Балачка з терористом сприймається ним як підтримка: 6 основних, але пустих розмов США з рф
За матеріалами інтернет-видань
07.07.2025
98
Після шостої з моменту повернення в Овальний кабінет розмови з путіним — і лише через п'ять місяців після відновлення президентських повноважень — Дональд Трамп уперше визнав: він не впевнений, що йому вдасться зупинити російсько-українську війну. І висловив розчарування результатами перемовин із російським лідером.
Віталій Портников, публіцист, мережа ФБ.
Це було перше справжнє розчарування Трампа — хоча очевидне небажання путіна погоджуватись на будь-які його пропозиції можна було побачити ще раніше. Американський президент вважав, що ключем до завершення війни є припинення вогню на фронті, за яким має початися довготривалий переговорний процес, доповнений політичними й економічними преференціями. Така логіка здавалася Трампу простою. Але не путіну — той бачить завершення війни не в компромісах, а в знищенні України як держави.
Із самого початку діалогу з Трампом путін намагався використати сам процес перемовин не для досягнення миру, а як засіб збереження контактів із американським президентом, паралельно продовжуючи бойові дії. Після четвертої телефонної розмови Трамп фактично погодився на проведення переговорів під час війни — заблокував уже погоджені з європейськими союзниками санкції, переконав Київ узяти участь у фіктивному діалозі, сподіваючись, що путін оцінить цей жест і погодиться на припинення вогню.
Коли й це не спрацювало, американський президент пішов ще далі. Перед шостою розмовою з путіним США призупинили постачання зброї Україні, а раніше — частково зняли санкції з низки російських фінансових установ (формально — в рамках послаблення обмежень щодо Сирії). Але й ці кроки не дали результату. путін знову відкинув усі пропозиції Трампа — і навіть дозволив своїм радникам познущатися з американського президента. Після перемовин кремлівські речники говорили, що головним досягненням стала домовленість про обмін фільмами — тими, які нібито захищають «спільні цінності» росії й нової американської адміністрації.
Так Трамп остаточно переконався, що процес, у якому він намагався переконати путіна, зайшов у глухий кут. Про це можна було говорити ще в перший день, коли Трамп заявив, що завершить війну за 24 години. Та знадобилося чотири місяці, щоб прийти до висновків, очевидних ще до його обрання: у президента США немає чарівної палички, якою можна змусити путіна припинити війну. Її не було у Джо Байдена. Її не буде й у наступника Трампа. Але кожен американський президент може сприяти завершенню війни — на умовах, які важливі для цивілізованого світу.
У США, як і в інших західних країнах, часто говорять, що Україна має бути вдячна за допомогу. Але Захід допомагає не задля України. Він допомагає задля себе. Українцям не потрібно дякувати ні Трампу, ні будь-якому іншому громадянинові США чи Європи. Як свого часу не було за що дякувати Джорджу Бушу-старшому мешканцям Кувейту, окупованого Іраком й звільненого міжнародною коаліцією на чолі із США.
Сполучені Штати діяли — і мають діяти — заради збереження міжнародного порядку, встановленого після Другої світової війни. Порядку, згідно з яким одна держава не має права приєднувати території іншої. Кожен знає, чим відрізняється Ірак часів Саддама Хусейна від росії путіна. росія – ядерна держава. Але якщо світ змириться з тим, що ядерна держава може робити з чужими землями все, що заманеться, — війна в Україні стане прецедентом. І тоді шлях до поширення ядерної зброї в десятках країн буде відкритий.
Бо ядерна бомба — це вже буде не про захист. А про право на агресію.
Майбутнє світу вирішується саме зараз. Якщо США доведуть, що вони здатні стримувати ядерний шантаж і відновлювати міжнародне право, це збереже життя не лише українцям — а й, можливо, мільйонам американців у потенційній майбутній ядерній війні.
Отже, мова не про вдячність. Мова про те, що саме українці нині тримають удар російської агресії і створюють надії на повернення до сили права, а не до права сили.
Завдяки саме цьому громадяни інших країн усе ще мають шанс жити в мирі. І так, ніхто з цих громадян не зможе зупинити війну. Але президент США може більше, ніж хтось інший. Він може хоча б:
– посилити допомогу Україні,
– відновити тиск новими санкціями,
– змусити Китай та інших союзників москви відмовитися від закупівлі російської нафти,
– позбавити путіна ілюзії про повернення на міжнародну арену до завершення війни.
І тоді, можливо, вдасться якщо не завершити війну — то хоча б створити умови для припинення вогню. Ті самі умови які дадуть всім нам можливість визначитися як діяти далі. Й саме це і буде головним підсумком шести марних розмов Дональда Трампа із путіним.
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ