7 листопада відзначають День захисту від радону

Саме в цей день 1867 року народилась Марія Склодовська-Кюрі. Вона відкрила явище радіоактивності, яке згодом змінило хід історії людства.

Вплив радону на організм виявився настільки серйозним, що уряди багатьох країн, серед яких і Україна, наразі законодавчо регулюють допустиму кількість цього газу в житлових і громадських приміщеннях. Чисельні дослідження виявили, що 3/4 річного опромінення, яке отримує кожна людина, спричинені саме з радоном.

Радон — це хімічний елемент, має позначення Rn-222, № 86 періодичної системи хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Газ без кольору і запаху, отруйний, радіоактивний, важчий за повітря (саме тому накопичується на перших поверхах будинків, цокольних поверхах та підвалах). Період напіврозпаду радону 3–8 днів, є типовим альфа-випромінювачем.

Радон утворюється в радіоактивних рудах і мінералах при розпаді радію. У ґрунтах завжди є певна кількість радію і урану. Радон легко розчиняється у воді, а ще краще — в жирових тканинах живих організмів.

 

Згідно зі звітом ВООЗ, до 14% усіх захворювань на рак легень у світі пов’язані з впливом на людину саме цього радіоактивного газу. Основним органом, через який проникає радон до нашого організму, є легені. Саме їм радон завдає найбільшої шкоди. Разом з тим газ радон негативно впливає на імунні, статеві та кровотворні клітини.

Крім того, враження радоном може призвести до втрати природно захищеності людського організму, що, природно, провокує розвиток найрізноманітніших захворювань.

 

У закриті приміщення радон, насамперед, потрапляє через грунт. Надходячи в середину приміщень будь-яким шляхом (через фундамент і підлогу із грунту, із будівельних матеріалів), радон накопичується, досягаючи досить високої концентрації. Особливо це стосується будівель, розташованих на грунтах з відносно підвищеним вмістом природних радіонуклідів, або при використанні будівельних матеріалів з підвищеною радіоактивністю. Швидкість проникнення радону із грунту в приміщення фактично визначається товщиною і цілісністю (тобто кількістю тріщин і мікротріщин) перекриттів між підвалом та першим поверхом, між поверхами.

Ще одним джерелом надходження радону у житлові приміщення є вода і природний газ. Концентрація радону у звичайній водопровідній питній воді надзвичайно мала. Але у воді артезіанських свердловин або дуже глибоких криниць може міститись велика кількість радону. Небезпеку становить попадання парів води із високим вмістом радону в легені разом з повітрям, що вдихається. Найчастіше це відбувається у ванній чи душовій кімнаті.

 

Тож опромінення радоном людина зазвичай зазнає у власних будинках та на робочих місцях, але зменшити його рівні можна шляхом реалізації певних захисних заходів, зменшуючи таким чином ризик захворіти на рак.

Знизити концентрацію радону в існуючих будівлях дозволяє застосування, зокрема наступних заходів:

- удосконалення вентиляції у приміщеннях;

- обладнання вентиляції у підвальному чи цокольному приміщеннях;

- регулярне провітрювання житла;

- герметизація тріщин і щілин в підлогах і стінах;

- звертати увагу на якість будівельних матеріалів, що використовуються для ремонту чи будівництва.