідси наша пропозиція брати нарешті під руки та викидати геть, а то і на нари тих, хто зволікає й з наведенням правопорядку у державі, яка все ще видає себе за правову. Як же не соромно! – це найм’якіше, що при цій нагоді можна вигукнути. Бо насправді давно пора набагато серйозніше замахуватися.