БУРЕВІЙ І ТАМ, І ТУТ

Михайло ВЕДМІДЬ

У СУБОТУ, 12 жовтня, в Німеччині мало відбутися чергове засідання Контактної групи з питань оборони України — так званий «Рамштайн». Головувати на нім мав президент США Джо Байден. Багато хто в Америці та Європі, не кажучи вже про Україну, покладав великі надії на результати цього заходу. Адже ЗМІ повідомляли, що на зустрічі союзників у форматі «Рамштайн» очікуються нові кроки у підтримці України, зокрема щодо її північноатлантичної інтеграції. Також на цій зустрічі Володимир Зеленський планував представити «план перемоги» державам-партнерам.

Та не сталося. У політичні розклади втрутилася… погода. Точніше — негода. У вигляді сильного буревію. І Байден переніс «Рамштайн». На невизначений строк. За словами речниці Білого дому Карін Жан-П’єр, американський президент залишився у США, аби «проконтролювати підготовку до урагану «Мілтон» і реагування на нього», а також стежити за поточними заходами з ліквідації наслідків урагану «Гелен» на південному сході країни.

Отака-от вкрай важлива і відповідальна місія для лідера наймогутнішої держави світу — проконтролювати підготовку та стежити за поточними заходами… Хоча не зрозуміло, чим міг зарадити ситуації особисто Байден, адже він не є суперфахівцем у справі подолання буревіїв. Хіба що політичних. А до них його не допустили. Завадили політика та вибори, що наближаються. Бо політичні опоненти могли звинуватити чинного президента США в тому, що важливішою для нього є доля світу, аніж турбота про співвітчизників. А голосуватимуть на виборах саме вони — пересічні американці, багатьом із яких начхати на те, що там коїться в якихось Європах чи Азіях. У них є власні проблеми, зокрема й буревії. Проте втрачати їхні голоси на виборах не можна. Це святе. Тому світ з усіма його проблемами та негараздами може зачекати…

І якщо американського лідера на Європейський континент не допустили домашні, внутрішньополітичні, справи, то його російський колега став невиїзним через зовнішньополітичні чинники. Тобто — ухвалу Міжнародного кримінального суду про видачу ордера на арешт за підозрою у скоєнні воєнних злочинів. Тож і мусить путін безвиїзно сидіти вдома. Хіба що за винятком кількох країн — симпатиків рф, у яких його точно не заарештують. Хоча…

Навіть ті нечисленні «союзники» не дуже-то поспішають засвідчувати правителю росії свою повагу і шану. Так, минулого понеділка, 7 жовтня, путін відсвяткував свій 72-й день народження. Але тепер, коли він став світовим вигнанцем, добрих побажань йому надходить менше, ніж раніше. Згадали про нього лише гауляйтери окупованих територій і вісім президентів. Про це повідомило Politico, зауваживши, що день народження путіна проігнорували навіть ті, хто постачає йому зброю для війни проти України. Лідери КНР Сі Цзіньпін, КНДР Кім Чен Ин та Ірану Алі Хаменеї зневажили «свято». Крім того, наголошує The Moscow Times, ніхто з лідерів країн БРІКС другий рік поспіль не став вітати путіна. А російське медіа «Агентство» поінформувало: «У 2024-му російський президент отримав найменшу кількість привітань від іноземних глав держав з початку широкомасштабної війни в Україні. Зі світових лідерів путіну зателефонував тільки президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, інші семеро обмежилися телеграмами». Так, окрім Ердогана, путіна привітали президент Нікарагуа Даніель Ортега, президент Туркменистану Сердар Бердимухамедов, самопроголошений президент Білорусі Аляксандр Лукашенка, прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, президент ЦАР Фостен-Арканж Туадера, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв і король Бахрейну шейх Хамад бен Іса Аль Халіфа.

Не густо, як бачимо. Проте представники аж чотирьох континентів. Он як!

Утім, є у російського правителя ще один вагомий і впливовий президент-симпатик. Точніше — колишній президент і, не виключено, що і майбутній. Йдеться про Дональда Трампа. Відомий американський журналіст і публіцист Боб Вудворд, який свого часу опублікував історію Вотергейтського скандалу, видав нову книжку War («Війна»). У ній він написав, що Дональд Трамп за часів свого президентства у 2020 році надіслав путіну для особистого використання дефіцитні тести на коронавірус. Також у книжці зазначається, що Трамп і путін розмовляли щонайменше сім разів відтоді, як американець залишив посаду президента США 2021 року.

У нинішньому передвиборному штабі Трампа інформацію про його регулярні контакти з путіним заперечили. А от речник кремля дмитро пєсков інформацію про тести на COVID-19 підтвердив — «тоді це були рідкісні товари». Натомість зазначені у праці Боба Вудворта факти таємних розмов Трампа і путіна заперечив. Проте багатьох дуже зацікавило запитання: якщо таке спілкування мало місце, то про що могли говорити ці дві особи? Хтось навіть пожартував, що такі розмови нагадують настанови шпигуна своєму закордонному агентові. Втім, як стверджує прислів’я, у кожному жарті є лише частка жарту, решта відповідає дійсності. Хтозна.

Хай там як, але після того, як стало відомо про тісні зв’язки Трампа з путіним, у західних політиків виникли побоювання стосовно обміну розвідданими та майбутнього України. Тому, пише The Telegraph, уряди країн Євросоюзу розробляють плани на випадок, якщо вони вимушено опиняться в «menage a trois» (з французької — «любовна трійка». — Ред.) з Трампом і путіним. У виданні наголошується, що одне з питань, яке стоїть перед лідерами Європи, полягає в тому, що їм доведеться збільшити постачання зброї для України, якщо Трамп вирішить припинити військову допомогу від США.

Тим часом Володимир Зеленський, намагаючись компенсувати відсутність «Рамштайну», здійснив терміновий вояж до Європи, де представив «план перемоги» лідерам провідних європейських країн ЄС та НАТО. До того, нагадаємо, цей план було надано для ознайомлення вищому керівництву США. А вже найближчими днями з пунктами документа ознайомлять... українців. Про це наприкінці минулого тижня повідомили в Офісі президента. За словами його керівника Андрія Єрмака, росію теж можуть ознайомити з українським планом, якщо вона направить своїх представників на наступний саміт миру. Якось так.