Багато горіхів на Спас...

29 серпня християни відзначають свято -  перенесення Нерукотворного Образу Господа Ісуса Христа. Цей день іменували  Горіховим або Хлібним Спасом, Спасом Нерукотворним або Спасом на Полотні. Це останнє з трьох свят, присвячених Христу, які відзначають у серпні.
Третій Спас - Горіховий, бо у цей час достигали лісові горіхи, і можна було їх заготовляти та освячувати в церкві.

Народні прикмети свідчать, що в один і той же рік не могло бути врожаю і на горіхи, і на хліб. А тому урожай горіхів обіцяв хороший врожай хліба на наступний рік. Навіть приказка існує: "Багато горіхів на Спас — через рік запасешся хліба про запас".

Ось як описує Горіховий Спас Ганна Рось у своєму творі "Звитяга, слава і любов".

"Прийшов Горiховий Спас.  Гликерiя з вечора спекла коровай з муки нового врожаю і, завернувши його в рушник, поклала в корзину, котру збирала в церкву. Коровай вийшов славний, рум'яний, запашний. Марiчка допомагала пекти першу здобу i прикрасила коровай плетеними колосками.
Отець Михайло сьогодні буде освячувати хліба і горіхи. Недарма третій Спас називається «Спасом на полотнищі». Сьогодні господині принесуть свою здобу, щоб потім залишки  загорнути в полотняну тканину і положити за ікону для залучення в дім благополуччя і захисту сім'ї від г о л о д у.
...У церкві під час проповіді отець Михайло казав:  
Сьогодні православні християни відзначають третій за рахунком після медового і яблучного  — горіховий Спас. В усіх трьох святах є загальне велике слово — Спас. Спас — Спаситель наш, його ім'я ми згадуємо в ці дні. Ми дякуємо Богу за щедрий врожай, за дари, нам подаровані, за нашу Богом дану благословенну землю. Сьогодні ви принесли освятити свої святкові хліби після збору нового врожаю. Дякуємо Господу за хліб наш насущний. Нехай цi хлiби несуть здоров'я, достаток у кожну родину, в кожний  козацький рід. Спаси, Господи! "

За народними віруваннями, цього дня більшість дівчат визначали своє майбутнє завдяки горіху. Вони зривали горіхи і дивилися, який їм дістався.
Якщо стиглий і солодкий горіх – то чекай любові, недостиглий – до неприємностей, гнилий – зовсім біда. Жартуючи, українці вірили природі, і вона теж їм довіряла, даруючи  свої плоди.