АРМА і пустота: що робити з неробами в цьому агенстві?

Олександр Лємєнов Засновник StateWatch

Шостого липня 2022 року, на сайті Нацагентства з повернення активів (надалі – АРМА) опублікували новину про особливості канадської моделі конфіскації російських активів. Там вказувалося, що Канада є першою із західних країн законодавчо закріпила можливість стягнення заморожених російських активів для їх подальшої передачі іншим державам, насамперед Україні.
 

Далі, повідомляють в АРМА, що за оцінками Statista, вищезгадана країна контролює лише близько $16 млрд заморожених активів Центробанку рф, кількість приватних активів росіян під її юрисдикцією та заморожених транзакцій теж не є найбільшими і оцінюються в близько $400 млн. Але це також непогано, погодьтеся. Хоч би щось компенсувати на потреби відновлення країни, адже українські урядовці буквально днями на конференції в швейцарському місті Лугано заявили про потребу у 750 млрд доларів США.
 

Однак, нас зацікавило інше. Пошук російських і білоруських, за меншою мірою, активів має здійснюватися і в Україні. Більше того, у нас навіть існує профільних орган влади – вже згадана АРМА, що підпорядковується Кабміну. Як наслідок, на 5 місяць війни вони б мали вже віднайти російські активи, які направду не так важко ідентифікувати. Проте це робиться вкрай вповільненими темпами. Окрім цього, виникає своєрідний парадокс, АРМА чомусь фіксує нашу увагу на пошуку активів росіян, тоді як профільний не так давно проголосований закон встановлює процедуру вилучення російського майна без залучення АРМА.

Процедуру вилучення в Україні об'єктів права власності рф та її резидентів визначено Законом "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" N2116-IX від 03.03.2022.

Така процедура здійснюється у позасудовому порядку, поза кримінального процесу та не передбачає обов'язковість накладення арешту у кримінальному провадженні, на об'єкти, що підлягають вилученню. Примусове вилучення здійснюється з мотивів суспільної необхідності, включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю. Підставою вилучення є рішення про вилучення такого майна, що приймається Рада нацбезпеки та оборони України (РНБО) та вводиться в дію указом Президента України. До РНБО проєкт такого рішення вноситься Урядом.

В той час, АРМА здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими. Підставою прийняття в управління активів АРМА є ухвала слідчого судді, суду з відповідним зверненням прокурора. АРМА забезпечує виконання судового рішення про конфіскацію, спеціальну конфіскацію активів, стягнення в дохід держави активів, що перебувають в його управлінні.

Що планується надалі робити з таким майном? Продавати чи передавати в управління? Коли це може бути? За моєю інформацією, наразі не проводиться планування. Разом з тим, АРМА бере участь у розробці окремих нормативно- правових актів стосовно процедури націоналізації російського майна.

Так, Законом від 03.03.2022 року вилучені на підставі рішення РНБО, яке вводиться в дію вводиться в указом Президента України, передаються у господарське відання на тимчасовій або постійній основі спеціалізованому державному підприємству, яке у разі необхідності створюється за рішенням КМУ на базі вилучених об'єктів права власності рф та її резидентів (цілісних майнових комплексів). Що це за держпідприємство – досі незрозуміло.

У випадку арешту та передачі в управління АРМА примусово вилучених об'єктів на підставі ухвали слідчого судді, у рамках кримінального провадження, АРМА буде здійснювати заходи відповідно до процедури, що передбачена Законом про АРМА. І крапка. Тому майно росіян може пройти повз Агентство...

Навіщо ми утримуємо за кошти платників податків сотні держслужбовців, які донараховують собі сотні відсотків премій "за інтенсивність праці" – також незрозуміло. Виявляється, вони і до розшуку російських активів стосунку не мають, тільки публікують відсторонені новини про роботу, яке не є їхнім функціоналом.

При цьому, викривлення фактів про роботу АРМА керівництвом цього органу не відійшло у минуле. Зокрема, вони ухвалили рішення про закриття публічного доступу до даних про арештовані і передані їм активи, щоб "росіяни не нанесли ракетний удар". Це сталось наприкінці травня. Однак, пошкодження по ряду об'єктів, за моєю інформацією, що стало плацдаромом для ухвалення такого рішення, здійснювались тими ж росіянами ще в березні-квітні.

Наступне, з моменту повномасштабної війни, за даними вебсайту АРМА, надійшло близько 30 судових ухвал про передачу в управління арештованим майном, включно з активами, що належать російському бізнесу. Серед таких об'єктів – ТОВ "Глухівський кар'єр кварцитів", що належить кіпрській United Company Rusal Silicon Limited, "дочці" пов'язаного з російським олігархом Олегом Дерипаскою холдингу Русал. Це саме той Дерипаска, що років 5 був включений у санкційний список західних країн. Потім була політична домовленість, але це нічого не змінює. Конфіскація майна нібито відбувається саме зараз, колі росія вже повномасштабно "зайшла на територію України". Що ж тут показово? Досі немає оголошення про передачу цього активу в управління комусь. Чому?

І наостанок, саме по цьому напрямку, зауважу, що серед 30 вищезгаданих ухвал лише по 4 оголошено конкурс:

1) 20.05.2022 щодо судна, на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 03.05.2022 у справі N463/2408/22;

2) 20.05.2022 Щодо судна, на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 27.04.2022 у справі N463/2408/22;

3) 02.06.2022 щодо нерухомості на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.03.2022 у справі N344/3697/22 та від 28.03.2022 у справі N344/3903/22;

4) 23.06.2022 щодо будівлі на підставі ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04.05.2022 у справі N757/10555/22-к.

Як завжди, про що неодноразово писав на шпальтах різних видань, АРМА – це ледацюги, які просто транжирять кошти платників податків і неефективно реалізують надані їм чинним законодавством повноваження.

І наостанок, нині нібито не скасовано конкурс на зайняття посади постійного очільника АРМА. Серед претендентів знаходимо різних персон, зокрема одного з екскерівників цього Агентства Володимира Павленка, якого підозрюють у груповому заволодінні 400 000 доларів США, що знаходились в управлінни АРМА. Також в цьому списку нині виконуючий обов'язки глави АРМА Дмитро Жоравович. Що цікаво, харківські медіа вже давно підсвітили як Жоравович був пов'язаний з російськими персонажами.

Як повідомляв Харківський антикорупційний центр, свого часу Жоравович показав, що працював у Благодійному фонді Олександра Доровського "Здоров'я". Його зарплата за рік склала 12 тисяч грн. Доровський є керівником фармкорпорації "Здоров'я", яку асоціюють з російським екс-сенатором Олександром Шишкіним. Зазначений Шишкін та російсько-український бізнесмен Павло Фукс, останнім часом змінивший Росію на Україну, профінансували будівництво храму Жон-Мироносиць УПЦ МП в самому центрі Харкова.
 

Саме головою релігійної громади цього храму до листопада 2017 року був Дмитро Жоравович, відмічали в ХАЦ.

Дружиною Жоравовича є суддя Господарського суду Харківської області Оксана Макаренко. Наші колеги з Фундації DeJuRe зазначали, що свого часу був висновок Громадської ради доброчесності щодо судді Господарського суду Харківської області Оксани Макаренко. Співпадіння? Зовсім ні. Це висновок нараховував 12 сторінок з переліком майна судді та її родини, що не збігаються із їхніми офіційними доходами – елітні автівки, маєтки, закордонні відпочинки у Швейцарії, Італії та Великобританії.

Ця історія з АРМА нібито не має кінця. Вже навіть доходили чутки, що один з "підпільних" керівників АРМА – Філіп Пронін – ходив до Генпрокурорки Ірини Венедіктової домовлятися про щось. Між тим, поки чутки залишаються чутками, АРМА вчергове влазить в історію непрофесіоналізму, непотизму, політичних договорняків.

Цікаво, кого оберуть постійним керівником згаданого Нацагентства? І чи оберуть взагалі? Бо можливий також варіант "зарубати" конкурс...

УП